РОЗДІЛ 2
ЗБИТКИ В СУЧАСНОМУ ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ УКРАЇНИ
2.1. Поняття збитків у сучасному цивільному праві
Інститут відшкодування збитків належить, безперечно, до числа найбільш важливих
і цікавих явищ юридичного побуту [122 [89] Кривцов А. С. Общее учение об
убытках / А. С. Кривцов. – Юрьев, Типография К. Маттисена, 1902. – С. 3.].
Будь-який аналіз правового явища починається з поняття – системи знань про це
явище. Систематизація поглядів на предмет дозволяє знайти різні його сторони,
отже, краще з'ясувати його сутність, виявити особливості, що відрізняють його
від інших, схожих явищ, а також визначити його призначення і місце серед інших
правових інститутів.
Перша згадка у ЦК України про збитки міститься у ст. 16. Так у ній серед
способів захисту цивільних прав та інтересів названо такий: відшкодування
збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (виділення моє – К. Т.).
Із цього можна зробити висновок, що відшкодування збитків – це, по-перше,
спосіб захисту цивільних прав та інтересів, по-друге, один зі способів
відшкодування майнової шкоди.
Це підтверджується і назвою та змістом ст. 22 ЦК України: „Відшкодування
збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди”.
У чинному законодавстві використовується різна термінологія для позначення
захисту прав: „заходи”, „способи”, „форми”, „засоби”. Проте чіткого визначення
поняття способу захисту суб'єктивних цивільних прав у законодавстві немає [123
[8] Асриян Б. А. Возмещение убытков как мера ответственности за нарушение
договорных обязательств / Б. Я. Асриян // Юрист. – 2002. – № 12. – С. 18.].
Дійсно, у ЦК фігурує саме слово „способи” захисту цивільних прав. Перелік
„способів” захисту суб'єктивних цивільних прав у статті 16 ЦК України далекий
від досконалості, і його не можна визнати науково обґрунтованим з огляду на те,
що деякі з указаних способів захисту взаємно перекривають один одного, а форма
захисту (самозахист) визнана однією з її способів. Існує й інша класифікація
способів захисту цивільних прав: а) способи, що здійснюються юрисдикційними
органами; б) способи захисту цивільних прав без участі держави.
Аналізуючи перелік способів захисту суб'єктивних цивільних прав, висловлених у
ст. 16 ЦК України, необхідно виділити таке: у переліку способів захисту
цивільних прав є і конкретні заходи відповідальності: а) відшкодування збитків;
б) стягнення неустойки; в) компенсація моральної шкоди; г) виконання обов'язку
в натурі.
У ЦК України про відшкодування збитків як спосіб захисту цивільних прав ідеться
у ст. 16, але питання про структуру збитків, умови та порядок стягнення їх
вирішуються в нормах зобов'язального права. Проте проблема відшкодування
збитків виникає не лише при невиконанні чи неналежному виконанні зобов'язань, а
й при порушенні інших прав та обов'язків (особистих немайнових, інтелектуальної
власності тощо) [124 [179] Цивільне право України : підруч. : у 2-х кн. / [Д.
В. Боброва, О. В. Дзера, А. С. Довгерт та ін.] ; За ред. О. В. Дзери, Н. С.
Кузнєцової. – К. : Юрінком Інтер, 1999. – С. 717.]. Ось чому деякі правила про
відшкодування збитків та компенсацію моральної шкоди містяться серед основних
положень Книги 1 ЦК України (статті 22, 23).
Стаття 611 ЦК України згадує відшкодування збитків як один із наслідків
порушення зобов'язання. У цьому розумінні реалізується цивільно-правова
відповідальність учасників цивільного обороту за цивільне правопорушення.
Стаття 1192 ЦК України, що має назву „Способи відшкодування шкоди, завданої
майну потерпілого”, передбачає: „З урахуванням обставин справи суд за вибором
потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в
натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ
тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі (виділення моє –
Т.К.)”.
Перший спосіб – це відшкодування шкоди в натурі, наприклад надання замість
пошкодженої речі іншої речі того ж роду і якості. Цей спосіб відшкодування
шкоди не завжди прийнятний, а в ряді випадків його використання взагалі
неможливе.
Тому здебільшого відшкодування заподіяної шкоди зводиться до відшкодування
збитків, що їх зазнали потерпілі.
Під збитками розуміються втрати, яких зазнає хто-небудь. Термін „збитки” багато
в чому схожий із поняттями „втрати”, „шкода”.
Цей термін застосовують не тільки в юридичній термінології, у побутовому
значенні збиток – це всяка втрата, що її зазнає особа як зі своєї вини, так і в
результаті чужого втручання у свою сферу.
Поняття „збитки”, уживане в цивільному праві, дещо відрізняється від
аналогічного поняття, яким оперує економічна наука і реальна господарська
практика [125 [16] Брагинский М. И. Договорное право. Книга первая: Общие
положения / М. И. Брагинский, В. В. Витрянский. – [2-е изд.]– М. : Статут,
2005. – С. 636.].
У літературі наголошувалося, що збиток як економічну категорію не можна
пов'язувати виключно з юридичними актами, наприклад із невиконанням
зобов'язання, тому що збиток залишається збитком і в тих випадках, коли він
виник у результаті дії сил природи, заподіяний правомірною дією людини або
викликаний дією самого потерпілого. Інакше об'єктивно існуючий факт (наявність
збитків) змішується з юридичною оцінкою причин його виникнення, зокрема з
протиправністю заподіяння. [126 [20] Васькин В. В. Гражданско-правовая
ответственность / В. В. Васькин. – Владивосток, 1988. – С. 113.]
Збитки можуть бути різними і виникати з різних причин. Наприклад, збитки можуть
виникнути внаслідок необережного поводження з майном самого власника, унаслідок
недостатньо чіткої організації праці на підприємстві, що припустилося
перевитрати сировини, м
- Киев+380960830922