Вы здесь

Структурно-функціональні особливості та діагностика дегенеративних захворювань поперекового відділу хребта у людей віком понад 50 років

Автор: 
Левшин Олександр Анатолійович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2005
Артикул:
3405U004706
129 грн
Добавить в корзину

Содержимое

Розділ 2 МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
В процесі виконання дисертації використовувались клінічні, рентгенологічні (в т.ч. рентгенометричні, рентгенконтрастні методи, комп'ютерна томографія та магнітно-резонансна томографія, денситометрія), гістологічні, біохімічні, біомеханічні та патофізіологічні методи дослідження.
Матеріалом клінічних досліджень були протоколи клінічного обстеження 400 хворих на поперековий остеохондроз: 200 хворих віком понад 50 років та контрольна група 200 хворих молодшого віку. Всі хворі спостерігались та лікувались у клініці патології хребта інституту патології хребта та суглобів ім.проф. М.І.Ситенка АМНУ.
При клінічному обстежені вивчали дані анамнезу (початок, безпосередня причина захворювання, його перебіг, розвиток, загальний термін захворювання), конкретизували скарги (локалізація, інтенсивність болю) виявляли об'єктивні симптоми та синдроми (зміни об'єму рухомості в поперековому відділі хребта, напруження м'язів, деформацію хребта, симптом Ласега, Бехтерева і т.д.).
Виключно важливим вважали неврологічне дослідження: ступінь стійкого неврологічного дефіциту оцінювали кількісно в балах за методом О.І.Продана [70], а також використовували метод функціонального неврологічного обстеження, запропонований О.І.Проданом [14].
Рентгенологічно обстежені всі хворі. Досліджували рентгенограми в бічній та передньо-задній проекціях, рентгенограми в 3/4 для візуалізації дуговідросткових суглобів, функціональні спондилограми в сагітальній та фронтальній площинах.
Суттєва частка досліджень була виконана за допомогою рентгенконтрастних методів (епідурографія, дискографія, артрографія дуговідросткових суглобів). Артрографію виконували за методом В.О.Радченка [11].
Рентгенометричні дослідження проводились типово за методом О.І.Продана [70]. При цьому вимірювалися наступні показники: Id - індекс диску, дорівнюючий відношенню площини диску до площини краніального тіла хребця у сагітальній площині (); ds - сагітальний діаметр хребтового каналу (рис.2.1); La - величина антелістезу (рис.2.2);
Рис.2.1Схема розрахунку показників Id та ds.Рис.2.2 Схема розрахунку показника Lа.
Lr - величина ретролістезу; Yy - кутову деформацію МХД у сагітальній площині (рис.2.3); Ls - величина латеролістезу; Yx - кутову деформацію МХД у фронтальній площині (рис.2.4);
Рис.2.3 Схема розрахунку показників Lr та Yy .Рис.2.4 Схема розрахунку показників Ls та Yx .
Ic - індекс стенозу латеральних углиблень хребтового каналу () (рис.2.5);
?- величина поперекового лордозу за Cobb (рис.2.6);
Рис.2.5 Схема розрахунку показника Ic.Рис.2.6 Схема розрахунку показника ?.
? - величина сколіозу за Cobb (рис.2.7).
На функціональних рентгенограмах вимірювали об'єм кутової рухомості сегмента (?х) та величини нестабільності (?Х) (рис.2.8).

Рис. 2.7 Схема розрахунку показника ?Рис.2.8 Схема розрахунку показників ?х та ?Х.. Рухомість ХРС у фронтальній площині (?y) (рис.2.9) вивчено тільки у 12 хворих. Параметри хребтово-тазового балансу вимірювали за методикою Duval-Beaupere [164] (рис.2.10).
Рис.2.9 Схема розрахунку показника ?y.Рис. 2.10 Схема розрахунку параметрів хребтово-тазового балансу Всього вимірювали 16 параметрів.
В залежності від методу рентгенконтрастного дослідження виявляли: характер та ступінь деструкцій МХД (дискографія), величину протрузій та гриж дисків, розміри хребтового каналу, рентгенологічні симптоми стенозу латеральних заглиблень хребтового каналу, симптоми епідурального фіброза та інш. (епідурографія); венозний стаз в системі хребцевих та епідуральних судин (флебоспонділографія), ємність та структурні зміни дуговідросткових суглобів (артрографія).
Для гістологічного дослідження були використані фрагменти міжхребцевих дисків, кісткової тканини та дуговідросткових суглобів, жовтої та міжостюкової зв'язок, паравертебральних м'язів поперекового відділу хребта 37 післяопераційних хворих літнього віку (50-75 років) ІПХС ім. Ситенка з дегенеративними захворюваннями хребта.
Матеріал фіксували у нейтральному формаліні з масовою часткою 10%. Після зневоднення в серії спиртів зростаючої концентрації матеріал заключали в целоїдин. Гістологічні зрізи, товщиною 5-7 мкм, фарбували гематоксиліном та еозином та пікрофуксином за ван Гізон.
Мікроскопічне дослідження матеріалу здійснювали за допомогою бінокулярної лупи "МБС-9", світлових мікроскопів "Rathenow" та "МБИ".
Біохімічні дослідження виконані у 123 хворих. Кількісно вимірювали наступні показники крові хворих: глюкоза, загальний білок, альбумін, глобуліни ?1,?2,?,?; кальцій, сіалові кислоти, глікопротеїни, сечовина, креатинін, активність АЛТ, активність АСТ, тимолова проба, холестерин, хондроітинсульфати, активність лужної фосфатази, проба Вельтмана, С-реактивний білок, ?-ліпопротеїни, сечова кислота, гаптоглобін. У добовій сечі визначали вміст глікозаміногліканів та оксипроліна. Статистичну обробку результатів проводили за методом Стьюдента-Фішера.
За період з 1996 по 2003 роки у відділі проблем лабораторної діагностики Інституту патології хребта та суглобів ім. проф. М.І.Ситенка АМН Укарїни щомісяця було обстежено по 12-15 пацієнтів з діагнозами з групи, що має у своїй основі дегенеративні захворювання і порушення опорних тканин хребта, а саме: грижа диска, стеноз хребтового каналу, спондилолістез і т.д. Слід відзначити, що з метою наближення дослідження до практики, у групах переважали пацієнти із типовими ураженнями хребта.
Випадково із загальної кількості обстежених пацієнтів було відібрано 123 хворих літнього віку (від 50 до 75 років) для проведення аналізу результатів клініко-лабораторних досліджень хворих (за матеріалами історій хвороб).
32 пацієнти з аналогічними діагнозами, але більш молодого віку (від 30 до 48 років) також були обстежені за названою схемою. При цьому вираженість патології в них була нижчою за зазначену вище групу хворих, а саме - переважали явища розповсюдженого о