РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Характеристика клінічного матеріалу
З 1994 по 1998 роки в спеціалізованому хірургічному відділенні 8 міської клінічної лікарні м.Кривий Ріг, яке функціонує як міський центр гострого панкреатиту, проліковано 707 хворих гострий панкреатит (ГП). З них оперовано 139 (19.7%) хворих. У 8 (6.1%) хворих була набрякова форма, а у 131 (93.9%) - деструктивні форми гострого панкреатиту. Повторно було оперовано 37 (28.2%) хворих на ДП. Беручи до уваги, що темою нашого дослідження є повторні операції при деструктивному панкреатиті (ДП), з подальшого аналізу були виключені 8 хворих, оперованих одноразово з набряковою формою ГП та 3 хворих, які були оперовані повторно з причин, незв`язаних безпосередньо з перебігом ДП (підтікання ескудату в черевну порожнину - 1, рання спайкова непрохідність - 1, защемлення тонкої кишки в контрапертурній рані - 1).
Таким чином, наші клінічні дослідження стосуються 128 хворих, які були оперовані з приводу ДП. Більшість хворих - 117 (91.41%) була госпіталізована безпосередньо до центру; 11 (8.59%) були переведені з хірургічних відділень інших лікарень, 2 (1.56%) з них вже були оперовані в інших лікарнях і в центрі були виконані повторні втручання.
Розподіл хворих за віком проаналізовано за класифікацією ВООЗ і виглядає таким чином (рис. 2.1.; табл. А.1. - Додатки):
Рис. 2.1. - Розподіл хворих за віком (за класифікацією ВОЗ).
Наймолодшому хворому було 21 рік, найстаршому - 89. Переважна кількість пацієнтів була молодого та середнього віку, які в сумі склали 99 (77.3%) хворих.
Серед 128 хворих кількість чоловіків незначно переважала кількість жінок - 75 (58.6%) проти 53 (41.4%). Аналіз розподілу по статі в залежності від віку: серед хворих з 20 до 49 років кількість чоловіків 58 (78.4%), кількість жінок - 16 (21.6%). Після 50 років співвідношення повністю навпаки: 27 (61.4%) жінок і 17 (38.6%) чоловіків. Цей факт можна пояснити, на наш погляд, розподіленням головних етіологічних чинників - надмірним вживанням алкоголю у чоловіків молодого віку та переважним розвитком жовчокам`янної хвороби у жінок.
Супутня патологія мала місце у 65 (50.8%) хворих. Діагностовано 96 випадків нозологічних одиниць різних захворювань (в середньому 0.75 випадка на 1 хворого). Перелік супутніх хвороб наведено в табл. 2.1:
Таблиця 2.1
Супутня патологія у хворих на ДП
Нозологічна одиницяВсьогоАбс.%Атеросклероз загальний11.0%Гіпертонична хвороба2020.8%Ішемічна хвороба серцястенокардія66.3%атеросклероз кардіосклеротичний2020.8%миготлива аритмія22.1%Хронічний бронхіт44.2%Бронхіальна астма22.1%Ожиріння1212.5%Пупова грижа11.0%Хронічний калькульозний холецистіт1717.7%Виразкова хвороба ДПК11.0%Цирроз печінки11.0%Цукровий діабет33.1%Дифузна атеросклеротична енцефалопатія11.0%Хронічний гломерулонефрит11.0%МКБ11.0%Сифіліс11.0%Хронічний алкоголізм22.1%Всього супутніх захворювань
в т.ч. на 1 хворого96
0,75100%
Найбільше було хворих з ішемічною хворобою серця - 28 (29.2%), а гіпертонічна хвороба діагностована в 20 (20,8%) випадків. Таким чином серцево-судина патологія була присутня у більше ніж половини наших хворих - 51.0% (49) випадків, що додає ризику розвитку ускладнень в післяопераційному періоді.
Хронічний калькульозний холецистіт був у 17 (17.7%) хворих, ожиріння було діагностовано в 12 (12.5%) випадках.
Строк від захворювання до госпіталізації коливався від 1.5 години до 17 діб. Розділення хворих по строку госпіталізації здійснено згідно з Ю.А. Нестеренко та співавт. (1998) [38]. Результати наведені в табл. 2.2:
Таблиця 2.2
Розподіл хворих по групах в залежності від строку поступлення
Час від початку захворювання до госпіталізаціїЗагальна кількість хворих по групамКількість повторно оперованих хворихКількість летальних наслідківабс.%абс.%Абс.%в перші 12 год2217.2%514.7%412.5%з 12 до 72 год7558.6%1955.9%2268.8%з 3 доби до 14 доби2721.1%926.5%618.8%Пізніше 14 доби43.1%12.9%-- Всього128100%34100%32100%
В строк від 12 до 72 годин поступило до лікарні 75 (58.6%) хворих, серед яких повторно оперовано було 19 (55.9%). Серед цієї групи була також найбільша кількість померлих хворих - 22 (68.8%).
Співвідношення кількості повторно оперованих хворих і кількості госпіталізованих в цей відрізок часу є практично однаковим в усіх групах: 22.7% в групі, що госпіталізовані до 12 годин, 25.3% серед хворих, що поступили з 12 до 72 годин, 33.3% в групі хворих, госпіталізованих з 3 до 14 доби та 25% серед хворих, госпіталізованих після 14 доби, різниця між групами недостовірна (p>0.05). Таким чином, ризик повторної операції не залежить від тривалості захворювання до госпіталізації.
Відношення кількості померлих до кількості госпіталізованих в кожній групі ось таке: до 12 годин - 18.2%, значно більше (p<0.05) летальних наслідків - 29.3% в групі госпіталізованих з 12 до 72 годин. В З 3 до 14 доби співвідношення дорівнює 22.2%, різниця з іншими групами недостовірна (p>0.05). Таким чином, ризик летального наслідку значно менший серед хворих, що госпіталізовані в перші 12 годин від початку захворювання. В подальшому частота летального наслідку не залежить від строків госпіталізації до лікарні.
У наших хворих виконано 179 оперативних втручань, з яких 128 первинних операцій та 51 повторна. Кількість оперативних втручань в середньому склала 1.4 на одного хворого. Найбільш частим об`ємом первинного оперативного втручання була серединна лапаротомія, холецистостомія, оментобурсостомія з одностороннім або двостороннім дренуванням заочеревенної клітковини - 69 операцій (53.9%). Висока частота дренувань заочеревенної клітковини пояснюється тим, що у більшості наших хворих деструктивний процес був розповсюджений на заочеревенний простір.
При поступленні до лікарні всі хворі отримували стандартне консервативне лікування. Тяжкість стану хворих при поступленні