Особливості патогенезу та інтенсивної терапії токсикогіпоксичних і метаболічних порушень в критичних станах при отруєннях нейротропними речовинами

РОЗДІЛ 2
КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХВОРИХ. ОСОБЛИВОСТІ ІНТЕНСИВНОЇ ТЕРАПІЇ, МЕТОДИ
КОРЕКЦІЇ МЕТАБОЛІЧНОГО ДИСГОМЕОСТАЗУ
2.1. Клінічна характеристика обстежених хворих при гострих отруєннях. Основні
ускладнення та причини летальності
Клінічна частина роботи проводилась на базі анестезіолого-реаніма­цій­ного
відділення з токсикологічним центром м. Харкова та області 2-ї клініч­ної
лікарні. Обстежено 185 хворих чоловічої та жіночої статі з отру­єнням
психолептичними препаратами (ПЛП) та фосфорорганічними інсек­ти­ци­дами (ФОІ),
ускладненими екзотоксичним шоком та токсико-гіпоксичною комою 1-2 ст. без
супутніх захворювань серцево-легеневої сис­теми. Всі хворі в ур­гент­ному плані
доставлені в токсикологічне відділення, як з місця отруєння так із лікарень
району та області. Час експозиції отрути в середньому становив 16,9±2,8 годин
при отруєннях ПЛП та 9,1±2,62 годин при отруєннях ФОІ. З них: 115 осіб з
отруєнням психолептичними препа­ратами та 70 осіб з отруєнням фосфорорганічними
інсектицидами. Основ­ну ві­кову групу серед обстежених хворих з гострими
екзотоксикозами склали лю­ди молодого віку (20-40 років), а за статтю декілька
переважали жінки, особ­ли­во в групі отруєнь препаратами з пригнічуючою дією на
ЦНС. Ці дані вказують на соціально-медичну та економічну значимість цієї
проблеми. Необхідно відмі­тити, що в переважній кількості випадків отруєння
відбулися в резуль­таті суіцидального вживання отрути (93,5%) пероральним
шляхом, в 2% випад­ково і в 4,5% причина невідома. Летальність в групі
випадкових от­руєнь відсутня (значно менший час експозиції отрути та більш
раннє звер­нен­ня за допомогою), та в основному спостерігається при
суіцидальних отруєннях.
Гострі отруєння барбітуратами, небарбітуровими снодійними, іншими
психо­лептиками та їх комбінаціями представляють одну з найбільш поши­ре­них
інтоксикацій і займають в наших дослідженнях найбільшу групу обстежених.
Таблиця 2.1
Розподіл хворих за статтю, віком в групах з гострим отруєнням
психотропними препаратами та фосфорорганічними інсектицидами
Вік
ПЛП
ФОІ
Всього
До20
11
16
33
21-30
14
22
53
31-40
12
17
15
51
41-50
16
17
48
Всього:
44
71
43
27
185
З наведеної таблиці видно, що в вікових групах від 21 до 30 років та від 41 до
50 років кількість отруєнь психофармакологічними препаратами була значно
більшою серед жінок, а загальна їх кількість становила 61,7%. В групі ж з
отруєнням фосфорорганічними речовинами кількісно переважають чоловіки (61,4 %),
особливо в віці від 31 до 50 років (в 2,2 разів). В інших вікових групах
отруєнь серед чоловіків та жінок суттєвої різниці немає.
Отже, вік хворих від 21 до 40 при отруєннях психолептиками та від 31 до 50
років при отруєннях ФОІ можна віднести до групи «ризику». Треба зазначити, що
ці співвідношення не можуть розповсюджуватися на всі гострі отруєння в
токсикологічному відділенні, а тільки на обстежених нами. Ми вибірково
обстежували хворих з важкими гострими отруєннями ПЛП та ФОІ, ускладненими
екзотоксичним шоком та токсикогіпоксичною комою.
Встановлення етиології отруєння та кількості прийнятої отрути базується на
анамнестичних даних, специфічних клінічних проявах захворю-вання в токсикогенну
стадію та кількісній оцінці інтенсивності токсичної (хімічної) травми за рівнем
отрути в біологічних середовищах організму методом тонкошарової хроматографії,
хлороформної екстракції, кольорової реакції [321, 77]. Активність холінестерази
в крові при отруєннях ФОІ визначали уніфікованим методом по Моландеру, Фрідману
та Ладью в модифікації В.Ф.Коровкіна.
Доза прийнятих ФОІ складала від 30 до 180 грамів сухого та 120–160 мл рідкого
препарату. Тяжкість клінічного перебігу отруєння оцінювалось за кла­сифікацією
Е.А.Лужникова (1975, 1989). Окрім цього встановлено, що для ток­сичних речовин
різних груп (барбітурати, ФОІ та інших) є три рівні їх кон­центрації в крові:
пороговий, критичний та смертельний. В залежності від рівня отрутирозвивається
відповідна тяжкість клінічних проявів токсичного стресу.
Таблиця 2.2
Розподіл обстежених хворих і летальність по групам
в залежності від ступеня екзотоксичного шоку
Вид отруєння
Кількість хворих
Померло
% летальності
ПФП:
Екзотоксичний шок 1-2 ст.
68
1,47
Екзотоксичний шок 3 ст.
47
10,6
ФОІ:
Е Ш 1-2 ст.
39
2,56
Е Ш3 ст.
31
10
32,25
Всього
185
17
9,18
Так, при пороговому рівні отрути не виникає значних порушень вітальних функцій
організму, в той час як критичні концентрації отрутив крові викликають
небезпечні порушення гомеостазу з загрозою для життя та непередбаченим
прогнозом захворювання.
Таблиця 2.3
Кількісний склад обстежених хворих в залежності від виду
отруєння психолептичними препаратами та летальності
Отруєння
Всього
Померло
%
летальності
Психолептики, в тому числі:
115
5,2 %
1. Похідні барбітур. кислоти
21
2. Седативно-снодіючі (радедорм, мепробамат та ін.)
12
3. Бензодіазепіни
16
4. Фенотіазиновіпрепарати
5. Комбіновані( 1+2+4 або 5 )
58
10,3%
З таблиці 2.3. видно, що комбіновані отруєння становлять найбільшу загрозу для
життя і серед важких отруєнь ПЛП питома вага їх сягає 50,4%. Основною причиною
смерті при гострих отруєннях психолептиками в токсикогенний період захворювання
являється екзотоксичний шок 3 ступеня та токсична кома 1-2 ст., які були
викликані поєднаним отруєнням двох, трьох, а інколи і більшою кількістю
токсичних доз препаратів з експозицією отрути більше 12-15 годин.
В групі гострих отруєнь ФОІ спостерігається значно вища загальна летальність
(табл. 2.4.), а серед обстежених нами хворих - при отруєннях карбофо