Вы здесь

Резистентність та її корекція у новонароджених поросят

Автор: 
Данчук Олексій Володимирович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2008
Артикул:
0408U005109
129 грн
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Для досягнення поставленої мети нами проведено дві серії досліджень та
виробнича перевірка отриманих результатів на свинофермі CТОВ ВФ „Мрія” с. Сокіл
Кам’янець–Подільського району Хмельницької області.
На час досліджень CТОВ ВФ ”Мрія” за 2003–2006 роки було благополучне з
інфекційних та інвазійних хвороб тварин. Профілактичні та протиепізоотичні
заходи (діагностичні дослідження, щеплення дегельмінтизації, профілактичні
обробки, дезінфекції, дезінсекції та дератизації) в господарстві проводяться
планово та регулярно.
Дослід виконано на 120 новонароджених поросятах великої білої породи. При
підборі поросят та формуванні дослідних груп тварин досліджували на наявність
інвазійних, інфекційних та незаразних захворювань. В групи відбирались тільки
здорові поросята від клінічно здорових свиноматок. Тварини контрольної групи
при народженні мали масу тіла 1200–1250 г, І дослідної групи – 1200–1250 г, ІІ
дослідної групи – 800–900 г та ІІІ дослідної групи – 800–900 г (по 15 тварин у
групі).
Таблиця 2.1
Схема досліду
Група тварин
Маса новонароджених поросят, г
«Гамаглобулін», мг/кг
0,9 % розчин NaCl, мг/кг
Контрольна група
1200–1250
100
І дослідна група
1200–1250
100
ІІ дослідна група
800–900
100
ІІІ дослідна група
800–900
100
До 30-добового віку поросята утримувались під свиноматками. Умови утримання і
годівлі відповідали існуючим нормам. Годівля свиноматок проводилась згідно
наявних норм для тварин масою 160–180 кг із 10–12 поросятами на підсосі (див.
додаток В, С). Починаючи із 10-добового віку поросят почали привчати до
поїдання комбікорму. Тварини в сформованих групах утримувались на сухому
концентратному типі годівлі, доступ до води – вільний. Годівля свиней
проводилась вволю. Згідно технології вирощування свиней у даному господарстві
свиноматкам проводили дегельмінтизацію перед осіменінням. На другу добу життя
новонародженим поросятам І та ІІІ дослідних груп внутрішньом’язово вводили
препарат „Гамаглобулін” у дозі 100 мг/кг, розроблений у Інституті біології
тварин УААН.
У першій серії досліджень у 2-, 5-, 10-, 20- та 30-добовому віці від 5 поросят
з кожної дослідної групи брали кров шляхом пункції передньої порожнистої вени.
Як антикоагулянт використовували гепарин. У крові поросят визначали:
співвідношення популяцій еритроцитів, гематокрит, концентрацію гемоглобіну,
вміст загального білірубіну, активність СОД у різновікових популяціях
еритроцитів, активність каталази та глутатіонпероксидази та показники
продуктивності поросят у місячному віці.
Для другої серії біохімічних досліджень використовували венозну кров, одержану
від поросят у 2-, 7-, 12-, 22- та 32-денному віці шляхом пункції передньої
порожнистої вени. В плазмі крові визначали: вміст загальних ліпідів та окремих
їх класів, малонового діальдегіду, глюкози, вітамінів А і Е, загального білка,
сечовини, загальних імуноглобулінів та активність аспартат– та
аланінамінотрансферази.
Для виробничої перевірки отриманих результатів було підібрано 400 поросят (по
100 тварин у групі) у вищезгаданому господарстві за зазначеною схемою. У 2-,
5-, 10-, та 30-денному віці проводили фізіологічні дослідження: вимірювали
температуру тіла, частоту пульсу та дихання, досліджували загальний стан,
рухову активність, інші клінічні показники, також визначали показники
продуктивності і збереженості поросят у місячному віці.
2.1. Відбір проб крові і підготовка до аналізів
Кров одержували з передньої порожнистої вени, як антикоагулянт використовували
гепарин. Для одержання плазми кров центрифугували при 3000 об/хв протягом 10
хв. Еритроцити при to 2–4о С 4–5 разів відмивали 0,15 М розчином NaCl на 5 мМ
фосфатному буфері (рН середовища – 7,4) при центрифугуванні протягом 10 хв 3000
об/хв.
Різновікові популяції еритроцитів отримували шляхом фракціонування в градієнті
густини сахарози на колонці (1,5 Ч 30 см). За цих умов виготовляли суспензію
еритроцитів в ізотонічному розчині натрію хлориду (1:10) і вносили в колонку в
об’ємі 0,5 мл. На суспензію клітин нашаровували по 2 мл 30 %, 24 %, 18 %, 12 %,
6 % розчинів сахарози. Таким чином отримували фракції клітин, розподілених у
градієнті густини дисахариду в порядку зменшення їх плавучої густини. Клітини
кожної фракції відмивали ізотонічним розчином NaCl і проводили їх цитологічний
аналіз. Верхні фракції збагачені ретикулоцитами, об’єднували в популяцію
“молодих” клітин; в середніх фракціях містились “зрілі”, а в нижніх – “старі” у
функціональному відношенні клітини.
Гемоліз еритроцитів проводили шляхом додавання їх до двох об'ємів охолодженої
дистильованої води і дворазового заморожування у рідкому азоті. Гемолізат
очищали від строми еритроцитів шляхом центрифугування протягом 5 хв. при 5000
об/хв.
2.2. Виділення імуноглобулінів з крові свиней
Забір крові проводили під час забою тварин. Далі додавали антибіотик широкого
спектру дії та формальдегід з розрахунку 0,5 г/л крові, щоб вийшов 0,05 %
розчин формальдегіду. Відцентрифуговували протягом 15 хв при 4 тис. об/хв,
відбирали надосадову рідину. Сироватку крові засолювали сульфатом амонію до
густини 1130, яку контролювали ареометром. Засолювання проводили попередньо
розтертим у ступці сульфатом амонію, який додавали маленькими порціями, до
повного його розчинення, та появи помутніння, кількість солі має бути 200 г/л.
Засолену сироватку крові ставили в холодильник на 30 хв при температурі +4 С.
Центрифугували при 4 тис. об/хв протягом 20 хв. Надосадову рідину зливали (там
є трансферини та альбуміни), а осад розчиняли в 2–3 об'ємах дистильованої води.
Знову проводили висолювання сульфатом амонію до початку пом