РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна характеристика клінічного матеріалу і способів лікування хворих
на рак шийки матки
Теперішнє дослідження засноване на вивченні історій хвороби, амбулаторних карт,
даних анонімного анкетування психо-емоційного і сексуального статусу, клініки,
профілактики, лікування основних інтра- і післяопераційних ускладнень після
різних варіантів комбінованого лікування, поєднаної променевої терапії хворих
на рак шийки матки (РШМ), результатів лабораторних, морфологічних,
гормональних, інструментальних методів обстеження.
Крім загальноклінічних методів дослідження, для уточнення ступеня поширення і
характеру пухлинного процесу, виявлення рецидивів і метастазів застосовувалися
наступні додаткові методи дослідження:
– рентгеноскопія і рентгенографія органів грудної клітки, скелета, ірігоскопія
– на рентгендіагностичних апаратах TUR-700 і TUR-800;
– сканування печінки, скелета – на сканері МВ 8200;
– цистоскопія – за допомогою цистоскопа ЦКО - 1 (модель 561);
– ректороманоскопія – за допомогою ректоскопа Ре-Вс-3 (модель 276);
– цитологічне дослідження препаратів після їх фарбування за Паппанікалау.
У Донецькому обласному протипухлинному центрі (ДОПЦ) за період з 1988 по 2002
рік, тобто за 15 років була надана медична допомога 10153 хворим зі злоякісними
пухлинами внутрішніх жіночих статевих органів. Розподіл хворих в залежності від
локалізації пухлинного процесу представлено в табл. 2.1.
Таким чином, усього в ДОПЦ за зазначений період під спостереженням знаходилося
5355 хворих на рак шийки матки, що складає 52,7% стосовно всіх пацієнток з
онкологічною патологією матки.
Таблиця 2.1
Кількість хворих з пухлинами внутрішніх жіночих статевих органів в залежності
від локалізації пухлини
Локалізація пухлини
Кількість спостережень
Тіло матки
4798
47,3
Шийка матки
5355
52,7
Всього
10153
100,0
Цим пацієнткам в залежності від результатів обстеження в ДОПЦ застосовувалися
різні варіанти комбінованого і комплексного лікування, які включали в
залежності від стадії захворювання хірургічне втручання, променеву і
хіміотерапію.
З 1999 року в ДОПЦ розпочате великомасштабне рандомізоване дослідження, метою
якого є оцінка безпосередніх і віддалених результатів лікування хворих на РШМ
залежно від виду лікування.
Предметом теперішнього дослідження послужили 268 пацієнток репродуктивного
віку, хворих на РШМ I-ІІІа стадії. 118 пацієнток (зі стадією хвороби I–ІІа)
одержали комбіноване лікування, яке включає радикальну операцію і хіміо-
променевий компонент. 150 пацієнткам зі стадією хвороби ІІb-ІІІa проведене
комплексне лікування (променева терапія і поліхіміотерапія), з них 23 надалі за
різними показаннями виконані паліативні екстирпації матки з придатками.
Зі 118 хворих на РШМ 58 (група I) виконано хірургічний компонент комбінованого
лікування у вигляді радикальної гістеректомії Вертгейма- Мейгса зі збереженням
і латеральною транспозицією яєчників (ЛТЯ), 60 пацієнткам (група II) також
здійснена радикальна гістеректомія Вертгейма- Мейгса, але з двосторонньою
тубоваріоектомією. Розподіл хворих за віком, стадією захворювання і характером
хірургічного втручання представлені в табл. 2.2.
Таблиця 2.2
Розподіл хворих РШМ за віком і об’ємом операції, яким проведене комбіноване
лікування
Вік хворих (в роках)
Операція Вертгейма- Мейгса з латеральною транспозицією яєчників
Операція Вертгейма- Мейгса з двосторонньою тубоваріоектомією
Число хворих
Число хворих
20-30
13
22,4
14
23,3
31-40
24
41,4
27
45,0
41-50
21
36,2
19
31,7
Всього (n=118)
58
100,0
60
100
Групи хворих порівнянні за віком і стадією розвитку хвороби (р<0,05). Середній
вік хворих у I групі склав 38,1±3,7, у II - 39,5±3,9 роки.
Із 58 хворих I групи у 8 при стадії хвороби Тis - T1aNоМо виконувалося тільки
хірургічне втручання (радикальна гістеректомія з ЛТЯ), у 50 схема комбінованого
лікування виглядала наступним чином:
Передопераційна внутрішньопорожнинна гамма-терапія в режимі крупного
фракціонування (СОД 20 Гр) + радикальна гістеректомія з ЛТЯ + інтраопераційна
регіонарна внутрішньоартеріальна поліхіміотерапія (ПХТ) + післяопераційна
гамма-терапія.
Передопераційна внутрішньопорожнинна гамма-терапія в режимі крупного
фракціонування (СОД 20 Гр) + радикальна гістеректомія з ЛТЯ + післяопераційна
гамма-терапія.
Передопераційна внутрішньопорожнинна гамма-терапія в режимі крупного
фракціонування (СОД 20 Гр) + радикальна гістеректомія з ЛТЯ + інтраопераційна
регіонарна внутрішньоартеріальна поліхіміотерапія (ПХТ).
Із 60 хворих II групи у 4 при стадії хвороби T1aNоМо виконувалося тільки
хірургічне втручання (радикальна гістеректомія з двосторонньою оваріоектомією),
в інших 56 варіанти комбінованого лікування виглядали таким чином:
Передопераційна внутрішньопорожнинна гамма-терапія в режимі крупного
фракціонування (СОД 20 Гр) + радикальна гістеректомія з двосторонньою
тубоваріоектомією + інтраопераційна регіонарна внутрішньоартеріальна
поліхіміотерапія (ПХТ) + післяопераційна гамма-терапія.
Передопераційна внутрішньопорожнинна гамма-терапія в режимі крупного
фракціонування (СОД 20 Гр) + радикальна гістеректомія з двосторонньою
тубоваріоектомією + післяопераційна гамма-терапія.
Передопераційна внутрішньопорожнинна гамма-терапія в режимі крупного
фракціонування (СОД 20 Гр) + радикальна гістеректомія з двосторонньою
тубоваріоектомією + післяопераційна гамма-терапія + гормонотерапія.
Передопераційна внутрішньопорожнинна гамма-терапія в режимі крупного
фракціонування (СОД 20 Гр) + гістеректомія без збереження яєчників +
післяопераційна гамма-терапія + гормонотерапія + психокорекція.
- Киев+380960830922