Вы здесь

Профілактична діяльність вихователя приймальника – розподільника для неповнолітніх МВС України та психологічні засади її удосконалення

Автор: 
Тарнавська Наталія Петрівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2007
Артикул:
0407U002240
129 грн
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2.
МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОФІЛАКТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВИХОВАТЕЛЯ ПРН ТА ЙОГО ПРОФЕСІЙНО ЗНАЧУЩИХ ЯКОСТЕЙ

Практичне розв'язання завдань, що постали перед органами внутрішніх справ України у зв'язку з кардинальними змінами у політичному та економічному житті суспільства, вимагає належної підготовленості кадрів, зокрема, вихователів приймальників-розподільників МВС України, здатних ефективно здійснювати профілактичну роботу, яка в умовах сьогодення, набуває вираженого суспільно-реабілітаційного та корекційного спрямування. Реалізація таких напрямів діяльності вимагає гуманізації профілактичного процесу, застосування особистісно-орієнтованих технологій перевиховання неповнолітніх правопорушників. Вихователь ПРН, як суб'єкт цієї діяльності, вже володіє діючими у суспільстві стереотипними нормами здійснення профілактичного процесу, що не у повній мірі відповідають вимогам сучасної практики. Водночас процес актуалізації та персоналізації профілактичної діяльності відбувається спонтанно, повільно і досить таки неефективно. У зв'язку з цим постає необхідність осучаснення, удосконалення діяльності вихователів ПРН у попередженні правопорушень серед неповнолітніх.
Саме цими обставинами викликана необхідність дослідження особистості вихователя ПРН, його професійно значущих якостей, від чого значною мірою залежить якість організації процесу профілактики, створення психологічно комфортних умов для взаємодії з неповнолітніми, можливість врахування в роботі інтересів кожного вихованця, надання психологічної допомоги у розв'язанні його життєвих проблем.

2.1. Методологічні засади вивчення професійної діяльності та професійно значущих якостей вихователів ПРН МВС України. Методи дослідження

Визначення рівня розвитку професійно значущих якостей та здатності фахівця до їх компенсації шляхом вироблення індивідуального стилю діяльності дозволить: по-перше, встановити психологічні та психофізіологічні критерії професійного відбору кандидатів для роботи з неповнолітніми; по-друге, виробити конкретні методичні та психологічні рекомендації для забезпечення професійної придатності, можливості успішного виконання професійних функцій, удосконалення системи психолого-педагогічної підготовки кадрів.
З даною метою нами було здійснено психологічний аналіз професійної діяльності для подальшого складання професіограми вихователя ПРН. Вивчення психофізіологічних і психологічних особливостей, встановлення рівня розвитку вмінь та навичок, необхідних для успішного виконання завдань покладених на вихователів ПРН, сприяло реалізації практичного спрямування дисертації. Основа нашого дослідження фундується на розробці та визначенні моделі діяльності, яка відображається в двох основних формах: 1) відтворенні вимог, яким повинен відповідати професіонал, та 2) переліку професійно-значущих якостей, вмінь та навичок, що повинні бути притаманні цьому фахівцю. Методологічними засадами нашого дослідження є системний, діяльнісний та особистісний підходи, а теоретичною базою - психологічна теорія діяльності Г.В. Суходольського [172], концепція системогенезу професійної діяльності В.Д. Шадрікова [193] та концепція динамічної функціональної особистості К.К. Платонова [143]. В рамках діяльнісного підходу стало можливим поєднання уявлень про якості та властивості особистості вихователя та критерії успішної професійної діяльності.
Основною позицією у конструюванні методології ми обрали прагматичний підхід. Він полягає у створенні такої системи базових категорій та пояснювальних принципів, яка могла б об'єднати різні психологічні школи та напрями і при цьому не бути внутрішньо-суперечливою та еклектичною.
При дослідженні професійної діяльності та особистості вихователів ПРН ми керувалися принципами системи, запропонованої відомим українським теоретиком психології О.М. Ткаченком [125].
Принцип детермінізму. Інтерпретація принципу детермінізму в теорії С.Л. Рубінштейна - це думка про те, що "зовнішнє переломлюється через внутрішнє", тобто все розмаїття поведінки людини зумовлюється впливом середовища, в якому діє суб'єкт. Концепція О.М. Леонтьєва полягає у зворотному трактуванні цього принципу: "внутрішнє (суб'єкт) діє через зовнішнє і цим самим себе змінює". Остання теза відповідає гуманістичним концепціям у психології (А. Маслоу, К. Роджерс та ін.) Принцип детермінізму цілком може схарактеризувати принцип суб'єктної активності (або активності суб'єкта). Основою для такого припущення є роботи багатьох психологів - Б. Ананьєва, Л. Бурлачука, Г. Костюка, О. Киричука, С. Максименка, А. Петровського, О. Ткаченка, М. Ярошевського та інших.
Принцип суб'єктної активності акумулює в собі принцип детермінізму, відображення та принцип єдності діяльності та свідомості, оскільки вони є необхідними умовами активності.
Принцип комплексності запобігає однобічності у вивченні професійної діяльності і передбачає визначення ряду загальних професіологічних та соціально-психологічних особливостей професійної діяльності (перспективи професійного росту, специфіки міжособистісних стосунків, умов предметного середовища, професійно значущих якостей).
Принцип цілеспрямованості. Метою теоретичного аналізу професійної діяльності в кінцевому результаті є розробка професіограми вихователя ПРН. Визначення в ході досліджень професійно-значущих якостей вихователів дає можливість проводити професійний відбір більш успішно, здійснювати оптимальне психологічне супроводження діяльності, покращувати її ефективність, стимулювати особистісний ріст фахівця.
Принцип типізації та диференціації. Професіографічне вивчення діяльності вихователів ПРН встановило подібне та відмінне в професійно-значущих якостях з категорією вихователів дошкільних навчальних закладів. Це надало можливість визначити найбільш типові, повторювані показники, характерні для діяльності вихователя ПРН та його особистості.
Принцип перспективності сприяє поліпшенню результатів професійно-психологічного в