РОЗДІЛ 2
ДІЯ МОТИВАЦІЙНИХ ФАКТОРІВ
У РЕФОРМОВАНИХ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ
2.1. Сучасний стан розвитку новостворених сільськогосподарських підприємств в умовах ринкових перетворень
Формування ринкових відносин на сучасному етапі розвитку економіки зумовило процес виникнення нових типів сільськогосподарських підприємств, необхідною умовою існування яких є реформування форм власності та реорганізація системи управління. При цьому реформування земельних і майнових відносин спрямоване на відродження й зміцнення приватної форми власності на землю. З приватною власністю в аграрній сфері пов'язуються надії на розвиток мотиваційного механізму високопродуктивної та високоякісної праці в суспільному виробництві, підвищення добробуту селян і вирішення важливих економічних та соціальних проблем агропромислового комплексу.
Підвищення матеріального добробуту сільськогосподарських товаровиробників у пореформений період набуває актуального значення. Однак, як свідчить практика, утвердження права власності не вирішило проблеми посилення матеріальної заінтересованості аграріїв у кінцевих результатах господарювання. Головною сучасною невирішеною проблемою функціонування сільськогосподарських підприємств є їх нестабільність. Залишаються недостатніми врожайність і продуктивність тваринництва.
Як свідчать дані дослідження, в 2004 році по всіх категоріях господарств Полтавської області було одержано нижчу, ніж у 1990 році урожайність зернових і зернобобових на 10,3 ц/га (25,0%), цукрових буряків - на 47,0 ц/га (16,0%), соняшнику - на 10,0 ц/га (49,3%). Знизились у 2004 році проти 1990 року прирости на вирощуванні, відгодівлі й нагулі великої рогатої худоби на 22,5%, свиней на 36,8%. Унаслідок цього спостерігається скорочення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції (рис. 2.1).
Рис. 2.1. Динаміка виробництва валової продукції на 100 га с.-г. угідь
у господарствах Полтавської області за 1990-2004 рр.
Джерело: побудовано автором на основі матеріалів Полтавського обласного управління статистики за 1999-2004 рр.
Як свідчать дані рис. 2.1, якщо в 1990 році по всіх категоріях сільськогосподарських підприємств Полтавщини вироблялося на 100 га сільськогосподарських угідь 217,2 тис.грн. валової продукції, то у 2004 році -усього лише 158,0 тис.грн., або менше проти рівня 1990 року в 1,4 раза.
Скорочення обсягів виробництва валової продукції з розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь спостерігається і по галузях. Якщо в рослинництві в 2004 році порівняно з 1990 роком даний показник зменшився лише на 2,6%, то галузь тваринництва за досліджуваний період характеризується ще більш швидкими темпами скорочення виробництва тваринницької продукції. Так, якщо в 1990 році по господарствах Полтавщини вироблялося на 100 га сільськогосподарських угідь 96,2 тис.грн., то в 2004 році всього лише 40,2 тис.грн, або менше проти відповідного періоду в 2,4 раза.
Зростають матеріальні витрати на її виробництво. Якщо в 1990 році матеріальні витрати в структурі собівартості сільськогосподарської продукції по області склали 47,9%, то в 2004 році майже 70%, що збільшилися проти 1990 року в 1,5 раза.
Як свідчать наші дослідження, питома вага оплати праці в структурі собівартості продукції має тенденцію до зменшення. Якщо в 1990 році вона склала в структурі витрат на виробництво продукції 36,4%, то в 2004 році всього лише 13,8%. Зменшується також обсяг реалізації продукції. Так, якщо в 1991 році по сільськогосподарських підприємствах області реалізувалось 3109,4 тис.т цукрових буряків, то в 2004 році менше в 3,4 раза, м'яса менше в 7,4 раза, молока менше в 4,9 раза. Відповідно зменшуються грошові надходження та доходність підприємств.
Незважаючи на відродження та зміцнення приватної власності на землю, майно та розвиток на цій основі нових агроформувань, соціально-економічний стан агропромислового комплексу фахівці визнають як кризовий [77, с.5]. Основна частка сільськогосподарських підприємств залишається збитковою (рис. 2.2).
Рис. 2.2. Кількість збиткових сільськогосподарських підприємств та сума збитку в розрахунку на одне господарство Полтавської області
Джерело: побудовано автором на основі матеріалів Полтавського обласного управління статистики за 1995 -2004 рр.
Дані рис. 2.2 свідчать, що найбільше збиткових підприємств нами виявлено в 1998 році, їхня питома вага становить 87%. Найменша кількість збиткових підприємств була в 2000 році й складала 167 одиниць, або 26,4% від загальної їх кількості. Як свідчать дослідження, у 2001 році їх збільшилося проти рівня 2000 року на 47,3%, у 2002 році - на 68,3%, у 2003 році - на 70,7%, що становить відповідно 246, 281, 285 одиниць. Спостерігається також збільшення суми збитку в розрахунку на одне сільськогосподарське підприємство в 2003 році проти рівня 2000 року в 1,9 раза.
У 2004 році питома вага збиткових підприємств у загальній кількості агроформувань зменшилася до 33,4%, але сума збитку в розрахунку на одне господарство зменшилася проти рівня 2003 року всього лише на 2,4%, що становить 9,9 тис.грн.
Із проголошенням Україною незалежності суспільний сектор сільського господарства Полтавщини почав реформуватися в систему приватновласницьких та інших структур. В основі таких організаційно-правових форм підприємств лежать сімейні, особисто-довірчі відносини, що є вирішальною передумовою матеріальної заінтересованості й відповідальності. Питома вага таких підприємств у загальному обсязі сільськогосподарського виробництва з кожним роком збільшується, про що свідчать дані рис. 2.3 і 2.4.
Дослідженням установлено, що питома вага валової продукції сільськогосподарських підприємств за період 1990-2004 рр. у структурі всіх категорій господарств зменшилася на 30,1%. Якщо в 1990 році 69,8% валової продукції виробляли колгоспи, 6,2% держгоспи та 2,5% міжгоспи, то станом на 1 січня 2005 року в складі сільськогосподарських підприємств переважают