РОЗДІЛ 2
ЯКІСНІ СУБ'ЄКТНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ
У другому розділі нашого дослідження розглядаються якісні суб'єктні трансформації, а також особливості їх застосування в англо-українському перекладі.
Необхідність застосування якісних суб'єктних трансформацій в перекладі, як правило, зумовлена особливостями актантної структури речень мови оригіналу та мови перекладу.
Як відомо, в процесі перекладу у деяких випадках перекладачеві доводиться змінювати формально-синтаксичну (так звану "поверхневу") структуру речення, тобто трансформувати один член речення в інший або, за необхідністю, додавати чи вилучати певні члени речення. Так, наприклад, підмет може бути трансформований в присудок (або предикатив), обставину, додаток і, дуже рідко, в означення. Розглянемо ці явища докладніше.
2.1. Якісні суб'єктні трансформації (актантні трансформації)
Зміни, що відбуваються у синтаксичній структурі речення при перекладі зумовлюються різницею у нормах оформлення поверхневої структури речення в мовах оригіналу та перекладу, при тому що глибинна (актантна) структура в реченні мови перекладу лишається інваріантною.
Щоб краще зрозуміти причини цього явища, перекладач в процесі перекладу має розрізняти три рівня аналізу структури речення: семантичний (угрупування субстантивних актантів навколо дієслівного ядра), інформаційно-комунікативний (тема і рема) та формально-синтаксичний (підмет, присудок, додаток, обставина, означення). Два перші рівня дані перекладачеві відразу. Вони відображають предметну та комунікативну ситуації, які від нього не залежать, і не можуть бути змінені в процесі перекладу. Таким чином, єдине, чим володіє перекладач в межах структури мов оригіналу та перекладу ? це лексико-граматична структура речення. Перекладач не може змінювати реальні актанти або замінити тему ремою, але він може обирати лексеми та граматико-синтаксичні структури, щоб якомога краще передати зміст двох перших рівнів [54, с. 44].
У цьому розділі ми зосередимо нашу увагу на якісних суб'єктних трансформаціях, тобто трансформаціях заміни синтаксичних елементів в процесі перекладу. Трансформації введення додаткових актантів до синтаксичної структури речення або їх вилучення (кількісні актантні трансформації) будуть розглянуті в третьому розділі. Проте, слід зазначити, що чіткої межі між кількісними та якісними синтаксичними суб'єктними трансформаціями не існує. Як буде видно з наведених нижче результатів дослідження, досить часто якісні трансформації поєднують у собі елементи кількісних, і навпаки.
Слідом за В.Г. Гаком, під якісною суб'єктною трансформацією ми розуміємо зміну поверхневої синтаксичної структури речення в процесі перекладу, яка полягає у взаємозаміні актантів (тобто в зміні їх якості) без введення нових елементів до структури висловлення [54, с. 44]. За Л.Теньєром, у глибинній структурі речення в такому випадку має місце взаємозаміна (інтерверсія) актантів [195, с. 300] або актантів та сірконстантів [195, с. 304-305]. Можна виділити два основні шляхи, якими можуть здійснюватися якісні суб'єктні трансформації: зміна конфігурації актантів та розгортання форми вираження предиката. Суть зміни конфігурації актантів полягає в тому, що синтаксичні актанти, які об'єднуються навколо дієслівного ядра, створюють певну конфігурацію, яка шляхом взаємозаміни актантів може бути змінена без спотворення загальної інформації, яка міститься у висловленні [52, с. 268]. Такими трансформаціями можемо вважати суб'єктно-об'єктну, суб'єктно-обставинну та суб'єктно-атрибутивну. Шляхом розгортання форми вираження предиката, зазвичай, йде суб'єктно-предикатна трансформація.
Зазначені трансформації докладніше будуть розглянуті далі в цьому розділі.
2.2. Суб'єктно-об'єктна трансформація в англо-українському перекладі
Суб'єктно-об'єктна трансформація є найбільш поширеною з якісних суб'єктних трансформацій. Вона має місце тоді, коли в процесі перекладу синтаксична структура речення змінюється таким чином, що підмет речення оригіналу набуває функцію додатка в реченні перекладу (S>O). Окремими випадками цієї трансформації ми вважаємо перетворення при перекладі додатка на підмет (O>S), а також їх взаємозаміну (S-O). Під суб'єктно-об'єктною трансформацією ми розуміємо перехід в процесі перекладу від однієї діатези до іншої. У свою чергу, слідом за В.Г. Гаком, діатезою ми вважаємо зміну співвідношення між семантичними актантами та членами речення в процесі перекладу, яка, зазвичай, супроводжується зміною орієнтації процесу [55, с. 613].
Для повнішого опису та систематизації суб'єктно-об'єктних трансформацій ми вважаємо за доцільне виходити з вербоцентричної теорії речення та, вслід за Л. Теньєром та В.Г. Гаком, розглядати речення як угрупування субстантивних актантів навколо дієслівного ядра [54, с. 42]. З огляду на відносно фіксований порядок слів в англійській мові, у типовому англійському реченні, як правило, переддієслівний субстантивний член виконує синтаксичну функцію підмета, а післядієслівний - функцію додатка. У свою чергу, можливості суб'єктно-об'єктних трансформацій, тобто зміни функції переддієслівного та післядієслівного членів залежать від структури усього комплекса. На генотипічному рівні розрізняють одночленний, двочленний і трьохчленних комплекси. Одночленний комплекс складається з одного дієслівного члена (V). Двочленний комплекс, в свою чергу, містить один дієслівний та один субстантивний переддієслівний член, що на синтаксичному рівні актуалізується як підмет (N(S) - V). Щодо трьохчленного комплексу, окрім дієслівного, він містить переддієслівний та післядієслівний субстантивні члени, перший з яких на синтаксичному рівні актуалізується як підмет, а другий - як додаток (N(S) - V - N(O)) [53, с. 424].
Зважаючи на той факт, що одночленний комплекс не є типовим для англійської мови, через вимогу обов'язкового заповнення позиції підмета та недостатню оформленість англійського дієслова (порівняно з українським), яке не завжди може з