РОЗДІЛ 2.
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Внаслідок науково-технічного прогресу відбуваються глобальні екологічні зміни, а, отже, різко зростає значення досліджень щодо вивчення дії на живі істоти різноманітних чинників навколишнього середовища.
Особливо погіршилася екологічна ситуація в нашій країні в зв'язку з аварією на Чорнобильській АЕС. Це привело до того, що практично вся територія України була більшою чи меншою мірою забруднена радіонуклідами [4,40,110,139,164,178]. Радіоактивні речовини розсіювалися повітряними потоками на великі відстані, що зумовило зовнішнє та внутрішнє опромінення населення. Поблизу місця аварії опромінення могло являти загрозу для життя, тому що в переважній більшості дози радіації перевищували в десятки або сотні разів дози фонової радіації від природних джерел. В залежності від конкретних умов люди піддавалися опроміненню від забрудненої місцевості. За теперішнього часу серед населення районів, забруднених внаслідок Чорнобильської аварії, спостерігається зростання числа захворювань різної етіології [102,166].
В 1989-1992 роках були проведені експедиції, які виявили в деяких районах Сумської області (Шосткинському, Ямпільському та ін.) підвищення радіоактивного фону на 15-20% і збільшення на 60-80% гранично-допустимої концентрації у воді та грунті солей міді, цинку, хрому, марганцю і свинцю [36]. Особливості чутливості клітин і тканин до дії випромінювання і споживання солей у людини і тварин однотипні, що має істотне значення для можливостей інтерпретації результатів експерементальних досліджень [142,195].
Експериментальні дослідження проведені на 220 білих безпородних щурах - самцях 3- місячного віку масою 150-200 г, що знаходились в стаціонарних умовах віварію (40 із них інтактні). На тваринах моделювалася дія зазначених в табл. 2.1 екологічних чинників. Дози опромінення для наближення до природних умов потрібно було б моделювати в хронічному режимі протягом всіх строків експерименту. Однак, у зв'язку з виробничими, матеріальними та технічними труднощами, тварин опромінювали фракційно у різних дозах. Величена фракції складала 0,1 Гр. Концентрація солей відповідала даним Новомосковської експедиції і дослід з навантаженням важкими металами проводили в типових для хронічних експерементів строки: 1, 2 та 3 місяці.
Усі тварини були розділені на 5 серій (табл. 2.1).
I серія (30 щурів) - загальне опромінення ?-променями на установці "Rocus" (енергія квантів - 1,25 МеВ, потужність дози - 60 Р/хв.) Перша група тварин (R1) отримувала одноразово опромінення у дозі 0,1 Гр. Друга група тварин (R2) опромінювалась двічі у дозі 0,1 Гр з інтервалом в 1 тиждень. Загальна доза опромінення - 0,2 Гр. Третя група тварин даної серії (R3) з інтервалом в 1 тиждень опромінювалась тричі у дозі 0,1 Гр. Загальна доза опромінення - 0,3 Гр.
II серія (30 щурів) - навантаження солями важких металів протягом 1, 2 і 3 місяців (С1,С2,С3), які тварини одержували з питною водою. Дози металів відповідали результатам Новомосковської експедиції (1991 рік): міді (CuSO4x5H2O) - 1,8 мг/л (ГДК - 1,0 мг/л), свинцю (Pb(CH3COO)2) - 0,18мг/л (ГДК - 0,1 мг/л), цинку (ZnSO4x7H2O) - 6,2 мг/л (ГДК - 5 мг/л), хрому (K2Cr2O7) - 0,17 мг/л (ГДК - 0,1 мг/л), марганцю (MnSO4x5H2O) - 0,2 мг/л (ГДК - 0,1 мг/л).
III серія (90 щурів) - сумісний вплив загального опромінення і солей важких металів у дозах і термінах, зазначених у I і II серіях експерименту.
IV серія (30 щурів) - корекція морфофункціональних змін в наднирниках тварин препаратом ерсол, який вводили внутрішньом'язево у дозі 300 мг на 1 кг маси тварин, що піддавалася впливам:
а) (R2+ер) - опромінення у дозі 0,2 Гр і ерсол через 2 години після кожного сеансу опромінення;
б) (С2+ер) - споживання солей важких металів протягом 2-х місяців і ерсолу 1 раз на тиждень;
в) (R2+С2+ер) - сумісний вплив опромінення у дозі 0,2 Гр (в середині кожного місяця по одному сеансу у дозі 0,1 Гр), споживання солей важких металів протягом 2-х місяців і ерсол 1 раз у тиждень.
Відповідно до сучасних уявлень про механізми адаптації і принципив регуляції адаптивних процесів, підвищення стійкості організму до різних екстремальних чинників можна досягти за допомогою біорегуляторів [15,33,105].
Недостатня ефективність традиційних засобів лікування променевих уражень робить актуальною проблему пошуку нових, немедикаментозних методів лікування [110,176,196]. У даний час запропоновано багато різних хімічних речовин, які мають радіозахисну дію [117,182]. Але всі хімічні засоби мають ряд недоліків: висока токсичність, що визначає малу терапевтичну широту, необхідність вживання до моменту опромінення і невибіркове ослаблення іонізуючого впливу.
Пошук нових методів лікування та екологічно чистих біологічно активних препаратів, які підсилювали б природну резистентність і стимулювали імунну систему організму людини і тварин, залучив до себе увагу метод аутотрансфузії крові опроміненої ультрафіолетовим промінням, який застосовується в клінічній і ветеринарній практиці [54,100]. Позитивними характеристиками цього методу є широкий спектр лікувально-оздоровчої дії при різних захворюваннях, практична відсутність побічних явищ і протипоказань [21,26,29,137,160,161].
Препарат ерсол отриманий із крові великої рогатої худоби, що піддавалася дії ультрафіолетового випромінювання. Пройшов апробацію в Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича і є нешкідливим для тварин і людей. Отриманий препарат ерсол (БАП) рекомендований для подальшого вивчення з метою встановлення можливості його застосування як лікувального у ветеринарії й медицині [63,138,161].
Вивчення дії препарату підтвердило його анаболічні, імуностимулюючі і лікувально-профілактичні властивості. Ерсол є малотоксичним (4 клас) і ефективним у низьких дозах. Результати досліджень дають підставу вважати, що препарат ерсол здатний впливати на прояви імунних реакцій, зв'язаних із змінами ланок кліт
- Київ+380960830922