Розділ 2
Матеріали та методи дослідження
Робота ґрунтується на результатах обстеження і лікування 150 жінок віком від 19
до 42 років, у яких було діагностовано фонові захворювання шийки матки.
Обстеження і лікування хворих проводили в умовах відділення консервативної
гінекології Івано-Франківського міського клінічного пологового будинку, жіночої
консультації №3, медичного центру “Медекс”. На кожну пацієнтку оформлялася
картка спостережень згідно розробленої анкети.
Імунологічні дослідження виконувались на базі міжкафедральної лабораторії
імуноферментного аналізу при кафедрі факультетської терапії Івано-Франківської
державної медичної академії.
Діагностика генітальних інфекцій, які передаються статевим шляхом, проводилась
у лабораторіях обласного перинатального центру м. Івано-Франківська та
медичного центру “Медекс”.
Діагноз фонових захворювань шийки матки встановлювали на підставі результатів
комплексних клінічно-лабораторних обстежень. У роботі ми використовували
класифікацію, згідно якої до фонових захворювань шийки матки відносять
ендоцервікоз, ектопію епітелію, поліпи, ендометріоз, папіломи (кондиломи),
просту форму лейкоплакії, цервіцити, істинну ерозію, ектропіон [19, 33, 172].
2.1. Клінічно-інструментальні методи дослідження
Клінічне обстеження хворих проводили у відповідності до розробленої анкети.
Об’єктивне загально-соматичне та гінекологічне обстеження проводили рутинними
методами. При гінекологічному обстеженні проводили огляд зовнішніх статевих
органів, шийки матки та стінок піхви у дзеркалах. При огляді звертали увагу на
стан піхвової частини шийки матки, її величину, форму, характер деформацій,
стан зовнішнього отвору цервікального каналу, наявність гострокінцевих
кондилом. Одночасно проводився забір матеріалу з ендо- і екзоцервіксу для
цитологічного, бактеріоскопічного, імуноферментного, імунофлюоресцентного та
молекулярно-біологічного досліджень. Всім пацієнткам проводилась кольпоскопія
та бімануальне обстеження. В процесі розширеної кольпоскопії за показаннями
методом “щипкової” біопсії здійснювався забір матеріалу для гістологічного
дослідження.
Ультразвукове обстеження органів малого тазу здійснювали на ультразвуковому
апараті "HITACHI - 405" (Японія). Ехографію проводили за стандартною методикою
конвексним трансабдомінальним та трансвагінальним датчиками у режимі 3,5 – 7,5
МГц.
Кольпоскопічне дослідження проводили з використанням кольпоскопу МК- 200
(Україна), при збільшеннях від 7,5 до 30 разів досліджували поверхню піхвової
частини шийки матки, нижньої третини цервікального каналу, стінок піхви,
вульви. Розширену кольпоскопію проводили за загальноприйнятою методикою, з
пробами з 3 % розчином оцтової кислоти та пробою Шилера (обробка піхвової
частини шийки матки 2% водним розчином Люголю). Кольпоскопова картина
описувалася за Міжнародною класифікацією кольпоскопічних термінів (Рим, 1990)
[121, 125, 206, 237]. Кольпоскопію проводили в динаміці обстеження та
лікування.
2.2. Діагностика інфікування збудниками, які передаються статевим шляхом
Всім пацієнткам проводили обстеження на ЗПСШ з використанням бактеріоскопічного
і бактеріологічного методів, імуноферментного та імунофлюоресцентного аналізів,
молекулярно-біологічних методів.
Проводили аміно-тест, рН-метрію піхвового вмісту, світлову мікроскопію
нативного матеріалу з фарбуванням за Грамом. Для діагностики трихомоніазу
проводили мікроскопію нативного та забарвленого метиленовим синім препаратів.
Діагностику бактеріального вагінозу проводили за системою Amsel та
бактеріоскопією (позитивний аміно-тест, “ключові” клітини в мозку з піхви, рН
піхви >4,5) [3, 4, 70]. Визначення рН піхвового вмісту проводили паперовим
індикатором рН (виробництво Merk Sharp &Dohme, США). При виявленні у мазках
елементів грибів роду Candida проводили культуральне дослідження, при виявленні
колоній у кількості 104 КУО/мл і більше та наявності клінічно вагомих проявів,
діагностували кандидозне ураження геніталій.
Діагностика папіломавірусного інфікування проводилась у два етапи. Матеріал для
дослідження отримували за допомогою щіточок „CytoBruch” з цервікального каналу,
ектоцервіксу, патологічних вогнищ на шийці матки. Виявлення вірусу папіломи
людини проводили методом полімеразно-ланцюгової реакції з використанням
ПЛР-тест-систем з наступним типуванням 6-11, 16-35, 18-59, 52-66 типів
(“АмліСенс”, виробництва ЦМІІ Епідеміології МОЗ РФ, Росія).
Методика проведення полімеразно-ланцюгової реакції передбачала 3 стадії:
виділення ДНК з біологічного матеріалу (пробопідготовка); проведення
полімеразно-ланцюгової реакції (ампліфікація); детекція продуктів
ампліфікації.
Виявлення вірусу простого герпесу, хламідій, уреаплазм, мікоплазм у зішкрябах
зі слизових цервікального каналу та уретри здійснювали методом
імунофлюоресценції (ЗАТ “Вектор-Бест”, Росія). Паралельно визначали у сироватці
крові титри IgG та IgМ до ВПГ І і ІІ типів імуноферментним методом на
аналізаторі “Star Fax 303 Plus” (США) з використанням наборів реагентів (ЗАТ
“Вектор-Бест”, Росія).
2.3. Цитологічне дослідження цервікальних мазків
Перед проведенням цитологічного дослідження пацієнткам рекомендували утримання
протягом 3-4-х діб від статевих контактів та будь-яких вагінальних маніпуляцій
(піхвове дослідження, спринцювання, ванночки, тампони, маніпуляції на шийці
матки тощо). Матеріал з ділянки перехідної зони багатошарового плоского
епітелію слизової оболонки цервікального каналу, нижньої третини ендоцервіксу,
йоднегативних ділянок ектоцервіксу забирали щіточку „CytoBruch”. Мазки після
підсушування на повітрі фіксувал
- Киев+380960830922