РОЗДІЛ 2
НАСТУПНІСТЬ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ
МАШИНОБУДІВНОГО ПРОФІЛЮ В СИСТЕМІ
"ВПУ - ВЗО"
Обґрунтування концептуальних засад наступності професійної підготовки фахівців машинобудівного профілю передбачає дослідження багаторівневості як провідного аспекту сучасної професійної освіти. Завданням розділу є розгляд основних напрямів здійснення наступності професійно-технічної та вищої освіти і педагогічних умов реалізації наступності, що дозволяє перейти до прикладного аспекту дослідження - опрацювання методики забезпечення наступності в підготовці фахівців машинобудівного профілю в системі "ВПУ - ВЗО".
На основі методологічних підходів, базових закономірностей дидактики та системотвірних принципів професійної педагогіки з урахуванням концептуальних засад наступності створюється модель наступності в ступеневій професійній підготовці фахівців машинобудівного профілю.
У ході дослідження використано методи абстрагування, ідеалізації, аналізу та синтезу, індукції та дедукції, моделювання, узагальнення теоретичних даних, конкретизація, системні та логічні методи, а також метод прогнозування.
2.1. Концептуальні засади наступності професійної
підготовки фахівців у системі "ВПУ - ВЗО"
2.1.1. Багаторівневість як визначальний аспект сучасної професійної освіти машинобудівного профілю. Досягнення необхідної професійної майстерності виробничих колективів у сучасному постіндустріальному інформаційному суспільстві вимагає реорганізації освітньонаукового потенціалу - впровадження ступеневої професійної освіти, спрямованої на поглиблення та розширення професійних знань і вмінь, підвищення кваліфікації кадрів, одержання випускниками відповідних освітньо-професійніх і освітньо-наукових ступенів. Декларування в межах реформи освіти ступеневого підходу до навчання зумовлене також урахуванням міжнародних стандартів, що є передумовою визнання вищої освіти України в загальносвітовому просторі.
Одним із взірців для реформування освіти в Україні є американська освітня система. Порівняно з європейськими системами, вона більше наближена до здійснення принципу єдиної школи, тобто такої освіти, коли учні можуть без перешкод проходити всі рівні навчання, починаючи з нижчих і закінчуючи вищими. Спільною для розвинених країн тенденцією є поступове ускладнення систем професійної освіти, створення нових її ланок і варіантів, відмова від надто "вузьких" професій і підготовка людини відразу до групи спеціальностей [97, с. 13-14].
На необхідність неперервної ступеневої підготовки фахівців у зв'язку з швидкою зміною технології виробництва наголошують науковці провідних закордонних університетів ?244; 251?. У праці, присвяченій інтердисциплінарним дослідженням у галузі освіти, Р. Дейв подає 25 ознак, необхідних для реалізації перманентної (неперервної), у тому числі й ступеневої освіти [233]. Серед них виділяється, так звана, "вертикальна інтеґрація": між окремими етапами навчання (дошкільним, шкільним, професійним); між різними ступенями освіти; між різними соціальними рівнями, що людина реалізує на певних етапах життєвого шляху; між різними етапами фізичного, морального, інтелектуального розвитку особистості [62, с. 110-112].
У документах ЮНЕСКО як основні умови реалізації ступеневої освіти фігурують три чинники: об'єктивні можливості навчання для всіх, мотивація, володіння навичками учіння [127]. Згідно з "Конвенцією про технічну і професійну освіту", прийнятою Генеральною конференцією ООН з питань освіти, науки і культури в 1989 р. у Парижі, технічна і професійна освіта охоплює всі форми і рівні процесу освіти, включаючи, як доповнення до загальних знань, вивчення дисциплін технічного спрямування, оволодіння практичними навичками, "ноу-хау", формування відносин і розуміння питань, що належать до професії у різних секторах економічного і соціального життя. Цей міжнародний акт стосується всіх форм та рівнів технічної і професійної освіти в навчальних закладах або в межах спільних програм навчальних закладів з виробничими підприємствами.
Питання методологічного обґрунтування і визначення стратегічної мети і комплексу цілей, спрямованих на реалізацію технічної та професійної освіти з урахуванням конкретних потреб економічного, соціального і культурного розвитку, а також індивідуального самовираження особистості викладені також у міжнародній програмі "Освіта для всіх протягом усього життя", прийнятої Генеральною конференцією ЮНЕСКО в листопаді 1997 р., та програмі "Реформа освіти в перспективі освіти протягом усього життя" [145].
Реформа освіти вимагає пошуку форм організації нових технологій навчання майбутніх фахівців, обґрунтування шляхів реального впровадження ступеневої професійної освіти, теоретичного осмислення нових стратегій розвитку освіти, розроблення різних форм відкритого і дистанційного навчання з метою охоплення всіх і задоволення потреб кожної людини протягом усього життя, сприяння належному використанню в освіті нових інформаційних і комунікаційних технологій. Трансформація професійного навчання на основі нових концептуальних підходів, інноваційних ідей вже охоплює значну частину закладів професійно-технічної та вищої освіти України.
Ступенева побудова професійної освіти не є чимось цілковито новим, її застосовували деякі провідні вищі навчальні заклади (наприклад, Московський фізико-технологічний інститут), які видавали дипломи різного кваліфікаційного рівня після різного терміну навчання відповідно до фахових знань і досягнень студентів. Система середніх спеціальних і вищих навчальних закладів радянських часів теж була різновидом багаторівневої освіти, проте внаслідок соціальних причин, зокрема через роз'єднаність ланок, призвела до утворення громіздких замкнених структур, деформацій, що стало однією з причин занепаду в освіті та суспільстві.
Як відомо, машинобудування належить до тих галузей виробництва, які обумовлюють економічну й політичну незалежність розвинутої країни, тому підготовка спеціалістів для цієї галузі