Попередження адміністративних правопорушень, що посягають на митні відносини.

Розділ 2
Детермінанти вчинення адміністративних проступків у сфері митних відносин.
2.1 Особливості вивчення детермінант порушень митних правил та їх значення для адміністративної деліктології.
Під детермінованістю (від лат.determinis - визначаю) в українській мові розуміється: визначати, зумовлювати, опосередковувати, здійснювати. Детермінізм включає будь-які зв'язки (жорсткі, розпливчасті, ймовірні), що зумовлюють залежність об'єктів, явищ, подій, станів у їх визначенні і зміні1. У сукупності детермінант, що впливають на протиправну поведінку, взаємодію, зв'язки станів кореляційних залежностей у сфері митних відносин найважливіше значення мають причини та умови порушень митних правил. На застосуванні теорії причинності у вивченні адміністративних деліктів наполягають відомі вчені адміністративісти, які досліджували проблеми адміністративної деліктології.
Кримінологія і деліктологія - дві тісно зв'язані між собою науки. В.І.Ремньов писав, що при вивченні причинності та причин адміністративних деліктів між кримінологією та деліктологією не повинно бути ніякої "китайської стіни"2. Для з'ясування факторів проступків необхідно критично переосмислити основні положення кримінології і дальший розвиток їх відносно сфери деліктології1.
Розмежування таких злочинів, як контрабанда, і адміністративних проступків - переміщення предметів через митний кордон України поза митним контролем або переміщення предметів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю - можливе лише за предметом переміщення через митний кордон України, кількістю суб'єктів, які її вчинили (контрабанда у певних випадках - це протиправні діяння, вчинені групою осіб), чи великим розміром (коли загальна вартість товарів перевищує у тисячу і більше разів неоподатковуваний мінімум доходів громадян). Фактори контрабанди і вказаних вище адміністративних проступків майже співпадають. Як в кримінології, так і в адміністративній деліктології у сукупності детермінант, що впливають на корисливу поведінку, взаємодію, зв'язки станів кореляційних залежностей, найважливіше значення мають причини та умови. Причинність є органічною частиною будь-якого зв'язку явищ, а отже входить у процес детермінації як підстава всіх інших форм зв'язку1. Причинний зв'язок явищ носить об'єктивний , універсальний, загальний характер. Всі явища у житті, всі зміни, процеси обов'язково виникають у результаті дії певних причин. Адміністративні правопорушення, як і злочини, також скоюються у певному причинно-наслідковому зв'язку. Причини порушень митних правовідносин об'єктивно існують, виявляються, можуть вивчатися і нейтралізуватися. Причина та наслідок - парні категорії, які самі по собі мають важливе значення в адміністративній деліктології. Однак на їх взаємодію впливають явища, які оточують ці причини і наслідки. У сукупності вони мають назву умов вчинення правопорушень. Вони створюють відповідні умови для вчинення правопорушень у сфері митних відносин, однак самі по собі вони їх не викликають.
Кримінологія і деліктологія - дві тісно зв'язані між собою науки2. Отже для з'ясування факторів митних адміністративних проступків необхідно критично переосмислити основні положення кримінології і дальший розвиток їх відносно сфери адміністративної деліктології1.
В радянській кримінологічній науці дається класифікація причин злочинності. До речі вона не набула великих змін і в сучасний період розвитку кримінології.
Так, на думку одних вчених, причини злочинності слід класифікувати за двома видами: 1) загальні причини і причини окремих груп злочинів; 2) причини злочинності в цілому (загальне) і причини конкретного злочину (окреме)2. Дехто із вчених юристів виділяє загальне, особливе і окреме (одиничне)3.
Як вважає І.П.Голосніченко, вивчення причин та умов на основі цих співвідношень має величезне значення і для науки деліктології в цілому, і для адміністративної деліктології зокрема, тому що, виділивши із загальних факторів, що зумовлюють проступки, причини та умови, які формують протиправну спрямованість поведінки, сприяють реалізації правопорушення, можна одержати орієнтацію на використання арсеналу засобів, які дозволяють їх нівелювати. Виявлення загальних факторів проступків є недостатнім для досягнення поставлених вище цілей, оскільки особливе є окремим щодо загального і загальним щодо одиничного. Для глибокого розуміння загального слід із всезагального зв'язку явища виділити окреме і особливе і розглядати їх окремо, причому окреме розглядається поряд із загальним і є частиною цього загального1.
Специфічні, лише йому притаманні особливості має окремий проступок. Однак, поряд з ними він має і загальні риси, які є характерним для всіх проступків, а також окремі риси, що характерні не для всієї сукупності, а лише для окремої її частини. Це є особливе в проступках і воно повинно бути виділене як вид на основі певних ознак.
На рівні особливого, як відмічалось раніше, самі адміністративні правопорушення митних правил можуть бути класифіковані за видовим об'єктом посягання: такі, що посягають на відносини контрольної діяльності; такі, що посягають на відносини митного забезпечення й декларування товарів та інших предметів; такі, що посягають на відносини щодо обкладення митом товарів та інших предметів та обов'язки сплати мита і митних зборів.
Оскільки адміністративні правопорушення митних правил є корисливими правопорушеннями, ми можемо скористатися методикою класифікації детермінант правопорушень, що дається відносно корисливих правопорушень І.П.Голосніченко2.
Детермінанти ж адміністративних правопорушень, що посягають на митні відносини, на цьому рівні можуть бути згруповані в такі групи: економічні, політичні, організаційно-правові, соціально-психологічні та організаційні.
2.2 Економічні фактори, що впливають на вчинення адміністративних проступків, що посягають на митні відносини.
Економічні фактори у цій сфері є визначальними. Всебічне реф