ГЛАВА 2
КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХВОРИХ ТА
МЕТОДИКИ ЇХ ОБСТЕЖЕННЯ
2.1. Клінічна характеристика обстежених хворих
Із архіва відділа серцевої недостатності Інституту кардіології ім. акад. М.Д. Стражеско АМН України було відібрано 390 історій хвороби пацієнтів, що знаходилися на стаціонарному лікуванні за період з 1991 по 2000 р. для створення бази даних. За вихідну точку спостереження приймали дату первинної госпіталізації, кінцевою точкою вважалася дата смерті або дожиття до грудня 2001 року.
Для ретроспективної оцінки виживання протягом десяти років стан хворих визначали шляхом стандартного анкетування при повторних госпіталізаціях, поштою та по телефону.
В дослідження було включено 390 пацієнтів з наявністю клінічних ознак хронічної серцевої недостатності віком від 20 до 75 років, середній вік - (52,15 ± 0,59) роки, які перебували на лікуванні у відділі серцевої недостатності Інституту кардіології ім. акад. М.Д. Стражеско АМН України за період з 1991 по 2000 рр. З 390 хворих постійна форма фібриляції передсердь мала місце у 149 випадках, у решті зберігався синусовий ритм. Інфаркт міокарду у минулому перенесли 67 осіб.
За даними стандартного ехокардіографічного дослідження пацієнти були розподілені на дві групи - з ФВ ЛШ ? 40 % (систолічна дисфункція ЛШ- СДЛШ) та з ФВ ЛШ > 40 % - т.з. збережена систолічна функція ЛШ (ЗСФЛШ). В першій з них, яка загалом склала 225 осіб, некоронарогенна ХСН (дилатаційна кардіоміопатія) спостерігалася у 120 хворих, а ХСН на грунті ІХС - у 105 пацієнтів (в т.ч. у поєднанні з артеріальною гіпертензією - 75 випадків). Постійна форма фібриляції передсердь спостерігалась у 87 обстежених хворих (39 %), у 138 пацієнтів зберігався синусовий ритм. Перенесений інфаркт міокарда в минулому - у 35 чоловік. У 121 хворого діагностована ІІА стадія ХСН, у 104 - ІІБ стадія.
Групу хворих з ХСН та ФВ ЛШ > 40 % загальною кількістю 165 осіб склали переважно пацієнти з поєднанням ІХС та артеріальної гіпертензії (АГ) -135 чоловік, а також хворі з ІХС без АГ та з АГ без ознак ІХС за даними клінічного та неінвазивного інструментального обстеження (відповідно 22 та 8 осіб). Інфаркт міокарда в минулому перенесли 32 пацієнта.У 133 хворих діагностована ІІА стадія ХСН, у 32 - ІІБ стадія. Характеристика клінічного контингенту наведена в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Характеристика клінічного контингенту
ПоказникФВ ? 40 %ФВ > 40 %Кількість хворих225165Середній вік (роки)57,450,5Стать (чоловіки/жінки)208/17125/40ІХС + АГ (%)4781,8ІХС (%)10,213,3АГ (%)3,14,8ДКМП (%)53,3_____Інфаркт міокарда в анамнезі (%)15,619,4Пост. ФП (%)3937СН ІІА (%)53,880,6СН ІІБ (%)46,218,8
В групі хворих з ФВ 41 - 49 %, кількістю 76 чоловік, збільшений індекс КДО (90 мл/м2 і більше) спостерігався у 58 пацієнтів (76,3 %), збільшений індекс КСО (40 мл/м2 і більше) - у 69 хворих (90,8 %).
Клінічний діагноз пацієнтів встановлювали на підставі результатів клініко-інструментального обстеження з проведенням загальноклінічних аналізів, електрокардіограми, ехокардіографії, рентгенологічного дослідження органів грудної клітки. Всім хворим перед включенням у дослідження проводились консультації невропатолога, ендокринолога, а також, обстеження очного дна офтальмологом.
Серцеву недостатність діагностували на підставі клінічних ознак, що відображають ступінь гемодинамічних розладів: наявність і вираженість задишки, ортопное, задухи вночі, набрякового синдрому, мітральної регургітації, ритму галопа, застійних явищ в легенях (на підставі даних аускультації та рентгенографії, даних ЕКГ, ЕхоКГ.
Функціональний клас визначали згідно класифікації Нью-Йоркської Асоціації Серця наступним чином: ФК І - звичайні фізичні навантаження не викликають задишки або серцебиття; ФК ІІ - помірне обмеження фізичного навантаження, коли задишка виникає при звичайних фізичних навантаженнях; ФК ІІІ - значне обмеження фізичних навантажень (задишка при незначних фізичних навантаженнях); ФК ІV - найменший рівень фізичного навантаження викликає задишку, і також у стані спокою.
Критерії включення пацієнтів у дослідження:
а) вік більший за 18 та менший за 75 років;
б) хворі з клінічними ознаками ХСН на рівні І - ІV ФК (за класифікацією NYHA);
в) наявність ХСН IIA - IIБ стадії за класифікацією М.Д.Стражеска - В.Х.Василенка.
Критерії невключення:
а) ХСН ІІІ стадії за класифікацією М.Д.Стражеска - В.Х.Василенка;
б) нестабільна cтенокардія;
в) давність перенесеного інфаркту міокарда меньше 3-х місяців;
г) клапанні вади серця;
д) ревматизм;
є) вторинна ренальна гіпертензія;
ж) онкологічні та хронічні інфекційні захворювання;
з) хронічні захворювання нирок з порушенням азотовидільної функції;
і) наявність ендокринних захворювань (гіпотиреоз, гіпертиреоз, цукровий діабет).
На вказаному етапі середня ЧСС в досліджуваній групі пацієнтів становила (94,88+1,12) ударів за одну хвилину і коливалася від 50 до 200 ударів за одну хвилину; середній систолічний артеріальний тиск становив (138,70+0,20) мм рт. ст., (мінімальний систолічний АТ - 78,0 мм рт. ст., максимальний - 239,9 мм рт. ст), середній діастолічний артеріальний тиск становив (89,2+0,11) мм рт. ст., (мінімальний - 60,0 мм рт. ст., максимальний - 149,9 мм рт.ст).
2.2 Методи обстеження хворих, обробки даних та прогнозування
Всім пацієнтам з метою вивчення структурно - функціонального стану серця та уточнення діагнозу основного захворювання проводили ехокардіографічне дослідження в М- та В-режимах із застосуванням загальноприйнятих методів на апараті ULTRAMARK-9 (США) і визначали наступні параметри:
а) передньо-задній розмір лівого передсердя по короткій осі (ЛП) - від задньої стінки аорти до ендокарда задньої стінки передсердя перед початком діастоли - за даними A.E. Weyman (1985) його середнє значення в нормі становить (3,0+0,3) см, межі коливань (2,4 - 3,8) см;