РОЗДІЛ 2
Соціально-психологічні передумови створення прийомної сім'ї.
Багатоплановість функціонування прийомної сім'ї зумовила зростання уваги до дослідження передумов її створення як малої групи, членом якої стає біологічно нерідна дитина. Проблема прийомного батьківства може бути розглянута в різних аспектах: віковому, професійному, соціальному, статевому та інших. Нас цікавили передусім ті особистісні утворення, які активізують виконання ролей прийомного батьківства. Ми виходили з припущення, що дітоцентризм, який виступає мотиваційною основою вибору прийомного батьківства, зумовлений тими особистісними властивостями людини, розвиток яких сягає корінням в індивідуальний досвід життя батьківської та власної родини.
Які потреби породжують рішення стати прийомними батьками? Ми висунули гіпотезу, що бажання створити прийомну сім'ю є полімотивоване, в якому центральне місце належить значущості дитини в родинному житті респондентів. Формування інституту прийомної сім'ї передбачає також необхідність проведення аналізу індивідуальних спонукальних факторів, що спрямовують прийняття рішення стати прийомними батьками. Ми припустили, що усвідомлення власних мотивів, сприяє зваженому прийняттю рішення, що, в свою чергу, зменшує дію компенсаторних захисних механізмів і тим самим підвищує ефективність прийомного батьківства.
Враховуючи складність ситуації проведення дослідження (специфіка та невизначеність перспектив створення на державному рівні реально діючої системи альтернативної опіки), а також наявні обмеження у проведенні психодіагностичної роботи з дорослими людьми, виявило неможливість використання класичного набору діагностичних методик вивчення мотиваційних структур особистості, які передують прийняттю рішення про створення прийомної сім'ї. У дослідженні ми користувалися переважно методиками непрямої діагностики, а стандартизованими - лише для уточнення окремих моментів.
Виявлення мотиваційних засад процесу прийняття особистісного рішення по створенню прийомної сім'ї здійснювалось шляхом інтерв'ювання та під час проведення фокус-груп і тренінгів з підготовки кандидатів, що відгукнулися на інформацію про започаткування експерименту введення альтернативної допомоги дітям, позбавленим опіки біологічних батьків.
Для збору дослідних даних ми використовували спостереження, бесіди, інтерв'ювання зі складанням генограми та лінії часу [184] (А.7), моделювання ситуацій, рольові ігри, фокус-групи [173]. Виявилось, що необхідні для діагностичного аналізу параметри найкраще відстежувались за умови спонтанної поведінки, вільного самовираження кандидатів. З цією метою під час тренінгу робота була максимально спрямована на моделювання таких ситуацій, які провокують спонтанне самовираження кожного. Фіксуючи в своїй роботі зовнішню, феноменологічну сторону події, ми прагнули зробити місточок до розуміння внутрішнього руху самого процесу та його спонук - смислових утворень особистості. Через опис респондентами свого минулого життя, репрезентацію типових способів дії, спілкування та вирішення конфліктів, наявне коло інтересів та його змін ми дізнавалися про важливі вежі особистісного життя респондентів, його зміни та можливі тенденції в майбутньому. Б.Зейгарник, А.Маслоу, Г.Олпорт приділяли особливу увагу ідеографічним методам (бібліографічному, аналізу історії хвороби та персональних документів тощо), що допомогає створенню психологічної моделі феномену, що вивчається, генеруванню гіпотез для їх подальшої перевірки емпіричним шляхом. Для отримання аутентичних феноменологічних проявів мотиваційних смислових утворень в межах емпіричного дослідження та вивчення їх динаміки ми опирались на наступні принципи побудови дослідницької моделі, які описані О.Насіновською [110, С. 18-23]: принцип імітації природної ситуації при відносному дотриманні параметрів її невизначеності, що залишає простір для мимовільних проявів настановлень та особистісних смислів; принцип наближення до особистісної значущості та уникнення можливості контролю респондентом об'єкта вивчення, що зумовлює прояви істинних афективних реакцій, індивідуальних способів вирішення проблемних та суб'єктивних ставлень. Уникнення надмірного контролю сприяє саморозкриттю респондента, очищує "вербальні реакції", наближає людину до того, чим вона в "дійсності керувалась у своїх вчинках". Валідність методу забезпечує також принцип контролю ситуації завдяки варіативності умов з постійним утриманням в полі зору предмета дослідження під час вивчення причинно-наслідкових залежностей. Аналіз та інтерпретацію отриманих даних ми здійснювали на основі розгляду спостерігаємих зовнішніх проявів в контексті загальної структури діяльності людини при подальшому співставленні з даними тестових методик, що були використані як уточнювальні. Це такі як: виявлення рівня суб'єктивного контролю Дж.Роттера та ціннісних орієнтацій М.Рокіча; вимірювання батьківських установок та реакцій - PARI (в адаптації Т.В.Архірєєвої); методика виходу із важких життєвих ситуацій; опитувальник емпатійних тенденцій А.Мехрабієна і М.Енштейна та опитувальник "Турбота про дитину" (А.1-6). Виявляючи детермінанти, що спонукали кандидатів до прийняття рішення стати прийомними батьками, ми оцінювали їх різновиди за такими проявами:
1. Домінування особистісно-смислового аспекту в мотивації стати прийомними батьками. Це той особистісний рівень, який характеризується морально-психологічною готовністю до виконання відповідної діяльності;
2. Наявність ситуації, яка стала приводом для сильного емоційного переживання, що і призвело до народження смислової установки опікування дітьми. Це рівень дії та її активізації.
3. Особистісні властивості, які характеризують кандидата як спроможного взяти на себе функцію педагога, вихователя дитини. Це рівень професійної придатності до функцій батьківства;
Вказані чинники, взяті разом, сприяють створенню стійкої мотиваційної структури особистості, що й забезпечує в кінцевому результаті здатність респондента до продовженого термін
- Київ+380960830922