РОЗДІЛ 2
ПРИЧИНИ ПІДНЕСЕННЯ МОЛОДІЖНОГО РУХУ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ 60-Х РР. ХХ СТ. В КРАЇНАХ
ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ ТА США
Проблема причин активізації молодіжного радикалізму, що мав місце в країнах
Західної Європи та США в другій половині 60-х рр. ХХ ст., яка привертала
прискіпливу увагу сучасників, і не лише дослідників, але й політиків, митців,
просто пересічних громадян того часу, і нині становить неабиякий інтерес.
Сьогодні нас, як і наприкінці 60-х, цікавить питання, що ж саме викликало такий
небувалий доти спалах активності молоді, зокрема студентства, які поставили
собі за мету докорінно змінити все – від головних засад західної цивілізації та
культури до внутрішнього світу кожного окремого індивіда. Відповідь, на нашу
думку, доцільно шукати у сукупності процесів та явищ, що відбувалися в країнах
Західної Європи та США після Другої світової війни.
2.1. Нові тенденції в розвитку західного суспільства та їх вплив на формування
молодіжної свідомості
Говорячи про зародження та розвиток молодіжних радикальних субкультур 60-х рр.,
російський дослідник С.А. Ушакін зазначав, що у післявоєнній Америці принаймні
три чинники відіграли найважливішу роль у формуванні поглядів юного покоління:
економічне зростання, демографічний вибух (період "бебі-бума" 1946-1964 рр.) і
широка експансія системи освіти в сукупності з новими підходами в галузі
педагогіки та дидактики [161, с. 141]. Прискіпливий аналіз передумов та причин
розгортання молодіжного руху другої половини 60-х рр. ХХ ст. дозволяє
погодитись з таким твердженням, поширивши його на країни Заходу в цілому.
При дослідженні спалаху молодіжного радикалізму в другій половині 60-х рр.
особливу увагу варто відвести двом суттєвим рисам, що значною мірою зумовили
специфічність даного руху, його неподібність до інших (наприклад, робітничого
чи селянського). По-перше, його найвище піднесення відбулося не в період
економічної кризи, а, навпаки, під час найсприятливішої за попередні 20 років
економічної кон'юнктури і підвищення життєвого рівня населення. Зокрема, у
Франції протягом 60-х рр. реальні прибутки населення зростали в середньому на
5% за рік; за 10 років вдвічі збільшилося число власників автомобілів,
подвоїлась кількість пральних машин у приватних домах; утричі зросло придбання
холодильників, більш ніж 1 млн. французів купили будинки за містом, у 5 разів
збільшилась кількість власників телевізорів [9, с. 18]. Це ж саме стосується і
Західної Німеччини. За влучним висловом західнонімецького дослідника К.
Менерта, "через 20 років після повного краху, німці були на тісному й
перенаселеному просторі ФРН багатші, ніж будь-коли раніше…" [214, с. 11].
Приблизно така ж ситуація мала місце і в інших головних країнах Заходу.
Друга характерна риса полягала в тому, що основу молодіжного руху 60-х рр.
складала переважно молодь з цілком забезпечених, навіть багатих буржуазних
прошарків, тобто ті, хто, навпаки, мали би бути зацікавленими у збереженні
існуючого status quo. Так, серед молодих активістів США найбільше було
студентів та випускників приватних коледжів віком 20-24 років і старше,
вихідців з сімей із річним прибутком у 15 тис. доларів і вище [41, с.40-41;
див. також: 207, с. 57; 219, с. 491, та ін.]. Зокрема, не можна не погодитись з
твердженням американського дослідника К.Кеністона: “Незадоволені за своїм
походженням являють собою найбільш забезпечені верстви… суспільства: вони
зазвичай виховувались у матеріально забезпечених родинах, отримали найкращу
освіту і… їм доведеться взяти на себе керівництво нацією в майбутньому.
Опозиція сучасної молоді не пов'язана із заворушеннями у зв'язку з труднощами,
бідністю та дискримінацією, її основа – добробут і привілеї” [205, c. ІХ].
Очевидці тих подій у переліку учасників молодіжного протесту 60-х рр. називають
навіть дітей представників вищих суспільних верств та урядових кіл: міністрів
французького уряду, начальника Паризької поліції [9, с. 22], американського
правого політика Макнамари, членів родини Рокфеллерів тощо [91, с. 35].
Що ж зумовило такі дивні і, нібито, алогічні властивості молодіжного руху
другої половини 60-х? На це існують цілком раціональні пояснення, які знову ж
таки містяться в сутності процесів та явищ, що мали місце на той час у країнах
Заходу.
По-перше, свідомість та соціальна психологія молодого покоління 60-х значною
мірою сформувалися під впливом бурхливого розвитку західної цивілізації,
зокрема, вдосконалення техніки та засобів комунікації. За словами К. Менерта,
мільйони людей могли дозволити собі подорожі під час відпусток, які раніше були
недоступні навіть для добре фінансово забезпечених людей. Новому поколінню
молоді, особливо студентам, нічого не вартувало знайти собі додаткову роботу за
кордоном, якщо під час відпустки їм не вистачало грошей на мандри [214, с. 11].
До того ж, суттєво зменшився час, необхідний для подолання дистанцій. Якщо до
1950-х рр. для того, щоб перетнути океан на кораблі, потрібно було як мінімум
4-5 днів, то тепер це стало можливим зробити за 1 день на літаку. Значними
досягненнями могла похвалитись автомобільна індустрія: порівняно з 3,6 млн.
автомашин, що були у приватному користуванні у передвоєнній Європі та 2,76 млн.
у перші післявоєнні роки, з середини 50-х рр. їхня кількість почала зростати
настільки швидко, що станом на 1970 рік склала 10478 тис. автомобілів [194, c.
477]. Швидкий прогрес у розвитку техніки після другої світової війни, особливо
транспорту, в поєднанні зі створенням об'єднаної Європейської тарифної системи
та скасуванням паспортного контролю на кордонах країн Західної Європи, привели
до того, що географічні відстані втратили своє колишнє значення. Захоплення
к
- Киев+380960830922