Розділ 2
Фізико-географічна характеристика території Черемського природного заповідника
2.1. Особливості географічного положення.
Черемський заповiдник розташований у північній частині Маневицького району
Волинської областi на межi з Рiвненською. На пiвночi його територiя межує iз
Залiзницьким лiсництвом Любешiвського держлiсгоспу, на заходi та пiвднi – iз
Карасинським лiсництвом Маневицького держлiсгоспу об’єднання Волиньлiс, а на
сходi – iз Партизанським лiсництвом i Озерецьким ботанiчним заказником, що
входить до Озерецького лiсництва Володимирецького держлiсгоспу об’єднання
Рiвнелiс. Заповiдник розташований дещо iзольовано вiд населених пунктiв, на
його територiї вiдсутнi дороги з твердим покриттям. Найближча залiзнична
станцiя Маневичi знаходиться за 30 км на пiвдень вiд заповiдника, а найближча
дорога з твердим покриттям – траса Луцьк-Любешiв, приблизно за 5 км на захiд
вiд заповiдника. Найближчi населенi пункти, що оточують заповідник ? села
Городок та Озерцi (Володимирецький район Рiвненської областi), Замостя, Серхiв,
Лишнiвка, Карасин (Маневицький район), Новi Червища (Камiнь-Каширський район),
Лобна (Любешiвський район) (рис. 2.1). Топооснова карти географічного положення
Черемського природного заповідника використана з карти Волинська область [34].
В адмiнiстративному вiдношеннi дослiджувана дiлянка розмiщена майже на стику
чотирьох районiв i на межi двох областей.
За фiзико-географiчним районуванням територiя заповiдника вiдноситься до
Новочервищанського району пiдобластi Верхньоприп’ятського Полiсся областi
Волинського Полiсся Полiського краю Зони мiшаних лiсiв пiвденного-заходу
Схiдно-Європейської рiвнини [11]. Заповiдник знаходиться у мiжрiччi Стоходу i
Веселухи, близько межi Верхньоприп’ятської низовини iз Волинським моренним
пасмом в зонi Пiнських болiт.
Рис. 2.1
Особливiстю географiчного положення є те, що по Черемському болотному масиву в
східній частині проходить слабо виражена лiнiя вододiлу мiж рiчками Стохiд i
Веселуха. Територія Черемського ПЗ розташована практично на межі
Верхньоприп’ятської низовини і Волинського моренного пасма, що надає їй
своєрідного екотонного характеру. Відсутність деградованих ландшафтів через
антропогенну діяльність у заповіднику характеризує його хорошу збереженість
природних комплексів.
Заповідник знаходиться в безпосереднiй близькостi з Рiвненським природним
заповiдником (Білоозерський філіал) i межує iз 30-и кiлометровою зоною
Рiвненської АЕС (м. Кузнецовськ). Територiя заповiдної зони iз пд.-зх. на
пн.-сх. витягнута приблизно на 9,5 км., а з пн.-зх. на пд.-сх. – на 6,5 км.
Крайні географічні межі заповідника в межах чотирикутника (разом з проектованою
охоронною зоною) описуються географічними координатами: 25°28'30" сх. д. –
51°29' пн. ш. i 25°37'30" сх. д. – 51°35' пн. ш. А орієнтовний центр – 51°32'
пн. ш. 25°32' сх. д. На жаль, межi заповідника не спiвпадають з
фiзико-географiчними межами природних комплексiв і у такий спосiб порушується
принцип територіальної цiлiсності екосистем. Адміністративний кордон фактично
навпіл розділяє Черемський болотний масив i частково озеро Редичi. Тому,
проблема цілісності екосистем Черемського ПЗ є актуальною.
Підсумовуючи характеристику особливостей географічного положення заповідника
можна сказати, що не зважаючи на порушення цілісності екосистем при визначенні
меж під час його утворення, в цілому воно є досить вдало обраним і оптимальним
для природо-охоронного об’єкту.
2.2. Геологія та гiдрогеологiчнi умови.
Дослідження геологiчної будови території заповідника є складним, оскільки за
винятком порід крейди та палеогену, усi доантропогеновi вiдклади Волинської
області не виходять на денну поверхню, тому їх вивчення проводиться при
глибокому бурiннi.
Iнженерно-геологiчнi та гiдро-геологiчнi дослiдження цієї території проводила
Рiвненська геолого-розвiдувальна експедицiя [194], матерiали якої нами
використано для створення картомоделей (рис. 2.2-2.6). Хоча на сучаснiй
територiї заповiдника жодної бурової геолого-розвiдувальної свердловини не було
зроблено, окрiм гiдро-геологiчних, зате вони наявнi у сумiжних дiлянках, а на
північний-схід від заповідника закладено геологiчний розрiз (рис. 2.3), який
частково проходить через територію заповідника і дає загальне уявлення
геологічної будови.
Територiя Черемського ПЗ як i всiєї Волинської областi розташована у межах
Волино-Подiльської окраїни Руської (Схiдно-Європейської) платформи, фундамент
якої складений iнтенсивно дислокованими кристалiчними породами протерозою
(гранiтами, гранодiоритами, граносiєнiтами, бiотитово-амфiболiтовими сланцями
та iн.), розбитими системою крупних розломiв на окремi блоки, що опущенi або
пiднятi в рiзних районах на неоднакову висоту [154]. У пiвнiчно-схiднiй частинi
Черемського лісо-болотного масиву вiдмiчено розлом цих порід. Для всiєї
територiї Волинської області глибина залягання поверхнi кристалiчного
фундаменту становить вiд 400 до 1000 м., а також характерне поширення ефузивiв
осадового чохла [11].
Розрiз осадового чохла територiї Черемського ПЗ розпочинається вiдкладами
Полiської серiї (верхнiй рифей), представленої червоноколiрними i
кварцево-польовошпатовими пiсковиками, алевролiтами, аргiлiтами. Вiдклади
Полiської серiї трансгресивно перекритi утвореннями вендського комплексу, що
представленi волинською серiєю берестовецької свiти з базальтiв, туфiв,
лавобрекчiй.
Кембрiйськi вiдклади складенi морськими пiщано-глинистими утвореннями
балтiйської серiї, якi покриваються свiтло-сiрими, майже бiлими, пiсковиками,
алевролiтами та глинами бережкiвської св
- Киев+380960830922