РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ
В останні роки розвиток тваринництва, зокрема свинарства, спрямований на інтенсифікацію та більш повне використання свинопоголів'я. Здійснення поставлених завдань отримання від тварин репродуктивного віку якомога більшої кількості приплоду, має надзвичайно важливого значення. Одним із факторів, які впливають на кількість отриманого приплоду від ремонтних, а особливо від основних свиноматок, є кількість опоросів, отриманих від 1-ї свиноматки. Загально прийнятим є те, що показники відтворення самок пов'язані з характером перебігу післяродового періоду. Статистичні дані вказують на те, що тварини, що мали в анамнезі післяродові захворювання, набагато пізніше приходять в охоту, охота перебігає часто у вигляді неповноцінних статевих циклів (найчастіше алібідні, анестальні або навіть ановуляторні), що значною мірою знижує ефективність, а інколи робить неможливим запліднення самок, що веде до перегулів. Все це, в свою чергу, призводить до зниження відтворювальної здатності тварин, перевитрати сперми самців, перевитрати кормів, засобів утримання свиноматок, що значно підвищує собівартість отриманого приплоду та продуктів свинарства.
Як вже зазначалося вище, діагностиці ускладнень післяродового періоду у свиноматок дослідниками та науковцями приділялось не досить уваги.
Беручи до уваги складну екологічну ситуацію як на Україні, так і в світі в цілому, ми вважаємо, що більшої уваги заслуговують засоби та методи профілактики екологічно безпечні, що не призводить до забруднення навколишнього середовища, не містять токсичних речовин для організму тварин та людини. Саме дотримуючись таких переконань, ми обрали для профілактики післяродових ускладнень у свиноматок тканинний препарат, виготовлений з плаценти та пупкового канатика людини, називається плацента денатурована емульгована (ПДЕ).
2.1. Природно-кліматичні та господарські умови проведення досліджень
Господарства, в яких проводилися дослідження за темою дисертації розташовані в північній частині Сумської області. Сумська область знаходиться в зоні лісостепу. Кліматичні умови місцевості характерні помірно-теплим літом, в міру холодною зимою з нестійкою погодою - морози (-20... - 30?С) змінюються відлигами (+4... +5?С). Середньорічна температура дорівнює +5,6?С. Найбільш холодні місяці року - це січень та лютий (-7,9..-8,2?С), найбільш теплими є червень та серпень (+23,2...+22,5?С). В цілому клімат помірно-континентальний. Протягом року приблизно 100 - 110 днів з температурою + 15?С та вище, період без морозів складає 150 - 160 діб.
Зона розташування господарств характеризується помірною кількістю опадів і в середньому складає 510 мм, коливаючись від 380 мм до 660 мм. При цьому 60,5% усієї кількості опадів випадає навесні та влітку. Середня відносна вологість повітря коливається в залежності від пори року в межах 49,0 - 50,1% взимку та влітку та 65,0 - 67,1% восени та навесні.
Свиноматок в період за 15-20 днів до родів та до відлучення поросят утримували в типових спеціалізованих приміщеннях для проведення опоросів, після відлучення поросят - в спеціалізованих приміщеннях, призначених для розведення та відгодівлі свиней.
Кормова база представлена кормами місцевого походження. Годівля свиноматок здійснюється за раціонами наведеними в таблиці 2.1.
Аналізуючи раціони поросних і підсисних свиноматок, ми виявили суттєві недоліки в годівлі.
Табл. 2.1.
Середньодобові добавки кормів та їх поживність для підсисних свиноматок.
Норми та показники їх поживностіОдин. вимірЗимовий періодКількісні
показникиКорм± до нормДертьЯчмінькг1,4--Пшеницякг1,11,6--Овескг0,44,6--Горохкг0,4Сінна мукакг0,5--Сількг0,01--В кормах містилосяКорм од.5,036,1- 1,07Обмін енергії54,5667,7- 13,14Сухої речов3,824,7- 0,88Перет. протеїн520,9682- 162Сира клітковина311,7329- 17,3Лізин, г24,3237,6- 13,28Метіонін+ цистін, г41,7922,6+ 19,2Са12,8244- 31,18Р17,5536- 18,45NaCl210 г27- 17Каротин, м42,8854- 11,12Вітам А тис М.О.--- 27Вітам D тис М.О.0,32,7- 2,4
Раціон для лактуючих свиноматок не задовольняє їх потреби за головними поживними речовинами (2.1.) Нестача раціону за кормовими одиницями, обмінною енергією, каротином, перетравним протеїном становить майже 20% а за лізином, вітамінними та мінеральними речовинами - ще більше. Це пояснюється тим, що в господарстві в недостатній мірі використовуються вітамінно-мінеральні добавки.
Все це призводить до того, що поживні речовини та вітамінно-мінеральні компоненти, які надходять з кормом в організм свиноматки, не забезпечують необхідного мінімуму для утворення достатньої кількості молока у свиноматок і тварини витрачають значну кількість резервних поживних речовин. У перевірюваних свиноматок ще відбувається ріст і добудова організму і вони в більшій мірі потерпають від недогодовування. За даними авторів [35-41], недостатня кількість вітамінів та мінеральних речовин негативно впливає на стан резистентності, що зазвичай призводить до розвитку післяродової патології у свиноматок та подальшої неплідності.
2.2. Схема проведення досліджень
Дослідження морфологічних показників крові свиноматок дослідних та контрольних груп проводились в лабораторії кафедри акушерства і хірургії Сумського НАУ, в лабораторії гормонодіагностики Сумської обласної дитячої лікарні проводились дослідження вмісту естрадіолу 17-? та прогестерону, в Сумській обласній державній лабораторії ветеринарної медицини проводились дослідження кормів на поживність та на токсичність, в лабораторії біохімії при Сумській обласній психіатричній лікарні проводились біохімічні дослідження крові свиноматок, а також у господарствах "Ряснянське" Краснопільського району, ТОВ АФ"Успенка" Буринського району, Сумської області, які спеціалізуються на виробництві свинини, протягом 2001-2003 років проводились клінічні та статистичні дослідження