Вы здесь

Профілактика гнійно-септичних ускладнень при операціях на жовчовивідних протоках.

Автор: 
Яремчук Микола Андрійович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2004
Артикул:
0404U004585
129 грн
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Характеристика матеріалу.
Роботу виконано в Київській обласній клінічній лікарні на кафедрі хірургії та проктології КМАПО ім. П.Л.Шупика МОЗ України (завідуючий кафедрою хірургії та проктології, доктор медичних наук, професор В.І. Мамчич). За період з 1999 по 2003 рік обстежено 152 хворих на хронічний калькульозний холецистит. Серед пацієнтів було 125 (82,2%) жінок і 27 (17,8%) чоловіків віком від 24 до 81 року. Пацієнти старші 65 років становили 43,9%.
Під наглядом перебувало 90 (59,2%) хворих на хронічний калькульозний холецистит, і 62 (40,8%) пацієнта у яких виявили хронічний калькульозний холецистит у поєднанні з порушення відтоку жовчі, зумовлене холедохолітіазом і (або) рубцевими стенозами ВДС. 80 (52,6%) хворих госпіталізовано за екстреними показаннями, 72 (47,4%) госпіталізовані в плановому порядку. У 100 (65,8%) хворих раніше діагностували ЖКХ, у 64 (42,1%) тривалість холелітіазу перевищувала 5 років. 21 (13,8%) хворий перенесли вірусний гепатит, 19 (12,5%) - відзначали наявність в анамнезі жовтяниці. Раніше було прооперовано 43 (28,3%) пацієнта, у тому числі 40 (93,0%) із них виконано різноманітні втручання на органах черевної порожнини та малого тазу. 122 (80,3%) хворих мали супутню патологію, причому 43 (28,3%) пацієнта хворіли на два та більше фонових захворювань.
21 (13,8%) пацієнтам, які були віднесені до групи високого операційного ризику в зв'язку з наявністю важкої супутньої патології і (або) механічної жовтяниці виконали лапароскопічну діагностику.
Було прооперовано 141 (92,8%) пацієнта, 72 (43,4%) виконано лапароскопічну холецистектомію, 69 (45,4%) - лапаротомічну холецистектомію. 5 (3,3%) пацієнтів від оперативного втручання відмовились. Конкременти виявили у 98 % хворих.
Післяопераційні ускладнення діагностували у 14 (9,9 %) хворих із них: у 5 (5,7%) - з хронічним холециститом та у 9 (16,7%) пацієнтів з холециститом у поєднанні з порушенням відтоку жовчі. Після операції померли 3 (2,0%) хворих. Після оперативних втручань виконаних з приводу хронічного холециститу, летальних випадків не було.

2.2. Загальноклінічні методи дослідження.
При обстеженні хворих враховували скарги, анамнез та дані фізікального дослідження. Дані заносили в комп'ютер.
2.3. Лабораторні методи дослідження.
Лабораторні методи дослідження включали загальний аналіз крові та сечі. Із біохімічних показників крові визначали загальний білок (біуретовим методом), альбумін (уніфікованим методом з бромкрезоловим зеленим), загальний білірубін та його фракції (діазо реакцією за Йєндрашиком), сечовину (уніфікованим методом за кольоровою реакцією з діацетілмонооксимом), креатінін (методом Поппера за кольоровую реакцією Яффе), глюкозу (глюкозоксидазним методом), тімолову пробу (методом Хуерго та Поппера), активність аланінової та аспарагінової трансфераз (за Ратманом та Френзелем), активність альфа-амілази (амінокластичним методом за Каравеєм), фібриноген (гравіметричним методом за Рутбергом), протромбіновий час з розрахунком протромбінового індексу (за Квіком), лужна фосфатаза (за Боданським).
2.4. Ультразвукове дослідження.
Ультразвукове дослідження проводили оцінюючи стан позапечінкових жовчних протоків, печінки та підшлункової залози.

2.5. Ендоскопічне обстеження.
Ендоскопічні методи дослідження використовували для оцінки стану жовчовивідних шляхів та верхніх відділів шлунково-кишкового тракту. При дуоденоскопії оцінювали макроскопічні зміни жовчі, яка надходила із вустя великого дуоденального соска та проводили її забір для проведення бактеріологічного дослідження. В випадках порушення відтоку жовчі виконували ЕПТ.

2.6. Рентгенологічні методи.
Хворим проводили рентгеноскопію грудної клітини, шлунку та ДПК для діагностики супутньої патології та післяопераційних ускладнень. При дренуванні холедоха виконували інтраопераційну холангіографію. Для виявлення причини механічної жовтяниці використовували ЕРПХГ.
2.7. Мікробіологічні методи дослідження.
Бактеріологічного дослідження зазнавали зразки міхурової та протокової жовчі, а також тканини жовчного міхура і конкременти. П'ятнадцятьом хворим, прооперованим на висоті механічної жовтяниці, проводили бактеріологічне дослідження бронхіального секрету, мезентеріальних лімфовузлів та сечі.
2.8. Методика виділення культур.
Забір матеріалу здійснювали в стерильних умовах. Для виділення анаеробів матеріал доставляли в лабораторію в шприцах з голками, які закриті резиновими пробками, в спеціальних флаконах без кисню. Виділення аеробних та анаеробних культур проводили паралельно. Культивування та ідентифікацію аеробних культур здійснювали за загальноприйнятими методиками (11, 111, 140).
Мікробіологічна діагностика дисбактеріозу та кількісне визначення мікроорганізмів у 1г тканини проводилася за методикою В.А. Знаменського і співавторів. Цитоморфологічне і гістохімічне дослідження проводили за методикою М.П. Покровської і співавторів. Для визначення глікогену у нейтрофільних лейкоцитах мазки (відбитки ран) фарбували за допомогою ШИК - реакції за Мак-Манусом, для визначення ДНК мазки фарбувалися галоцианіном за Ейнарсоном з контрольною обробкою за Демісі.
Прискорена ідентифікація аеробних і анаеробних мікроорганізмів здійснювалася на основі вивчення характеру росту на кров'яному агарі (КА) в аеробних умовах і оцінювалась морфологія мікробних клітин у мазках пофарбованих за Грамом і диференціально - за Калініченко.
Грамнегативні мікроорганізми зіставляли з характером їхнього фарбування за Калініченко (1986) (тинкторіально-ферментативний метод диференціального фарбування за чутливостю до кисню каталазопозитивних аеробних і каталазонегативних анаеробних мікроорганізмів). Мікроорганізми, пофарбовані в блакитний колір, оцінювалися як бактероїди (дрібні кокобактерії) або фузобактерії (палички з загостреними кінцями). Грамнегативні коки при