РОЗДІЛ 2
ВИБІР НАПРЯМІВ ДОСЛІДЖЕНЬ, МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ
ВИКОНАННЯ РОБОТИ
Дослідження проводились впродовж 2002–2008 р.р. у господарствах Луганської
області: ННВАК ЛНАУ Лутугінського району, відділення “Донцівка” та “Ганусівка”
ПП СПФ “Агро” Новопсковського району; кафедрі анатомії та ветеринарного
акушерства, кафедрі мікробіології та вірусології Луганського національного
аграрного університету; у лабораторії Луганської обласної дитячої клінічної
лікарні та у діагностичній лабораторії поліклініки № 9 м. Луганська.
Господарства Луганської області розташовані в зоні лісостепу [105]. Кліматичні
умови місцевості характеризуються помірно теплим літом, холодною зимою з
нестійкою погодою. Клімат характеризується вираженою континентальністю, значною
сухістю та доволі різким коливанням температури. Найхолодніші місяці – січень
та лютий (– 37 0 С), найтепліший – липень (+ 39 0 С) з середньорічною
температурою 7,1 0 С (рис. 1).
В агрокліматичному відношенні територія господарств за зволоженістю і
температурними умовами належить до значно посушливому району. Характерними
особливостями клімату є недостатня кількість опадів, нерівномірний розподіл їх
за порами року. Літні опади мають зливовий характер, значна кількість вологи
витрачається на поверхневий стік, що викликає розвиток ерозійних процесів.
За рік випадає до 450 мм опадів, причому їх більша частина у весняно-літній
період.
Дослідні господарства розташовані на північному схилі Донецького кряжа.
Численні балки, що розділяють схили на міжбалочні вододіли, змінюють напрям, а
тому земельні масиви мають різну конфігурацію (рис. 2).
Рис. 1. Кліматичні умови проведення дослідів.
Ґрунт, в основному, представлений чорноземами звичайними середньопотужними
середньогумусними на лесових та лесоподібних породах (рис. 3).
Корови утримувалися в типових приміщеннях молочнотоварних ферм. У
весняно-літній період тварин утримують у літньому таборі на вигульних
майданчиках та на пасовищі, в осінньо-зимову пору – в приміщеннях на прив’язі
без моціону.
Рис. 2. Ландшафти.
У господарствах потоково-цехова система утримання не організована, тому в
одному приміщенні знаходяться тварини з різним фізіологічним станом. Годівля
дослідних тварин здійснювалася згідно з існуючими нормами годівлі, хоча за
окремими показниками раціони годівлі дослідних тварин були не збалансовані
(табл. 3.2, 3.5).
Корми роздавалися за допомогою кормороздатчиків та вручну. Доїння проводилося
доїльними апаратами в загальну систему молокопроводу двічі на добу.
Господарства були благополучні щодо інфекційних захворювань (дод. М).
Рис. 3. Ґрунти.
2.1. Методи клінічних досліджень
Перебіг післяродового періоду оцінювали за показниками стану органів статевої
системи корів після їх дослідження (рис. 2.1). Досліди проводили поетапно. Так,
на першому етапі проводили акушерсько-гінекологічну диспансеризацію та вивчення
даних господарської звітності.
Першу акушерську диспансеризацію проводили для оцінки фізіологічного стану
сухостійних корів за 1,5–2 місяці (період запуску тварин) до родів [3].
I ЕТАП – Аналіз стану відтворення корів у дослідних господарствах
Проведення акушерської та гінекологічної диспансеризаці
Аналіз документів зооветеринарної звітності за 2004–2006 роки
II ЕТАП – Лабораторні дослідження
Вивчення складу мікроорганізмів вмісту матки та визначення їх чутливості до
антибіотиків
Дослідження іn vitro впливу різних концентрацій суспензії аеросил А-300 та його
модифікованих лікарських форм на естральний слиз
корів
Дослідження іn vitro впливу різних концентрацій “Пропосилу” на ріст бактерій,
кратність і дозу для
внутрішньоматкового введення хворим коровам
Вивчення біохімічних, гормональних, імунологічних та цитологічних показників у
корів залежно від перебігу післяродового періоду
III ЕТАП – Вивчення терапевтичної та економічної ефективності
Вивчення терапевтичної ефективності різних схем лікування із застосуванням
етіотропних, біологічно активних та гормональних препаратів на відновлення
репродуктивної функції корів
Визначення економічної ефективності різних схем терапії корів хворих на
післяродовий
гнійно-катаральний ендометрит.
Статистичний аналіз результатів
досліджень
Рис. 2.1. Основні етапи проведених досліджень.
Післяродову акушерську диспансеризацію у кожному дослідному господарстві
проводили на 2- -3-й, 5- -7-й, 13- -14-й день і в кінці післяродового періоду.
При її проведенні враховували рівень годівлі, моціону, кількість випадків
надання рододопомоги, клінічну оцінку органів статевої системи, характер
відхилень у лохіях, клітинний склад мазків зі вмістимого матки. Крім того,
враховували загальний стан тварин, розмір і топографію матки і піхви, термін
лізису жовтого тіла.
Оглядом хворої тварини визначали наявність засохлого ексудату на хвості, вульві
та сідничних горбах. При вагінальному дослідженні звертали увагу на стан
слизової оболонки піхви та піхвової частини шийки матки – колір, наявність
крововиливів і пошкоджень, кількість та характер ексудату, що виділяється із
матки.
При ректальному дослідженні визначали форму та розмір матки, симетричність
рогів, болючість, консистенцію та її здатність до скорочення. При дослідженні
яєчників враховували їх розмір, форму, консистенцію, рухливість, наявність
жовтих тіл, фолікулів та кіст.
Розповсюдженість акушерської та гінекологічної патології вивчали на 2363
коровах. Діагностику даної патології проводили з урахуванням даних, одержаних
після вагінального і ректального досліджень, а також на підставі використання
документації зооветеринарної служби господарств, річних звітів господарств та
ра
- Киев+380960830922