Вы здесь

Перетравність корму, обмін речовин та продуктивні якості молодняку кролів за різних рівнів обмінної енергії і сирого протеїну в комбікормах.

Автор: 
Чичик Руслана Миколаївна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2007
Артикул:
0407U000576
129 грн
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА І ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1 Матеріал та загальна методика
Експериментальні дослідження проведено в 2004 р. в умовах експериментальної
бази Київського зоопарку. Відповідно до завдань досліджень було проведено три
науково-господарські досліди: перший і другий – з квітня по червень, третій – з
червня по серпень.
Всі дослідження на молодняку кролів у першому, другому і третьому
науково-господарських дослідах проведено в аналогічних умовах утримання.
Матеріалом для дослідів був молодняк кролів породи сріблястий. Досліди
проводилися за методом груп. Зрівняльний період кожного з дослідів тривалістю 7
діб співпадав з молочним періодом у кроленят. У цей період з відібраного
піддослідного поголів’я кроленят з урахуванням статі, віку, походження, живої
маси було сформовано групи тварин.
Протягом зрівняльного періоду усіх піддослідних кроленят годували
повнораціонним комбікормом однакового складу.
Упродовж основного періоду кожного з дослідів, враховуючи вік молодняку кролів,
виділяли три періоди 45–60; 61–90; 91–120 діб (табл. 2.1 – 2.3).
Для першого і другого дослідів було відібрано 160 голів молодняку 45-добового
віку, з яких за принципом аналогів (у кожному досліді) сформували по чотири
групи – 1–контрольну і 3–дослідні, по 20 голів у кожній (по 10 самців і 10
самок).
Піддослідний молодняк протягом основного періоду усіх дослідів утримувався у
двоярусних кліткових батареях: у кожній клітці розміром 105 ґ 97 ґ 72 см
розміщували по 5 голів (самок і самців окремо). Площа підлоги на одну голову
становила 0,2 м2, фронт годівлі – 6 см. Годували тварин двічі на добу (вранці і
ввечері), напували – з перекидних напувалок, в яких вода систематично
замінювалася на свіжу.
Упродовж основного періоду усіх дослідів піддослідні кролі одержували
гранульований повнораціонний комбікорм. У першому і другому дослідах рівень
енергії та протеїну в раціонах тварин дослідних груп регулювали за рахунок
введення до складу комбікорму соняшникової олії, а також зміни у ньому частки
окремих компонентів раціонів (зокрема шротів), використовуючи математичні
методи оптимізації рецептів комбікормів програмного комплексу Win Mix 2,0.
Таблиця 2.1
Схема першого науково-господарського досліду
Група
Вік тварин, днів
45-60
61-90
91-120
Вміст у 100 г комбікорму
сирого протеїну, г
обмінної енергії, МДж
сирого протеїну, г
обмінної енергії, МДж
сирого протеїну, г
обмінної енергії, МДж
1-контрольна
17
0,89
18
0,94
19
0,94
2-дослідна
17
0,84
18
0,89
19
0,89
3-дослідна
17
0,94
18
0,99
19
0,99
4-дослідна
17
0,99
18
1,04
19
1,04
Таблиця 2.2
Схема другого науково-господарського досліду
Група
Вік тварин, днів

45–60
61–90
91–120
Вміст у 100 г комбікорму

сирого протеїну, г
обмінної енергії, МДж
сирого протеїну, г
обмінної енергії, МДж
сирого протеїну, г
обмінної енергії, МДж
1-контрольна
17
0,89
18
0,94
19
0,94
2-дослідна
15
0,89
16
0,94
17
0,94
3-дослідна
19
0,89
20
0,94
21
0,94
4-дослідна
21
0,89
22
0,94
23
0,94
У всіх дослідах обліковували живу масу кролів, їх лінійний ріст та масу
з’їденого комбікорму. Також визначали абсолютний, середньодобовий і відносний
прирости живої маси та витрати комбікорму на 1 кг приросту.
У тварин віком 60, 90 та 120 діб досліджували морфологічні і біохімічні
показники крові. Одночасно визначали амінокислотний склад найдовшого м’яза
спини та морфологічний склад їх тушки. Для цього у віці 60, 90 та 120 діб
забивали по 4 голови молодняку з кожної групи (2 самці і 2 самки) з наступним
розтином і зважуванням окремих органів. Для забою відбирали тварин з живою
масою, що відповідала середній по групі.
Для третього досліду із відібраних 60 голів кроленят віком 45 діб сформували
три групи – контрольну і дві дослідні, по 20 голів у кожній (по 10 самців і 10
самок). Молодняк підбирали за походженням, віком і живою масою. З метою
створення максимально можливої ідентичності у проведенні експериментів кролі,
які використовувалися у досліді, були одержані, вирощені й утримувалися в
однакових умовах.
Молодняк усіх груп у третьому науково-господарському досліді одержував
гранульований повнораціонний комбікорм відповідно до схеми досліду (табл.
2.3).
Таблиця 2.3
Схема третього науково-господарського досліду
Група
Вік, діб
Період досліду
зрівняльний
основний
1-контрольна
45–120
ОР*
ОР
2-дослідна
45–120
ОР
У ОР замість соєвого шроту (2% за масою) – біологічно активна добавка (БАД).
3-дослідна
45–120
ОР
У ОР замість соєвого шроту (5% за масою) – БАД.
*ОР – основний раціон (рекомендований за результатами першого і другого
дослідів повнораціонний комбікорм).
Соєвий шрот у складі комбікорму замінювали (за масою) на біологічно активну
добавку (БАД) для кролів (СОУ 15.7-37-111:2004) у кількості 2 і 5%, яка за
хімічним складом подібна до соєвого шроту і містить: сирого протеїну – 42%,
лізину – 28 г/кг, сирої золи – 5%. До її складу входять: хромова стружка –
36,5%, Провумін-П (волос – 30, кукурудза – 70%) – 58,5%, Ліпрот СГ-25 – 5%.
У кінці кожного вікового періоду в усіх науково-господарських дослідах було
проведено фізіологічні досліди з вивчення перетравності поживних речовин та
балансу азоту, для яких з кожної групи за принципом аналогів було відібрано по
6 голів (3 самці і 3 самки).
Для дослідів з вивчення перетравності поживних речовин та балансу азоту тварин
поміщали індивідуально у спеціальних клітках.
Протягом підготовчого періоду тривалістю три доби кролі звикали до зміни умов
утримання. В обліковий період досліду тривалістю шість діб щоденно обліковували