РОЗДІЛ 2
МІЖНАРОДНО-ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ОРЕНДОВАНОЇ ТЕРИТОРІЇ
2.1. Титул орендованої території
Як критерій для юридичної класифікації територій більшість
юристів-міжнародників (Ю. Г. Барсегов, М. І. Лазарєв, С. В. Молодцов, Ян
Броунлі та інші) використовують поняття «режим» або «статус». Дж. Коломбос
застосовує поняття «режим», «статус» і «юридична природа» для опису юридичної
характеристики територій. Терміни «режим» («правовий режим») та «статус»
(«правовий статус») використовуються як рівнозначні в Конвенції ООН по
морському праву 1982 р.
Однак, на нашу думку, для з’ясування суті міжнародно-правової природи оренди
території найбільш точно підходить саме термін «титул». Броунлі наводить таке
визначення французького поняття «titre»: «Термін, що вживається у сенсі
юридичного титулу, означає будь-які факти, дії чи ситуації, які є причиною чи
підставою наявності права» [37, с. 198].
Відповідно, суть правового титулу полягає саме у «правомірності притязань на
територіальне верховенство проти інших держав» [37, с. 197], що, власне, і
складає предмет нашого дослідження.
Для з’ясування титулу орендованої території ми розглянемо наступні питання:
поняття оренди території, юридичну природу міжнародно-правової оренди території
та місце інституту оренди державної території в системі міжнародного публічного
права.
Поняття оренди території в міжнародному публічному праві
З’ясування поняття «оренда території» має особливе значення, так як саме
поняття як форма мислення є підгрунттям для більш складних форм мислення –
суджень та умовиводів будь-якого подальшого дослідження.
Проф. В.І. Євінтов з цього приводу зазначає, що «терміном міжнародного права ми
можемо назвати слово чи словосполучення міжнародно-правової мови (як
спеціального стилю загальнолітературної мови), що покликане точно визначати
наукове поняття і має визначення» [70, с. 261].
Беручи до уваги, що семантичне значення слова не завжди відповідає юридичному
змісту конкретного терміну, зазначимо, що «оренда» походить від польського
слова «аrenda», яке у свою чергу походить від латинського «arrendare»
(віддавати у борг) [71, с. 52; 72, с. 35].
Класик вітчизняної науки академік В. М. Корецький у своїх роботах, присвячених
міжнародно-правовій оренді території, відповідно на українській мові (Створення
воєнних баз США на чужих територіях – порушення міжнародного права. – К.:
Вид-во АН УРСР. – 1954. – 36 с.) [31] і на російській мові (Создание
американских военных баз на чужих территориях – нарушение норм международного
права // Сов. государство и право. – 1953. – № 6) [73] вживає українське слово
«оренда» як тотожне російському слову «аренда».
Не зайвим також буде зазначити, що термін «международно-правовая аренда»
відповідно перекладається як «міжнародно-правова оренда» [74, с. 20].
Що ж стосується іноземних перекладів оренди території, то відповідно
англійською та французькою мовою це поняття розуміється як «lease»
(«leasehold», «rent») та «bail» («affermage») [75, с. 19]. Однак у договорах в
основному зустрічається терміни «lease» та «bail».
Німецькою мовою «оренда» перекладається як «Pachtwise» за текстом Договору між
Німеччиною та Китаєм про уступку Цзяо-Чжоу (від 06.03.1898 р.) [34, с. 325-330]
або «Pachtgebiete» [76, с. 234].
Іноземні автори проблемі визначення поняття «оренда території» практично не
приділяли уваги, так як розглядали оренду не як самостійне явище, а виключно як
засіб для функціонування військових баз. Звідси, одні автори називають оренду
під військові бази «кондомініумом, другі – концесією, треті – військовою
окупацією, четверті – сервітутом, п’яті – цесією, шості – замаскованою цесією,
сьомі – квазіцесією, восьмі – замаскованою анексією, дев’яті – здійсненнням
юрисдикції, десяті – інститутом sui generis, пояснення якому начебто дає теорія
компетенції» [77, с. 64, 65].
Враховуючи таке становище з понятійним апаратом оренди території, Я. Броунлі
зазначає: «Слід підкреслити, що звернення до терміну «міжнародна оренда»… –
скоріше уступка прийнятому звичаю, ніж результат юридичного аналізу.
Використання данного терміну можна виправдати, але сам термін слід розглядати
лише як поверхневу вказівку на характер того правового титулу, про який
йдеться: кожний випадок залежить від конкретних обставин і в особливості від
самих умов відповідного акту» [37, с. 182, 183]. Подібної думки дотримується і
Шаланд, який зазначає, що цивілістичний термін оренди може бути зрозумілий лише
як образний вислів, але зовсім не як та технічна назва, що визначає зміст
данних відносин [51, Ст. 694].
Зрозуміло, що ототожнення поняття «оренда» з іншими, навіть близькими за
змістом поняттями, навряд чи може сприяти з’ясуванню юридичної природи оренди.
Тому значно цікавіше дослідити визначення оренди, що наводять вітчизняні
автори.
Аналіз окремих визначень поняття «оренда» свого часу виконав проф. Б.М.
Кліменко у статті «Международноправовая аренда территории» [78], в якій,
зокрема, зазначається таке.
У визначенні «оренда міжнародно-правова – надання однією державою іншій частини
своєї території у тимчасове користування на договірних началах» відсутня
вказівка на оплатність передачі території.
В іншому визначенні: «Оренда міжнародно-правова – тимчасове і оплатне надання
однією державою іншій частини території у користування і управління» – відсутня
вказівка на договірні начала.
Власне визначення поняття «оренда» проф. Б.М. Кліменко запропонував через
перелік суттєвих ознак: «Оренда міжнародно-правова – надання однією державою
іншій права користування частиною своєї території (ціль, строк та плата
визначаються мі
- Київ+380960830922