Вы здесь

Зміни агрофізичних властивостей чорнозему опідзоленого за тривалого застосування добрив у польовій сівозміні Правобережного Лісостепу України

Автор: 
Галасун Юрій Петрович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2007
Артикул:
3407U003667
129 грн
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2

УМОВИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

2.1 Грунтово-кліматичні умови

Експериментальну частину роботи виконано протягом 2002-2004 рр. на дослідному полі Уманського державного аграрного університету, який за місцем розташування відноситься до Маньківського природно сільськогосподарського району Середньо-Дніпровсько-Бузького округу Лісостепової Правобережної провінції України з географічними координатами за Гринвічем 48°46' північної широти та 30°14' східної довготи, з висотою над рівнем моря 245 м.
Рельєф дослідного поля - це вирівняне, підвищене плато вододілу з пологими 2-3° схилами південно-східної та північно-західної експозиції. Підземні води залягають на глибині 22-24 м і не можуть впливати на властивості ґрунту та будову його профілю.
Ґрунт дослідного поля - чорнозем опідзолений важкосуглинковий на лесі. За обсягами поширення ґрунти даної різновидності займають біля 16% загальної площі Лісостепу України, в основному правобережної його частини [166]. За своїми ознаками та властивостями чорнозем опідзолений займає проміжне місце між чорноземами типовими та темно-сірими опідзоленими ґрунтами [167]. Характерними ознаками профілю чорноземів опідзолених є об'єднання генетичних ознак: глибока і висока гумусованість, наявність кротовин та інші, які є характерними властивостями чорноземів типових, та більш-менш чітка диференціація профілю за елювіально-ілювіальним типом, білесувата присипка в гумусовому горизонті, ущільнення та оглинення в середній частині профілю, а також рівень залягання карбонатів - характерні ознаки профілю темно-сірих опідзолених ґрунтів [166].
Профіль чорнозему опідзоленого дослідного поля чітко диференційований на горизонти, в його морфологічній будові залишилися ознаки дернового та підзолистого типу ґрунтоутворення, для нього характерні такі генетичні ознаки:
He 0-45 см - гумусний слабоелювійований темно-сірого кольору, білястий від крем'янкової присипки, орний шар пилувато-грудочковатої структури, слабо ущільнений, а підорний - грудочкувато-зернисто-горіхуватий, щільний, перехід поступовий, помітний за структурою, складом та кольором.
Hpi 45-75 см - гумусний слабоелювійований, верхній перехідний, добре і рівномірно гумусований, темно-сірий з буруватим відтінком, дрібно-грудочкувато-горіхуватої структури, щільний, видно крем'янкову присипку, червоточини та кротовини; перехід поступовий.
Phi 75-105 см - порода слабогумусована, слабоілювійована, сіро-бурого кольору, крупногоріхуватої структури, яка частково з глибиною переходить у горіхувато-призматичну. На поверхні структурних агрегатів та вертикальних тріщин видно характерний блиск вмитих колоїдів R2O3; горизонт перемішаний землериями, перехід поступовий.
Pi(h) 105-135 см - порода слабоілювійована зі слідами гумусу у вигляді окремих карманів, затікань та засипаних ходів землериїв, буро-палевого кольору, структура грудочкувато-стовпчаста, вертикальні стінки структурних окремостей покриті іржаво-бурою плівкою R2O3 з характерним блиском. Горизонт щільний, зрідка пронизаний кротовинами, перехід хвилястий, але добре помітний.
Pk 135 см і глибше - материнська порода лес палевого та темно-палевого кольору, дрібнозернистої структури, нещільний, карбонати у вигляді прожилок, міцелію, окремих дрібних скупчень. Лінія скипання карбонатів знаходиться на глибині 135-140 см [167].
Однією з особливостей, що характерна для чорнозему опідзоленого дослідного поля Уманського ДАУ, є глибоке промивання карбонатів на 50-70 см нижче гумусного горизонту, що не може забезпечувати їх підняття у верхню частину профілю. У зв'язку з цим у гумусному горизонті, а особливо у нижній його частині, спостерігається дефіцит кальцію та слабокисла реакція ґрунтового розчину, що може спричиняти посилення розчинності гумусу. Ці явища у сукупності з характерним для даного ґрунту періодично промивним водним режимом, коли протягом осінньо-зимового та ранньовесняного періоду формується низхідна течія води (за цей період може випадати 170-200 мм опадів), сприяють перерозподілу і переміщенню мулистої фракції та водорозчинних форм поживних речовин у нижню частину гумусного горизонту.
Чорнозем опідзолений дослідного поля має понижений вміст гумусу, у верхньому шарі ґрунту 0-20 см його вміст становить 2,86-3,68%. Ступінь насиченості основами ґрунтового профілю становить від 87-до 97 %. Реакція ґрунтового середовища - середньокисла. Гідролітична кислотність знаходиться у межах 1,8-4,2 смоль/кг ґрунту. Насиченість основами у шарі ґрунту 0-20 см становить - 28,6-34,1 смоль/кг.
Профіль чорнозему опідзоленого характеризується такими фізичними та водно-фізичними показниками (табл. 2.1).
Особливістю чорноземів опідзолених є перерозподіл до 5% мулистих часточок з елювіального в ілювіальний горизонт. Верхні горизонти збіднені на півтораокисли і відповідно в них більше SiO2.
За сукупністю своїх властивостей чорнозем опідзолений відображає переважну більшість важливих генетичних ознак ґрунтових відмін помірно-континентальної східноєвропейської грунтово-кліматичної фації, де і розташовується місце проведення досліджень.
У зв'язку з тим, що 2-3 роки на десятиліття, під час вегетації спостерігається відсутність опадів, а тому даний регіон характеризується нестійким зволоженням. Волога є одним із основних лімітуючих факторів, що значною мірою обумовлює рівень продуктивності вирощуваних культур.
Таблиця 2.1
Фізичні та водно-фізичні показники чорноземів опідзолених на лесах Уманського агрогрунтового району [167].
ПоказникГенетичні горизонтиHeHpiPhiPi(h)PkОб'ємна маса, г/см31,261,341,401,381,38Густина, г/см32,602,652,652,702,70Загальна пористість, %51,5449,4447,2048,8948,89Вміст фракції <0,01мм (фізична глина), %42,4743,7545,1648,6548,11Максимальна гігроскопічність, %6,455,264,605,105,20Вологість в'янення, %10,158,507,407,507,30Найменша вологоємність, %16,2014,6017,1017,4017,98
Згідно