Вы здесь

Психологічні особливості самоактуалізації особистості майбутніх психологів і педагогів

Автор: 
Кобильнік Лілія Миколаївна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2008
Артикул:
0408U000069
129 грн
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ВИВЧЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ САМОАКТУАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ
МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ І ПЕДАГОГІВ
У розділі 2 представлено методичні засади дослідження, надано аналіз
результатів емпірично-діагностичного дослідження особливостей самоактуалізації
майбутніх фахівців психологічних та педагогічних спеціальностей, динаміки
процесу самоактуалізації протягом навчання студентів у вищому навчальному
закладі та гендерні особливості самоактуалізації майбутніх психологів і
педагогів.
2.1. Організаційні та методичні засади дослідження психологічних особливостей
самоактуалізації особистості майбутніх психологів і педагогів
На сучасному етапі розвитку суспільства теорія самоактуалізації завойовує
статус провідного орієнтиру при вивченні особистісного зростання майбутніх
фахівців. У гуманістичній теорії приваблює відкритість для експериментального
дослідження та еврестична цінність – можливість проведення подальших розробок у
даному напрямку. Більшість спроб емпірично підтвердити гуманістичну теорію
сконцентрувалися на дослідженні процесу самоактуалізації.
Слід відзначити, що теорія самоактуалізації посідає вагоме місце у світовій
психології. Вона є перспективним та ефективним інструментом розуміння
психологічних особливостей становлення особистості майбутніх фахівців, у тому
числі психологів та педагогів.
Найважливіший мотив життя у студентські роки – це актуалізація, збереження і
розвиток себе, максимальне виявлення кращих якостей своєї особистості,
закладених від природи. Складовими частинами тенденції актуалізації є свобода у
формуванні себе та свого життя, відкритість для зовнішніх та внутрішніх
переживань, рух до духовного світу та соціальної гармонії.
Можливість досягнення необхідного рівня кваліфікації майбутнього психолога і
педагога відбувається лише за умови певного рівня самоактуалізації його
особистості, тобто достатнього рівня когнітивних, емоційних та вольових
компонентів.
Виходячи з теоретичного аналізу, ми передбачали, що процес самоактуалізації
особистості майбутніх психологів і педагогів зумовлюється дією внутрішніх та
зовнішніх чинників, він залежить від індивідуальних якостей особистості, від
впливу соціального оточення. Об’єктивне ставлення до себе сприяє саморозкриттю
та самовираженню студентів. З підвищенням рівня соціальної активності
особистості майбутніх психологів і педагогів у навчальній і професійній
діяльності, буде зростати і рівень самоактуалізації їх особистості.
На констатувальному етапі нашого дослідження рівень самоактуалізації майбутніх
психологів і педагогів визначався за такими критеріями, як особливості ставлень
студентів до значущих об’єктів; усвідомлення студентами значення, сутності та
специфіки процесу самоактуалізації їх особистості; визначення показників
структурних компонентів самоактуалізації особистості студентів; виявлення
стратегій самоствердження особистості, яким надають перевагу опитувані;
визначення соціальної креативності особистості студентів; дослідження
готовності майбутніх фахівців до професійно-педагогічного саморозвитку.
До усіх методик, використаних у дослідженні, висувались такі вимоги:
валідність; відповідність віковим особливостям; комплексна оцінка розвитку
самоактуалізації особистості студентів майбутніх психологів і педагогів за
одними і тими же критеріями.
Відповідно до вищезазначених вимог, було використано такі методики.
1. Методика “Кольоровий тест ставлень” (КТС). Оригінал даного тесту був
розроблений А. Еткіндом як діагностичний метод, призначений для вивчення
емоційних компонентів ставлень людини до значущих для неї об’єктів - людей,
предметів, цінностей тощо [198]. Як стимульний матеріал нами було використано
таблиці кольорових виборів Люшера.
До теоретичних основ КТС було покладено концепції ставлень В. Мясищева,
положення Б. Ананьєва та ідеї О. Леонтьєва щодо почуттєвих еквівалентів
смислових утворень особистості. Відповідно до цих поглядів, ті ставлення
особистості, що регулюють її основні процеси спілкування і діяльності, мають
образну наочну чуттєву природу. На думку автора методики КТС, існує достатньо
чіткий, статистично значущий зв’язок між невербальними компонентами ставлень
особистості і їх кольоровими аналогами, їх образними відповідностями з
кольоровим алфавітом тесту Люшера. При цьому справжній варіант КТС дозволяє
виявляти і досить глибокі ставлення особистості, частково нею не усвідомлювані,
не стикаючись при цьому з цензурою у вигляді „бар’єрів критичності”, що існують
на рівні вербальних систем свідомості.
За результатами теоретичного аналізу літератури з проблеми дослідження, нами
було виділено 20 основних понять, що мали безпосереднє відношення до умов і
факторів процесу самоактуалізації особистості. За допомогою методики КТС ми
вивчали емоційні компоненти ставлень майбутніх психологів і педагогів до
значущих для них об’єктів. Тестування за даною методикою мало на меті пошук
кожним респондентом варіантів відповідності, що дозволило б провести
аналогізацію подібності двох рядів значень – вербального та невербального.
Невербальний ряд складали 8 стандартних кольорів короткого тесту Люшера.
Вербальний ряд значень склали такі поняття, як „адаптивність”, „прийняття
себе”, „прийняття інших”, „внутрішній контроль”, „емоційний комфорт”,
„домінування”, „підпорядкування”, „відхід від проблем”, „мати”, „батько”,
„друзі”, „особистість”, „навчання”, „професія”, „моє майбутнє”,
„самореалізація”, „творчість”, „відповідальність”, „самостійність”,
„цілеспрямованість”. Одночасно пропонувались стимульні кольори тесту – сіри