РОЗДІЛ 2
ВИБІР НАПРЯМКІВ ВИКОНАННЯ РОБОТИ, МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Дисертаційна робота виконана у 2003–2006 рр. на кафедрі акушерства, гінекології
та біотехнології відтворення тварин факультету ветеринарної медицини ННІ ВМЯБПТ
Національного аграрного університету (м. Київ).
Клінічні та виробничі досліди проведено на 1396 коровах голштинської
чорно-рябої породи канадської селекції, що належать ПП АФ „Данилівська”
Васильківського району Київської області.
Лабораторні дослідження виконували у лабораторіях кафедри акушерства,
гінекології та біотехнології відтворення тварин, інституту екогігієни і
токсикології ім. Л.І. Медведя, новітніх методів досліджень Білоцерківського ДАУ
та Центральної державної лабораторії ветеринарної медицини.
У роботі використовували клінічні, бактеріологічні, гематологічні, біохімічні,
імунологічні та імуноферментні методи досліджень.
Дослідження проводили у два етапи.
Перший включав проведення діагностики та диференціальної діагностики маститу
корів лактаційного періоду ПП АФ „Данилівська”, вивчення поширення, причин
виникнення та моніторинг маститу впродовж року (чотири пори року), аналіз
видового спектру мікроорганізмів секрету вим’я хворих корів і його сезонну
динаміку. Матеріалом для досліджень були корови масою 550–600 кг із середнім
добовим надоєм по господарству 20 кг молока за добу. Утримували тварин у
типових приміщеннях, у яких роздача кормів, водонапування та видалення гною
були механізовані. Утримання тварин – стійлове зимою, з вигулом у погожі дні в
загорожі, а літом – у літньому таборі з активним моціоном по дорозі на пасовище
та безпосередньо на пасовищі.
Діагностику і диференційну діагностику клінічного маститу проводили на підставі
анамнезу, загального клінічного обстеження тварин і клінічного дослідження
молочної залози з пробним здоюванням і візуальною оцінкою секрету [141].
Субклінічний мастит визначали за даними загального клінічного обстеження корів,
огляду вим’я, контрольного здоювання з кожної частки для визначення
органолептичних показників молока, оцінюючи його за кольором, консистенцією,
запахом та на наявність домішок. При відсутності видимих змін у молоці за
допомогою молочно-контрольних пластинок ставили швидкий діагностичний тест на
вміст соматичних клітин з використанням 2,5 %-го розчину мастоприму (ГОСТ
23453-90) [157]. Реактив мастоприм випускається у порошку і перед використанням
його розчиняли в дистильованій воді згідно з інструкцією.
Суть методу полягає в руйнуванні ядер лейкоцитів поверхнево активними
речовинами, що входять до складу препарату “Мастоприм”, внаслідок чого
змінюється консистенція секрету вим’я. Для аналізу використовували молоко з
кожної частки молочної залози кожної корови. У корів, хворих на клінічний
мастит, секрет з хворої частки вим’я з діагностикумами не досліджували.
Вищезазначений реактив використовували для контролю за лікуванням корів з
клінічною формою маститу; здоровою вважали корову, у якої секрет з усіх часток
вим’я давав негативну реакцію з реактивом.
Хід визначення. В заглиблення молочно-контрольної пластинки здоювали по 1 мл
молока з кожної частки і додавали по 1 мл мастоприму. Суміш перемішували
скляною паличкою протягом 10 с.
Реакцію враховували за ступенем утворення желеподібного згустка і оцінювали в
хрестах: Негативна реакція – однорідна рідина (–), сумнівна реакція – дуже
слабкий згусток в один хрест (+) та сліди утворення желе в два хрести (++),
позитивна реакція – ясно виражений згусток у три хрести (+++) і чітко виражений
згусток у чотири хрести, який частково або повністю викидається із заглиблення
пластинки паличкою (++++).
Після постановки діагнозу відбирали проби секрету з вим’я корів, хворих на
клінічну та субклінічну форми маститу, для бактеріологічного дослідження. Проби
відбирали в кінці доїння у стерильні пробірки, закриті ватно-марлевими корками.
При цьому верхівки дійок попередньо підмитого вим’я акуратно дезінфікували 70 %
спиртом і швидко здоювали цівки молока до пробірок (так щоб дійка не торкалася
краю пробірки), які відразу щільно закривали. Проби секрету досліджували зразу
після відбору [165].
Взятий матеріал висівали на МПБ, МПА, МПБ (сольовий), МСА, середовище Кесслера,
середовище Ендо. Визначали чутливість виділеної мікрофлори до антибіотиків та
препаратів мастисан-А-форте та біомаст дисковим методом [8, 71, 91, 102, 165,
300].
Бактеріологічна діагностика кокових інфекцій починається з первинного виділення
мікроорганізму методом висіву досліджуваного матеріалу на діагностичні
елективні або звичайні живильні середовища (МПБ, МПБ сироваткове, МПБ з 6,5%
NaCl, МПА). Для подальшої ідентифікації виділеного мікроба використовували
диференційно-діагностичні середовища та середовища для визначення біохімічних,
гемолітичних властивостей [24, 44, 55, 76, 91]. Виділені культури бактерій
ідентифікували до видів, застосовуючи визначник бактерій Берджі [168].
Другий етап включав попередній аналіз видового спектра мікроорганізмів;
визначення їх чутливості до антибіотиків та антимікробних препаратів [300], що
будуть використовуватися у другій серії досліду; відбір у контрольну та
дослідні групи корів клінічно здорових та хворих на гострий катаральний мастит
(катар альвеол). Тварин відбирали за принципом аналогів, враховуючи вік,
породу, продуктивність, масу тварини та її фізіологічний стан, рівень
продуктивності, керуючись наявними методичними вимогами [252]. Раціони годівлі
контрольної і дослідних груп тварин на момент проведення досліду не були
збалансовані за всіма показниками відповідно до норм годівлі [84].
Дослідження проводили на коровах голштинської чорно-рябої породи кан
- Киев+380960830922