РОЗДІЛ 2
СИСТЕМА МАТЕРІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАЦІВНИКІВ ОВС
2.1. Сутність та структура грошового забезпечення в системі матеріального забезпечення працівників ОВС
Одне із провідних місць у системі матеріального забезпечення працівників ОВС займає грошове, яке вже не один рік викликає невдоволення у переважної більшості працівників ОВС, що насамперед пов'язано із його порівняно незначним розміром [7; 8; 14; 121 та ін.]. Причин цьому багато, однак головна із них це недофінансування ОВС, яке продовжується із року у рік про що йшлося у попередньому розділі дисертації. Завданням цього підрозділу дисертації є: характеристика категорійного апарату з питань грошового забезпечення працівників ОВС; визначення його завдань, функцій, структури та методів правового регулювання; розгляд процедурних питань виплати грошового забезпечення; надання пропозицій та рекомендацій щодо удосконалення грошового забезпечення працівників ОВС.
Що стосується категорійного апарату із досліджуваних питань, то зазначимо, що як у нормативних актах, так і в науковій літературі широко вживаними є такі терміни як "заробітна плата", "оплата праці", "грошове забезпечення", "грошове утримання". Так, поняття заробітної плати дістало законодавче визначення, зокрема як "винагороди, обчисленої, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу" (ст.1 Закону України "Про оплату праці") [122]. Крім того, визначення заробітної плати міститься у ст.1 Конвенція про захист заробітної плати № 95, де під нею розуміється "незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах, і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити, на підставі письмового або усного договору про наймання послуг, працівникові за працю, яку виконано, чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано, чи має бути надано" [123]. Науковцями також запропоновано ряд своєрідних теоретичних визначень поняття заробітної плати [59; 63-66; 73 та ін.], однак беручи до уваги законодавче його визначення ми будемо користуватись саме ним.
Що стосується таких термінів як "заробітна плата", "оплата праці", "грошове забезпечення", то вони, на нашу думку, є синонімами, і щоб запобігти у подальшому термінологічної плутанини будуть розглядатися нами як такі, що означають одне і теж саме - винагороду за виконану роботу.
Аналіз нормотворчої практики з досліджуваних питань надав змогу зробити висновок про те, що відносно військовослужбовців та працівників інших державних воєнізованих правоохоронних формувань у переважній більшості випадків застосовуються терміни "грошове забезпечення", а іноді і "грошове утримання". Зокрема що стосується терміну "грошове забезпечення", то він використовується у назві таких нормативних актів: 1) Президента України: "Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ" від 4 жовтня 1996 р. № 926 [124]; "Про додаткові заходи щодо впорядкування грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України" від 14 липня 1999 р. № 847 [125]; "Про впорядкування грошового забезпечення військовослужбовців" від 16 травня 2000 р. № 685 [126]; "Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців Управління державної охорони України" від 28 березня 2006 р. № 265 [127]; 2) Постановах Кабінету міністрів України: "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу та членам їх сімей" від 17 липня 1992 р. № 393 [100]; "Про надбавки до грошового забезпечення працівників слідчих підрозділів органів внутрішніх справ, Служби безпеки і прокуратури" від 21 лютого 1996 р. № 232 [128]; "Про упорядкування додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців" від 6 квітня 1998 р. № 452 [101]; "Про грошове забезпечення військовослужбовців" від 22 травня 2000 р. № 829 [105]; "Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і установ виконання покарань, відряджених до органів виконавчої влади та інших цивільних установ" від 7 лютого 2001 р. № 104 [21]; "Про упорядкування грошового забезпечення військовослужбовців" від 24 лютого 2003 р. № 251 [129]; "Про підвищення грошового забезпечення деяких категорій військовослужбовців та інших осіб" від 12 березня 2005 р. № 193 [130]; 3) у назві нормативних актів інших центральних органів виконавчої влади, наприклад: наказі Міністерства оборони України від 24 березня 1993 № 53 "Про затвердження Інструкції про порядок грошового забезпечення військовозобов'язаних, призваних на навчальні збори, та покриття витрат за рахунок коштів Міністерства оборони України" [131]; наказі МВС України від 9 грудня 1997 р. № 854 "Про затвердження Положення про умови і порядок грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ" [132]; наказі МВС України від 30 червня 2005 р. № 9214 "Про затвердження методичних рекомендації про порядок застосування нормативно-правових актів з питань грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та умов оплати праці працівників, які не мають спеціальних звань рядового і начальницького складу" [133]; наказі Державного департаменту виконання покарань від 12 травня 2005 р. № 78 "Про деякі питання грошового забезпечення осіб рядового і молодшого начальницького складу кримінально-виконавчої системи" [134] та інших.
Що стосується терміну "грошове утримання", то він у назвах нормативних актів зустрічається досить рідко, і то переважно в індивідуальних, наприклад, у Розпорядженнях Кабінету Міністрів України "Про грошове утримання Джиги