РОЗДІЛ 2
ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА ТА ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Дослідження по темі дисертаційної роботи проводилися в Деркульському кінному заводі №63 Біловодського району Луганської області в період 2003 - 2006 рр. на конях чистокровної верхової та української верхової порід.
Визначення гематологічних та імунологічних показників проводили на базі лабораторії кафедри біології тварин та лабораторії кафедри педіатрії №2 з основами інфекційних хвороб Луганського державного медичного університету.
Визначення хімічного складу кормів, біохімічних показників крові лошат проводили на базі Станично-Луганської державної лабораторії ветеринарної медицини.
Усього було досліджено 63 тварини різного віку.
Було проведено два науково-господарських досліди:
1) вивчені вікові показники крові коней чистокровної верхової та української верхової порід;
2) встановлений вплив ріботану та циклоферону на показники крові лошат чистокровної та української верхових порід;
Перший дослід проводили у кілька етапів. При цьому досліджували кров лошат різного віку (10 діб, 1 та 6 місяців) та їх батьків (табл. 2.1).
Для проведення другого досліду з лошат 14-добового віку за принципом аналогів [179] формували контрольну та дослідні групи
(табл. 2.2).
Імуномодулятори ріботан і циклоферон вводили внутрішньом'язово у середню третину шиї один раз на добу у наступних дозах: ріботан -
1 мл/тварину три дні поспіль; циклоферон - 2 мл/тварину у вигляді 12,5% розчину на 1, 2, 4, 6, 8 добу. Тваринам контрольної групи вводили ізотонічний розчин натрію хлориду. Відбір крові проводили у лошат місячного віку.
Таблиця 2.1
Схема проведення першого науково-виробничого досліду з вивчення
вікових змін показників крові коней
Статево-вікова групаКількість тваринчистокровна верховаукраїнська верховаЛошата:
- 10 діб
- 1 місяць
- 6 місяців6
67
7Кобили68Жеребці-плідники33
Таблиця 2.2
Схема проведення другого науково-виробничого досліду з вивчення
впливу препаратів ріботан та циклоферон на організм лошат
Група тваринКількість тварин (n=30)Назва препаратуДослідна 110ріботанДослідна 210циклоферонКонтрольна10ізотонічний розчин натрію хлориду
Формування мікроклімату в тваринницьких будівлях - складний процес, який передусім залежить від фізіологічного стану тварин, метеорологічних, технічних та технологічних факторів.
Перш ніж досліджувати умови утримання коней у стайнях Деркульського кінного заводу було проведено аналіз метеорологічних показників зовнішнього повітря за останні десять років (1995 - 2005 рр.) по Біловодському району Луганської області. Для цього розрахували середні дані з відносної вологості та температури повітря за 1995 - 2004 рр. та співставили їх з аналогічними даними за 2005 р. (рік останнього досліду) для виключення можливості впливу кліматичних показників на результати дослідів.
На рис. 2.1 наведена відносна вологість та температура повітря в середньому за 1995 - 2004 рр. та окремо за досліджуваний 2005 рік. З наведеного графіку видно, що такі кліматичні показники, як відносна вологість та температура повітря мало відрізняються та є практично однаковими за період з 1995 по 2004 рр. та за 2005 р.
Отже, можна зробити висновок, що показники мікроклімату тваринницьких приміщень за останній рік досліду (2005 р.) нічим не відрізнялися від попередніх років і не могли вплинути на результати дослідів стосовно системи крові тварин.
Рис. 2.1. Показники відносної вологості та температура повітря в середньому
за 1995 - 2004 рр. та окремо за 2005 р.
У Деркульському кінному заводі №63 коней утримують у стайнях, які розміщені на відстані близько 500 м від траси та житлових будинків
(Додаток Е). Стіни приміщень цегляні, оштукатурені та побілені, підлога - бетонна, крівля - шиферна. Стайні обладнані припливно-витяжною вентиляцією. Коні утримуються в денниках площею 12 м2 - для холостих маток, 14 м2 - для жеребних кобил та кобил з лошатами, 16 м2 - для жеребців-плідників. Зовні стаєнь передбачені паддоки для прогулянок та тренування коней (Додатки Ж, З).
Параметри мікроклімату визначали на висоті лежання і стояння тварин у середині приміщення та у двох протилежних кутах. Дослідження здійснювали у теплий та холодний сезон року.
Визначали наступні параметри мікроклімату за загальноприйнятими методиками [197]:
- температура повітря - за допомогою спиртового термометра;
- атмосферний тиск - баротермогігрометром БМ-2;
- вологість повітря - за допомогою психрометра статичного Августа;
- швидкість руху повітря - кульковим кататермометром;
- загальну мікробну забрудненість повітря - методом вільного осідання на живильні середовища (МПА).
- загазованість повітря - за допомогою універсального газоаналізатора типу УГ-2.
Встановлено, що основні параметри мікроклімату, такі як температура, відносна вологість та швидкість руху повітря, його мікробна забрудненість та концентрація шкідливих газів в приміщеннях, що досліджувались, були в межах норми.
Якість кормів оцінювали за органолептичними показниками і хімічним складом. Органолептичні показники визначали на місці зберігання кормів; хімічний склад - у Станично-Луганській державній лабораторії ветеринарної медицини.
Для визначення якості сіна відбирали з різних місць скирди пробу близько 5 кг, а з неї - середню пробу вагою близько 0,5 кг, яку направляли в лабораторію для хіміко-токсикологічного аналізу.
Для визначення якості вівса відбирали проби із засіки з п'яти різних місць, складали загальну пробу, з неї виділяли середню пробу вагою близько 2 кг і відправляли в лабораторію ветеринарної медицини.
Для визначення якості соняшникової макухи відбирали проби із кількох місць засіки, складали середню пробу вагою близько 2,5 кг, яку відправляли в лабораторію.
На місці зберігання кормів проводили їх органолептичне дослідження - визначали колір та за