РОЗДІЛ 2
ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА І ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Вибір напрямку досліджень
Обсяг даних з стрілецького спорту в системі підготовки стрільців-спортсменів постійно зростає, але кількість годин для викладання обмежено, тому виникає потреба у методичному відборі більш важливих даних для користування в навчальному процесі у межах робочого плану. Методично систематизовані професійно важливі дані складають оптимальний зміст теоретико-методичних основ, який у процесі дидактичного оформлення перетворюється в підручники, навчальні посібники, довідники.
Професійно важливі дані у сфері спорту, а також наукові думки з напрямків підготовки стрільців-спортсменів оприлюднені в періодичних виданнях невеликого тиражу [140-144] та наукових роботах вузької проблематики [145-149]. Такі дані, що не систематизовані - є малодоступні студентам для засвоєння [150-154]. Наукові дослідження останніх років (1991-200 рр.) охоплюють багато напрямків, переважно валеології [155-159], комп'ютеризації галузі [160-164], техніко-тактичної майстерності [165-169], а також фізичного виховання засобами народних ігор [170-174]. Розглядалися проблеми передзмагальної підготовки спортсменів [175-179], соціально педагогічні аспекти діяльності Міжнародного олімпійського комітету [180-184], підготовка військовослужбовців до рукопашного бою з автоматом [185-189], підготовка молодих арбітрів [190-194], фізичні вправи та психологічна корекція [195-199], а також побудова тренувальних занять [200-204].
Більш глибокий аналіз розвитку наукової думки в галузі викладено в роботі Платонова В.Н., де пропонуються напрямки подальшого удосконалення процесу підготовки спортсменів, у тому числі: "Седьмое направление - расширение нетрадиционных средств подготовки: использование приборов, оборудования и методических приемов, позволяющих полнее раскрыть функциональные резервы организма спортсмена; применение тренажеров, обеспечивающих сопряженное совершенствование различных двигательных качеств..." [165] 3).
Указаний напрям удосконалення в стрілецьких видах спорту ще знаходиться у стадії становлення - спроба поєднання найбільш важливих результатів у підручники [13-14], яка зіграла свою позитивну роль, вже не задовольняє сучасним вимогам, тому що виявляє собою просто збірник робіт відокремлених авторів.
У зв'язку з тим, що для оптимізації системи науково-методичного забезпечення підготовки стрільців-спортсменів не достатньо використовуються технічні можливості, доцільно вирішити цю проблему шляхом моделювання інтерактивних систем. Цей новий напрямок досліджень включає синтез існуючих теоретико-методичних положень, а також здобуття нових об'єктивних даних і перетворення їх у результат - додаток до суми знань, які лежать в основі стрілецько-спортивної діяльності. Він (новий напрям) відкриває шляхи ефективного науково-методичного забезпечення навчально-тренувального процесу в олімпійських видах спорту: стрільбі з лука, стендовій стрільбі, кульовій стрільбі [69-72].
Моделювання інтерактивної системи науково-методичного забезпечення підготовки стрільців-спортсменів передбачає динамічну взаємодію користувача з базою даних та імітаційними моделями стрілецьких вправ на основі швидкісного доступу до світових знань.
3) [165] Платонов В.Н. Общая теория подготовки спортсменов в олимпийском спорте: история развития и современное состояние // Наука в олимпийском спорте. - 1999. - Специальный выпуск. - С. 3 -32.
У зв'язку з цим висунуто припущення про те, що інтерактивна система теоретико-методичного забезпечення підготовки більш ефективна у порівнянні з неінтерактивною.
Підготовка стрільців-спортсменів здійснюється у напрямках підготування стрілків-спортсменів, в яких реалізуються інформаційні, навчальні і тренувальні функції знань. Об'єктивізація й систематизація знань здійснюється більш ефективно за допомогою інформаційних електронних систем і тренувальних інтерактивних моделей виконання стрілецько-спортивних вправ [29-34].
Інтерактивність, як властивість системи, що обумовлена взаємодією з користувачем за допомогою візуально-програмних елементів керування, може забезпечити здійснення наступних функцій: візуалізацію змістовної бази й техніко-тактичних дій стрільця; безконтактну реєстрацію прицілювання й координат улучень; прийняття миттєвих рішень про вартість пострілу та напрямок улучень під час виконання вправи.
Візуалізація змістовної бази й техніко-тактичних дій стрільця може здійснюваться за допомогою програмування модулів електронних форм стрілецьких вправ з наступними елементами управління: кнопки, текстові поля, таймери, лічильники, діалогові вікна [30-32].
Безконтактна реєстрація прицілювання й координат улучень в програмних модулях імітаційних моделях циклу пострілу, стрілецько-спортивних вправах по нерухомих мішенях і фінальних серіях олімпійської програми здійснюється за допомогою програмного коду з використанням однорядкових та багаторядкових умовних операторів If [33]. Безконтактна реєстрація техніко-тактичних дій стрільця у циклі пострілу, стрілецько-спортивних вправах та фінальній стрільбі по рухомих мішенях здійснюється на тренувально-дослідному стенді.
Прийняття миттєвих рішень про вартість пострілу та напрямок улучень під час виконання вправи здійснюється за допомогою програмного коду з використанням умовних операторів Select Case[33]. Вартість пострілу в стрілецько-спортивних кваліфікаційних вправах олімпійської програми визначається в цілих очках від 1 до 10, а у фінальних серіях - з точністю до 0,1 габариту мішені. Наприклад, 10,1; 10,9. Враховуючи те, що гвинтівочні й пістолетні мішені для стрільби з малокаліберної або з пневматичної зброї суттєво відрізняються, необхідно враховувати абсолютні величини розміру габариту мішеней. Найвища точність визначення десятих долів габариту складає 0,05 мм для стрільби з пневматичної гвинтівки [50].
Для зберігання й корекції теоретико-методичних матеріалів необхідно розробити динамічну базу дан