РОЗДІЛ 2.
ВЛАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Матеріал і методика досліджень
Дослідження проводили протягом 1990-1999 рр. на кафедрі ветеринарного акушерства та хірургії Кам'янець-Подільського сільськогосподарського інституту (нині - Подільська державна аграрно-технічна академія), кафедрі акушерства, гінекології та біотехніки відтворення тварин Національного аграрного університету та трьох господарств Чемеровецького району Хмельницької області ( КСГП ім. Б.Хмельницького, с. Біла, КГЗ "Чорнянське", с. Чорна та СС "Світанок" с. Цикова) з економічним аналізом статистичних даних розвитку тваринництва по Чемеровецькому району.
У підібраних для досліджень господарствах добре поставлений зоотехнічний та ветеринарний облік.
Для проведення експериментальної частини роботи в господарствах, за принципом аналогів (за віком, породою, продуктивністю, живою масою та фізіологічним станом тварин), формували відповідні групи, керуючись наявними методичними вимогами [225]. Утримували тварин у типових приміщеннях, у яких роздача кормів, напування та видалення гною були механізовані.
Утримання тварин було стійловим - взимку з вигулом у погожі дні в загорожі, а влітку - з активним моціоном по дорозі на пасовище та безпосередньо на пасовищі.
Дослідження проводили за такою схемою:
2.1. Аналіз стану відтворення поголів'я великої рогатої худоби в досліджуваних господарствах за десять років (1990-1999 рр.).
2.2. Акушерсько-гінекологічна диспансеризація маточного поголів'я в даних господарствах за дослідний період;
2.3. Аналіз причин неплідності в досліджуваних господарствах.
2.3.1. Уроджена неплідність.
2.3.2. Стареча неплідність.
2.3.3. Кліматична неплідність.
2.3.4. Експлуатаційна неплідність.
2.3.5. Аліментарна неплідність.
2.3.6. Симптоматична неплідність.
2.3.7. Штучно набута неплідність.
2.4. Визначення збитків від неплідності та яловості.
2.5. Профілактика неплідності.
2.6. Економічна ефективність застосування досліджуваних препаратів.
Відтворну здатність тварин визначали за записами книг зоотехнічного обліку та журналів штучного осіменіння тварин. При цьому враховували тривалість післяродового періоду, періоду від отелення до першої охоти, від отелення до запліднення, кратність осіменіння. У піддослідних тварин реєстрували всі випадки захворювань, у тому числі акушерських та гінекологічних, виявляли неплідних корів та телиць, визначали процент яловості.
У дослідних господарствах акушерсько-гінекологічну диспансеризацію проводили в середині жовтня кожного року. При цьому проводили ректальне дослідження корів та нетелей, аналізували дані записів у журналах пунктів штучного осіменіння, картці обліку штучного осіменіння та отелу, гінекологічної картки, "Амбулаторного прийому".
Аналізували годівлю і утримання тварин. Для біохімічного дослідження брали кров від 10-15 % маточного поголів'я, проводили контроль за станом вим'я у корів, яких запускали на сухостій. При проведенні диспансеризації виявляли хворих корів, призначали лікування, проводили вибраковку тварин, які були непридатні для відтворення.
При вивченні поширення неплідності серед корів, їх окремих форм керувалися класифікацією неплідності за А.П.Студенцовим [174].
Уроджену неплідність, зокрема, діагностували на підставі клінічного огляду телиць парувального віку - їх загального розвитку, часу настання племінної (фізіологічної) зрілості, стану геніталій, повноцінності статевого циклу, запліднюваності від штучного осіменіння.
Старечу неплідність діагностували на підставі аналізу вікової структури поголів'я, порівняльного вивчення відтворної здатності тварин різних вікових груп, прояву у них статевих циклів, їх повноцінності та запліднюваності від штучного осіменіння.
Експлуатаційну неплідність молочних корів виявляли за допомогою вивчення тривалості їх лактації та тривалості у них сухостійного періоду у зв'язку з відтворною здатністю.
Кліматичну та мікрокліматичну неплідність діагностували за впливом різких змін кліматичних факторів та мікроклімату тваринницьких приміщень на відтворну здатність тварин.
Про наявність та поширення аліментарної неплідності судили на підставі аналізу раціонів годівлі тварин, їх структури та поживності, даних біохімічних досліджень крові та хімічного складу кормів.
Симптоматичну неплідність діагностували на підставі даних клінічного, акушерського та гінекологічного дослідження тварин, перебігу у них вагітності, родів та післяродового періоду, виникнення та характеру акушерських та гінекологічних захворювань, їх впливу на відтворну здатність тварин.
Для виявлення штучно набутої неплідності аналізували дотримання технологічних вимог при штучному осіменінні тварин (своєчасності виявлення у тварин тічки, загального збудження та охоти; своєчасності доставки їх на пункт штучного осіменіння; дотримання на пункті ветеринарно-санітарних вимог; якості застосовуваної сперми; техніки осіменіння і т. ін.).
Розрахунки економічних збитків від неплідності проводили за
Л.Г. Субботіною [146]. Кількість недоотриманих телят за рік, що минув, у зв'язку з неплідністю визначали підрахунком загальної кількості днів неплідності (визначених на підставі даних про дати отелень та осіменінь) та поділом отриманої суми на 315 (285 - тривалість тільності та 30 днів післяродового періоду). Кількість недоотриманого молока визначали перемноженням кількості днів неплідності на 5.
Враховуючи найширше розповсюдження в дослідних господарствах (і взагалі по району) аліментарної неплідності, основну увагу в своїх дослідженнях зосередили на її профілактиці. З цією метою в даних господарствах було закладено серію дослідів з попередження зниження на цій основі відтворної здатності тварин та стимуляції у них імунобіологічної реактивності з використанням засобів неспецифічної стимуляції - вітамінних препаратів (тривіту та вітаміну А), аутомолозива першої порції надою клінічно здорових корів та сапонітового борошна в чистому ви
- Киев+380960830922