РОЗДІЛ 2
ПЕРЕДУМОВИ СТАБІЛІЗАЦІЇ ГОСПОДАРСЬКО-ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ
ДАК «ХЛІБ УКРАЇНИ»
2.1. Стан економіки держави як передумова стабілізації господарської діяльності
підприємств
Згідно з трактуваннями, що мають місце серед громадськості – стабільність
суспільного розвитку – це впевненість людей у завтрашньому дні, це гарантія
праці і достаток, це спокій у наших душах і злагода між людьми.
Умови, що постійно змінюються, обумовлюють потребу пристосуватися до них та
адаптувати усі підсистеми підприємства. Сучасні економісти [33;52;59] вважають,
що найбільшу увагу слід приділяти фінансовій системі, бо в умовах економічної
кризи фінансова складова діяльності підприємства стає найбільш актуальною.
Дійсно, досягнення господарсько-фінансової стабільності є основою передумови
його стійкості та поступового переходу до впевненого сталого розвитку України в
майбутньому.
Необхідно зазначити, що з 1999 року [3], започаткована тенденція до
економічного зростання. Вона виявилася результативною. Упродовж 2006–2007 рр.
ВВП зріс на 20,9 %, обсяги промислового виробництва збільшилися на 38,4 %,
продукції сільського господарства – на 23,3 %, роздрібної торгівлі – на 42,2 %.
Спостерігалася відчутна активізація інвестиційного процесу. Приріст інвестицій
в основний капітал становив 40%. За три останні роки на 39,7 % збільшилася
реальна заробітна плата, у т. ч. у 2007 р. – на 18,4 %. Ці результати є
позитивними для країни із перехідною економікою [3].
В економіці відбуваються позитивні зрушення. Упродовж 2006–2007 рр.
продуктивність праці у промисловості зросла на 54,8 %, у сільському
господарстві – на 47,8 %. Помітні сприятливі структурні зрушення щодо
збільшення випуску продукції кінцевого споживання. Три роки поспіль швидкими
темпами розвивається машинобудування. Обсяги виробництва цієї базової галузі
вітчизняної економіки збільшилися на 52,5 %. На 58,8 % зросло виробництво
товарів широкого вжитку [117].
Зміцнюються позиції української економіки на світовому ринку, яка за своїми
об’єктивними параметрами є однією із найбільш відкритих на європейському
континенті. Попри погіршення зовнішньоекономічної кон’юнктури зберігається
тенденція до збільшення українського експорту. Починаючи з 1995 р., його обсяги
зросли на 42 %. На початок 2006 р. частка експорту сягає майже 57 % ВВП.
Україна ввійшла до першої п’ятірки провідних держав-експортерів зерна.
Зберігається позитивне сальдо поточного рахунку платіжного балансу, який лише у
2004 р. становив 3,1 млрд дол. (7,8 % від ВВП), які зберігають тенденції росту
в 2006 р.
Визначальним чинником позитивної економічної динаміки стало досягнуте в
результаті структурних реформ, у т. ч. і реформ аграрного сектора, зростання
конкурентоспроможності виробництва, помітне випередження (порівняно з ВВП)
темпів зростання грошових доходів населення, розширення платоспроможності
внутрішнього ринку, відчутне зниження рівня його бартеризації, стабільна
макроекономічна ситуація. Упродовж 2006 р. грошові вклади населення в
комерційні банки у національній валюті зросли на 76,5 %. Суттєво поповнилися
золотовалютні резерви держави. Із 37,0% від ВВП у 2006 р. до 30,0 % у 2005 р.
зменшився обсяг державного боргу України [23]. Водночас економічні результати
2003–2007 рр. не можна переоцінювати (табл 2.1.). Вони не компенсують значних
втрат, яких зазнала українська економіка в роки тривалої руйнівної економічної
кризи.
Таблиця 2.1
Макроекономічні показники економічного розвитку України
2003–2007 рр.
П о к а з н и к и
2003
2004
2005
2006
2007
Обсяг реалізованої продукції промисловості ( у фактичних цінах ), млрд. грн.
229,6
289,1
400,8
468,6
551,7
Основні засоби промисловості
( у фактичних цінах, на кінець року), млн. грн.
339259
362598
362598
420080
456738
Рентабельність операційної діяльності промислових підприємств, відсотків
2,6
3,3
4,7
5,5
5,8
Частка збиткових підприємств, %
42
40
38
37
35
Середньорічна кількість найманих працівників у промисловості, тис.чол.
4063,5
3943,6
3941,2
3913,3
3851,8
Середньомісячна номінальна заробітна плата найманих працівників у
промисловості, грн.
455,85
553,59
697,42
912,83
1144,59
Із урахуванням цих втрат не можуть розглядатися як достатні темпи економічного
зростання, як на макро- так і на мікрорівнях, зокрема, які покладено в основу
розрахунків Державного бюджету 2008 р. (зростання ВВП на 6 %, промислового
виробництва – на 5 %). Слід враховувати й те, що наявний інструментарій
економічної політики, який забезпечив позитивні результати під час виведення
економіки з кризи та створення умов зростання, не націлений на розв’язання
завдань інноваційного розвитку, прискорення науково-технічного прогресу. У
зв’язку з цим постає складне і відповідальне завдання – забезпечити перехід до
нової моделі економічного розвитку – економічної системи, розвиток якої
відбуватиметься під впливом цілеспрямованого стимулювання інвестицій, інновацій
та відчутних позитивних структурних зрушень. Лише така економічна політика
забезпечить стабільне зростання ВВП на рівні не менш ніж 6 %. За деякими
оцінками, незадіяний ресурсний та інтелектуальний потенціал економіки України
за умов його ефективного використання є достатнім для реалізації зазначених
завдань.
Незважаючи на позитивні зрушення, період стабілізації та зростання (2003–2007
рр.) не став переломним у поліпшенні добробуту широких верств населення.
Визначений у Посланні Президента України і підтриманий депутатським корпусом
курс на відчутне посилення соціальної спрямованості реформ, і насамперед на
подолання бідн
- Киев+380960830922