РОЗДІЛ 2
РОЗРОБКА СТРУКТУРИ
ПОДВІЙНОГО КУЛІРНОГО ЕЛАСТИЧНОГО ТРИКОТАЖУ
ДЛЯ ВИРОБІВ РЕАБІЛІТАЦІЙНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
2.1. Обґрунтування вибору сировини.
Асортимент продукції, що випускається трикотажною промисловістю, свідчить про широкі можливості трикотажного виробництва в створенні різноманітних виробів з використанням майже всіх видів пряж та ниток. Можливість застосування для виготовлення виробів певного цільового призначення декількох видів сировини, можливість зміни в широкому діапазоні властивостей в процесі в'язання надають широкі перспективи для випуску різноманітних полотен та виробів з заданими властивостями. Однак існує необхідність ретельного вивчення властивостей сировини, обумовлена тим, що різні види сировини завдяки комплексу своїх властивостей не можуть бути в однаковій мірі придатними для всіх видів виробів. Для отримання оптимальних ефектів від використання сировини в виробах певного призначення повинна проводитись робота з вибору сировини.
Вимоги, що висуваються до реабілітаційних виробів, частково можуть бути задоволені цільовим вибором сировини. Тому згідно РСТ УССР 1868-89 [7] вироби бандажні лікувально-профілактичні повинні виготовлятися з бавовняних, напівшовкових та лляних еластичних матеріалів. Використання в якості сировини шовку призведе до невиправданого подорожчання вихідного продукту. Крім того, гладка поверхня полотен з шовку призведе до ковзання профілактичного засобу по поверхні тіла, що буде зумовлювати незручності у використанні та порушувати функціональне призначення виробів.
Льон - текстильне волокно, що традиційно було головною технічною культурою в Україні. Крім того, лляні матеріали мають ряд переваг перед іншими текстильними матеріалами, що обумовлено структурою та властивостями волокна: висока міцність, гігроскопічність, антибактерицидність, стійкість до витирання та багатократного згинання, добра сумісність з шкірою людини (не виникає алергічних реакцій). Незважаючи на ці переваги, переробка лляної пряжі на в'язальному устаткуванні ускладнена через високу жорсткість, засміченість волокна (костра), коефіцієнт крутки та тертя, мале відносне видовження волокна.
В останні роки дослідженню умов переробки лляних пряж на в'язальному обладнанні присвячено ряд робіт. Так в роботах [58, 59], що проводились в КНУТД, виконувались дослідження структури та фізико-механічних властивостей полотен, що виготовлені на базі пресових та ластичних переплетень, та розроблялись умови переробки на плосков'язальних машинах лляної пряжі. При цьому в якості сировини використовувалась змішана лляна пряжа.
При переробці на плоскофангових машинах лляної пряжі [60] зроблено висновок, що для нормалізації виконання операцій петлетворення необхідно: зменшувати зусилля відтягування полотна та натяг пряжі, знижувати коефіцієнт тертя та жорсткість лляної пряжі шляхом пом'якшувальних обробок, замаслювання; використовувати льномістку пряжу, або якісну лляну пряжу рівномірної структури; підбирати рапорт пресового переплетення з метою мінімізації кількості точок перегину пряжі в елементах структури пресового комплексу, використовувати як базове переплетення неповну гладь; приділяти увагу підбору оптимального індексу пресової петлі; використовувати на машині штеги з закругленими краями робочої поверхні. Експериментальні дослідження показали, що після в'язання, при збільшенні індексу пресової петлі, зниження міцності пряжі сягає 7-21%. Після трьох циклів прання полотен лляна пряжа втрачає свою міцність на 17-23% відносно міцності пряжі після в'язання.
Якщо підсумувати результати цих та інших проведених робіт, то можна сказати, що переробка лляної пряжі на в'язальному устаткування пов'язана з труднощами і можлива при умові використання льономістких пряж в суміші з іншими видами сировини. Важливою умовою переробки є необхідність замаслювання та парафінування пряжі та підвищення її рівноти. При цьому отримані полотна мають підвищену жорсткість і потребують додаткової обробки для зниження цього явища, особливо у випадку використання таких полотен для виробів реабілітаційного призначення.
Бавовняні волокна мають ряд цінних властивостей, завдяки яким пряжа з них в чистому вигляді або в сполученні з хімічними нитками є основним видом сировини для трикотажного виробництва при виготовленні білизни, панчішно-шкарпеткових та верхніх трикотажних виробів. Зріле бавовняне волокно має велику гігроскопічність. В кондиційних умовах містить 8-12% вологи, що вважається нормальним. При 100% відносній вологості повітря вологість бавовни може сягнути 20%, при цьому вона не буде мокрою на дотик. Бавовняне волокно є єдиним, що в мокрому стані не знижує своєї міцності, а навіть її збільшує (розривне навантаження збільшується на 15-17%). Видовження бавовни в мокрому стані також підвищується, хоча лінійна густина менша ніж у льону, що видно з порівняльної таблиці 2.1 [61]. Така особливість бавовни дозволяє проводити мокрі обробки виробів з цієї сировини.
Бавовна витримує нагрів до 1500 С без руйнування. При вищій температурі починається її руйнування, при чому з підвищенням температури інтенсивність руйнування збільшується. Однак дія гарячої поверхні можлива при 190-2000 С, оскільки волога, що випаровується створює захисний шар, що зберігає волокно від руйнування. До дії сонячних променів та погоди бавовна відносно стійка. Так, розривне навантаження при інсоляції бавовняних виробів зменшується на 50% протягом 940 годин.
Враховуючи умови [7] та властивості бавовняної пряжі, завдяки яким вона є основним видом сировини для трикотажного виробництва, нами було прийнято рішення у якості сировини обрати бавовняну пряжу.
Для забезпечення високої розтяжності, а, головне, пружності отриманих полотен, використовуються еластомерні нитки, властивості яких були розглянуті в попередньому розділі. Як зазначалось, еластомерні нитки мають відмінні від класичних видів сировини властивості, які значно впливають на в'язальну здатність цих ниток та умови петлетворення. Враховуючи зм
- Киев+380960830922