Формування у старшокласників морально-ціннісного ставлення до продуктивної праці

РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ФОРМУВАННЯ У
СТАРШОКЛАСНИКІВ МОРАЛЬНО-ЦІННІСНОГО СТАВЛЕННЯ ДО ПРОДУКТИВНОЇ ПРАЦІ
2.1. Аналіз рівня сформованості у старшокласників морально-ціннісного ставлення
до праці
131
2.2. Організація й методика експериментальної роботи
168
2.3. Результати дослідницької роботи з формування морально-ціннісного ставлення
старшокласників до продуктивної праці
191
Висновки до другого розділу
214
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
217
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
221
ДОДАТКИ
236
ВСТУП
На сучасному етапі розвитку суспільства виникає необхідність у принципово нових
підходах до аналізу й оцінювання процесу й результатів трудової діяльності
людини, відбуваються якісні зміни ставлення людини до праці, пов'язані з новими
вимогами, які ставляться перед працюючою людиною сучасним суспільством і
виробництвом, з новими завданнями виховання учнів, підвищенням ефективності та
якості праці. Одним з напрямів трудового виховання учнів повинно бути
усвідомлення ними моральної цінності початку трудового життя й відновлення,
багато в чому втраченого в наш час, ціннісного ставлення особистості до праці,
коли праця входить у систему вищих цінностей людини і всіх її життєвих
орієнтацій.
Зміни, що тривають в країні, дуже знецінили знання й уміння людини. Одним з
наслідків цього є послаблення мотивації учнів до навчання в школі. Це негативно
позначається й на професійному самовизначенні старшокласників.
У більшої частини сучасної молоді не сформована готовність самостійно визначати
свою долю, обирати й реалізовувати професійну кар'єру; знижується соціальна
активність, мотивація досягнення успіху, росте безініціативність. У випускників
шкіл, переважно, немає трудового досвіду, низька або відсутня професійна
кваліфікація, не сформована готовність до праці. Значна частина випускників
шкіл низько оцінює роль освіти в професійній підготовці, перекладає на батьків
відповідальність за свій життєвий вибір, не виявляє готовності й бажання
визначити власну долю. При цьому незадоволення матеріальним становищем
конфліктує з низьким рівнем потреби в праці й нерозвиненою трудовою
мотивацією.
Трудове становлення особистості в будь-яких соціально-економічних умовах
залишається фундаментальним завданням виховання. У сучасному суспільстві акцент
з колективної праці в ім'я загального блага змістився на працю, орієнтовану на
досягнення особистого успіху. Але це, проте, не означає, що повинні
обмежуватися інтереси суспільства й зневажатися моральні норми.
Недооцінка трудового виховання в школі призводить до того, що в сучасної молоді
не формується пошана й інтерес до праці у сфері матеріального виробни­цтва,
технічної творчості, тоді як у країні вже сьогодні відчувається нестача
технічного персоналу, перш за все кваліфікованих працівників.
Крім того, успадкована система трудового виховання учнів загальноосвітніх шкіл,
яка до недавнього часу орієнтувалася на зовсім інші, ніж тепер, принципи
організації суспільного виробництва, обумовлені різними формами власності, не
здатна забезпечити в учнів високу культуру праці, ціннісне ставлення до неї,
оскільки вона вступає в суперечність з новими тенденціями
соціально-економічного й політичного розвитку нашого суспільства й сучасними
виховними ідеалами.
Якісні зміни в суспільстві, що диктують необхідність підготовки творчо мислячих
людей, які володіють нестандартними поглядами на життєві проблеми, навичками
дослідницької роботи, які здатні ефективно вирішувати нові завдання, вимагають
розвитку в сучасних школярів евристичних умінь та навичок, здібності до
творчості. Тому необхідно домагатися, щоб у процесі трудового навчання й
виховання учні не тільки набували певних практичних умінь і навичок, а й
готувалися бути раціоналізаторами своєї праці.
Якість освіти нерозривно пов'язана з її виховним потенціалом. Школа покликана
не тільки озброїти учнів знаннями основ наук, що відповідають вимогам часу, але
й морально підготувати їх до подальшої трудової діяльності, усвідомленого
вибору продовження освіти й майбутньої професії.
Урокам трудового навчання належить ключова роль у трудовому становленні учнів.
До завдань формування потреби в праці, працьовитості, сумлінності в роботі нині
додаються розвиток технологічної культури, підприємницької ініціативи,
конкурентоспроможності [3, 2].
Успіх трудового виховання молодого покоління багато в чому залежить від
об'єднання зусиль загальноосвітніх установ, сім'ї й громадськості.
Актуальність проблеми формування в учнів морально-ціннісного ставлення до
продуктивної праці визначається, на наш погляд, такими чинниками:
– на сучасному етапі розвитку країни необхідно готувати технічно й технологічно
грамотну особистість, підготовлену до життя й активної трудової діяльності в
умовах сучасного високотехнологічного інформаційного суспільства, здатну
задовольнити свої запити, а також запити суспільства. А без особистісного
ставлення людини до праці, без задоволеності своєю діяльністю повністю розкрити
свій потенціал неможливо. Людина, яка приносить користь, пройметься пошаною до
себе й до людей, що працюють, відчує себе повноцінним членом суспільства;
– акцент у трудовому вихованні сучасної молоді повинен бути спрямований на
формування в неї культури праці, відповідальності за результати власної
діяльності, виховання комплексу особистісних якостей, необхідних людині як
суб'єкту сучасного виробництва, потреби ініціативно залучатися до системи нових
економічних відносин, підприємницької діяльності. Важливо розвивати в учнів
творчі здібності й інтерес до праці, домагатися позитивного ставлення до праці
й задоволеності своєю