Відношення "буття та його інше" як системоутворювальне підгрунття філософії

ЗМІСТ
ВСТУП.…………………………………………………………………….….……
РОЗДІЛ
ОБ'ЄКТИВІСТСЬКА (СУБСТАНЦІАЛІСТСЬКА) КОНЦЕПЦІЯ БУТТЯ.…
1.1. Огляд літератури і вибір напрямів дослідження………………………………….
1.2. Характеристика методів дослідження……………………………………………
1.3. Передумови формування розуміння буття (Фалес, Анаксимандр, Анаксимен,
Геракліт, Пітагор).…………………………….…………………………………
1.4. Парменід: народження поняття буття. Відкриття нових аспектів
співвідношення «буття і його інше»…………………………….………………………………….
1.5. Множення буття: відповідь Демокріта на виклик елеатів.…………………
1.6. Буття і його інше як ідеальне й матеріальне: відповідь Платона на виклик
елеатів.
1.7. Буття у фізиці й метафізиці Арістотеля й у його вченні про
душу.….………
1.8. Середньовіччя: Бог як абсолютне буття.………………………………………
1.9. Логічна розробка категорії буття в системі Геґеля.……………………………
1 Протиріччя матеріального й ідеального як інверсії вихідної природи
буття.……………………………………………………………………………….
1 Необхідність і тенденція синтезу ідеалістичної й матеріалістичної форм
об'єктивістської моделі буття. Буття як субстанція і його атрибути
(Спіноза)….
Підсумки першого
розділу.………….…………………………………………
РОЗДІЛ
СУБ'ЄКТИВІСТСЬКА (АНТИ-СУБСТАНЦІАЛІСТСЬКА) КОНЦЕПЦІЯ
БУТТЯ……………………………………………………………………………….
2.1. Інверсії видів буття. Софісти й Сократ: поворот до буття людини………….…
2.2. Буття як буття самодостатнього суб'єкта (суб'єктивний ідеалізм, пізня
класика)……………………………………………………………………………….
2.3. Втрата всезагальності буття в пізній класиці й
постмодерні.……………
2.4. Множинне буття як альтернатива єдиному (Демокріт, Платон, Лейбніц і пізня
класика Античності)…………………………………………………………….…….
2.5. Ірраціоналістичне розуміння буття (емпіризм, позитивізм,
ірраціоналізм).…
2.6. Розмежування буття й сутності в Німецькій класичній філософії й
некласичній філософії……………………………………………………………
2.7. Хаос як джерело буття в некласичній філософії…….…………….…….
2.8. Необхідність і тенденція синтезу об'єктивістської й суб'єктивістської
моделей буття. Буття як діалектична єдність Sein і Dasein
(Гайдеґґер).………………….
Підсумки другого
розділу……………….…………………………………………
ВИСНОВКИ .………….…………………………………………………………….
СПИСОК