РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
З метою вивчення розповсюдження фасціольозу великої рогатої худоби в
забрудненій радіонуклідами та умовно чистій зонах Житомирської, Рівненської і
Волинської областей протягом 1996-2003 рр. були проведені клінічні,
копроовоскопічні, патолого-морфологічні та радіологічні (гамма-фон, питома
радіоактивність раціону, щільність забруднення території за 137Cs) дослідження.
Проаналізовано статистичні дані управлінь ветеринарної медицини обласних
державних адміністрацій за 1997–2001 рр. Розповсюдження та сезонну динаміку
фасціольозної інвазії вивчали в 9 господарствах зони Полісся. КСП ім. Шевченка
Народицького району та КСП “Колос” Овруцького району Житомирської області, за
прийнятою картосхемою належали до третьої зони за щільністю забруднення ґрунтів
137Cs: 37-185 і 185-370 кБк/м2 (1–5–10 Кі/км2), КНДР “Полісся” – другої зони
(370-550 кБк/м2, 10-15 Кі/км2) та умовно чистої зони (Рівненська, Житомирська
та Волинська області) де у 1996–2001 роках рівень забрудненості був у межах
0,20–0,33 Кі/км2.
Вивчення термінів зараження тварин фасціолами на пасовищах досліджуваних зон
проводили шляхом гельмінтологічного дослідження печінки великої рогатої худоби
з господарств “Вереси” і “Піски” Житомирського, “Колос” Андрушівського, ім.
Шевченка Народицького, “Слобідське” Малинського, “Колос” Овруцького і
“Новочорторийський радгосп-технікум” Любарського районів Житомирської області
та господарств КСП “Заріччя” Рожищенського району Волинської області і ПГ
“Соснівське” Березнівського району Рівненської області.
В цих господарствах відбирали групи дослідних і контрольних тварин за принципом
аналогів (порода, вік, маса тіла, фізіологічний стан). Для них були створені
однакові умови годівлі, догляду та утримання. У різні сезони року від них
проводили відбір проб фекалій, які досліджували методами послідовних промивань,
на принципі сегментації (Дахно, 1996), флотації та гельмінтооволярвоскопії
(метод автора – патент на винахід №58689А). Досліди проводились в лабораторії
кафедри заразної патології Державного агроекологічного університету з
визначенням екстенсивності та інтенсивності фасціольозної інвазії. Наявність
яєць фасціол визначали в 1 г фекалій. Усього було проведено 10245
копроовоскопічних досліджень від 3447 голів великої рогатої худоби.
Інтенсивність фасціольозної інвазії вивчали методами повних і неповних
гельмінтологічних досліджень печінки (Скрябін К.І., 1978) на м’ясокомбінатах
Житомирської області. Посмертну діагностику після забою тварини проводили за
методом Дахна І.С. описаним в патенті А 61/В10/00.
Повному гельмінтологічному дослідженню було піддано печінку великої рогатої
худоби від 1528 голів. Усього досліджено 428 зразків
Вік фасціол визначали за наявністю сформованих органів (матки, сім’япроводів) з
урахуванням кольору та розміру гельмінтів. Усього піддано дослідженню 1250 екз.
фасціол за методиками Стадниченко, Сластенко, 1992; Дахно, 1996. З цією метою
нами було проведено гельмінтологічне обстеження 24875 корів з 9 господарств 8
районів трьох областей України.
Вивчення резистентності організму корів при спонтанному фасціольозі проводили в
динаміці протягом 4-х місяців у осінньо-зимовий період, коли гельмінти досягали
статевозрілої стадії.
Гельмінтологічні та імунологічні дослідження проводили в лабораторіях
імунології та терапії Наукового центру з вивчення особливо небезпечних хвороб
тварин, кафедри заразної патології Державного агроекологічного університету,
біохімічні дослідження – у лабораторії якості та безпеки сільськогосподарської
продукції Національного аграрного університету (м. Київ); кількість еритроцитів
з мікроядрами в крові та жирні кислоти загальної фракції ліпідів досліджували в
Інституті епідеміології та інфекційної патології ім. Громашевського (м. Київ).
Лабораторні радіологічні дослідження виконували в науково-дослідній станції ДАУ
та науково-дослідній міжкафедральній лабораторії факультету ветеринарної
медицини ДАУ, обласній спеціалізованій станції с. Бабиничі Народицького
району.
У великої рогатої худоби кров для досліджень відбирали до їх годівлі з яремної
вени. Від кожної тварини кров брали у дві пробірки по 15–20 см3 (перша –
стабілізована гепарином, друга – для отримання сироватки крові).
Кількість лейкоцитів та еритроцитів підраховували в камері Горяєва, а
лейкограму визначали шляхом приготування мазків крові (фіксували рідиною
Никіфорова і фарбували за Романовським). Вміст гемоглобіну в крові визначали на
приладі ФЕК-М, фагоцитарну активність, фагоцитарний індекс і абсолютний
фагоцитоз нейтрофілів крові – в модифікації В.Ю. Чумаченка (1990) [220].
Бактерицидну активність сироватки крові до мікробної культури Esherichia coli
(штам 675) визначали методом Мюнсела в модифікації О.В. Смирнової і Т.А.
Кузьминої (1996) [320]. Лізоцимну активність сироватки крові до добової
культури Micrococus lysodeicticus (штам 2665) нефелометричним методом за В.Г.
Дорофейчуком (1968) [142]. Кількість Т-лімфоцитів та субпопуляцій (Т-хелпери,
Т-супресори) – методом Gondow M, et. al. (1972) у модифікації Д.К. Новикова та
В.І. Новикової (1976) [247]. Кількість Т-лімфоцитів (Е-РУК) визначали в реакції
спонтанного розеткоутворення, використовуючи еритроцити барана в якості
маркера, тимус-залежних лімфоцитів – у модифікації Д.К. Новикова і В.І.
Новикової (1976). Оцінку субпопуляцій Т-лімфоцитів проводили в реакції
розеткоутворення з теофіліном.
Імунорегуляторний індекс (ІРІ) визначали шляхом співвідношення Т-хелперів до
Т-супресорів. Ідентифікацію В-лімфоцитів (ЕАС-РУК) у периферичній крові корів
проводили за методом Д.К. Новикова і В.І.
- Киев+380960830922