Становлення та розвиток міжбюджетних відносин в Україні

РОЗДІЛ 2
ОБ'ЄКТИВНІ ЧИННИКИ І ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ МІЖБЮДЖЕТНИХ ВІДНОСИН В УКРАЇНІ
2.1 Формування економічної системи України як фактор становлення та розвитку міжбюджетних відносин
Становлення нової економічної системи України як суверенної держави стало важливим чинником і необхідною передумовою розбудови системи міжбюджетних відносин. В результаті припинення централізованого управління економікою, в процесі переходу від централізовано-планової економічної системи до економічної системи перехідного типу, відбулися значні структурні зміни в економіці України, були закладені основи ринкової економіки, що створило об'єктивні передумови формування міжбюджетних відносин в Україні.
Розглянемо основні напрями економічних перетворень в Україні та їх вплив на становлення міжбюджетних відносин. Зокрема, це стосується таких напрямів як роздержавлення власності, формування власної бюджетної системи України, формування її податкової системи, передачі функцій фінансування об'єктів соціально-культурної сфери від виробничо-господарських структур до місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, наростання економічної кризи, зокрема, платіжної, історичні особливості формування економічної системи країни, зміна системи управління сукупними державними видатками.
Зупинимося детальніше на кожному із названих напрямів.
Роздержавлення власності. Процеси децентралізації власності та роздержавлення економіки мали визначальний вплив на становлення міжбюджетних відносин в Україні. Узаконено державну, колективну та індивідуальну (особиста і приватна трудова) форми власності [116,160], визнано комунальну власність.
Вплив вказаних процесів на міжбюджетні відносини відбувався за кількома напрямами.
Запровадження інституту комунальної власності стало основою матеріальної бази місцевого самоврядування. Спочатку комунальну власність, як власність адміністративно-територіальних одиниць, віднесено до державної форми власності [149]. А це не давало можливості визначити сфери відповідальності центральних та місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, визначити, у державний чи місцеві бюджети поступають доходи від комунальної власності, вносило неясність в організацію міжбюджетних відносин.
Після ухвалення Конституції України комунальна власність визначена власністю територіальних громад. Встановлено, що об'єкти комунальної власності не є об'єктами державної власності [46, с. 68]. Це стало основою для розподілу сфер відповідальності, функцій органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.
В результаті запровадження комунальної форми власності відбувся перерозподіл функцій та повноважень щодо управління, розпорядження та фінансування об'єктами власності від центральних та місцевих органів виконавчої влади на користь органів місцевого самоврядування. Відбувся також перерозподіл сфер відповідальності за надання послуг. Зменшилися сфери відповідальності центральних органів виконавчої влади, збільшилися - органів місцевого самоврядування. Створилась нова ситуація, за якої міжбюджетні відносини почали відігравати важливу роль у діяльності місцевих органів влади, у забезпеченні виконання нею своїх функцій, у створенні умов для стабільного розвитку приватного сектора економіки. З іншого боку - формування нової економічної системи визначило нові вимоги до організації міжбюджетних відносин - поступове звільнення міжбюджетних відносин від суб'єктивізму, запровадження їх прозорості, взаємної відповідальності та зацікавленості центральних, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, формалізації міжбюджетних відносин.
Іншим напрямом впливу роздержавлення власності на становлення міжбюджетних відносин було запровадження приватної форми власності. Утвердження права приватної власності, розширення корпоративного та приватного секторів економіки призвели до збільшення прибутку підприємств та відповідно до збільшення надходжень до бюджетів. Практика показала, що зміна форм власності вплинула на прибутки підприємств, на сплату ними податків до бюджетів. Статистичні дані свідчать, що найвища продуктивність праці та прибуток у розрахунку на одного працівника приносить приватна форма власності, трохи нижчі показники на підприємствах з іноземним капіталом, ще нижчі - на державних підприємствах і найнижчі - на підприємствах колективної форми власності [27, с.52].
Визнання права приватної власності та відповідно обмеження державної власності призвели до зменшення масштабів перерозподілу фінансових ресурсів через бюджетну систему, до скорочення обсягів бюджетних ресурсів. За даними Міністерства фінансів України, в Україні у 2000 р. рівень бюджетної централізації ВВП становив 28% [18, с.20]. Хоч порівняння показників динаміки ВВП, бюджету і рівня перерозподілу ВВП через бюджет ставить під сумнів рівень бюджетної централізації. В цілому динаміка доходів бюджету є вищою за динаміку ВВП і рівень перерозподілу ВВП через бюджет, що суперечить здоровому глузду. Роль бюджету та системи міжбюджетних відносин в економічній системі України залишається досить вагомою, бюджет залишається основою ланкою концентрації коштів, у зв'язку з чим порядок і пропорції його розподілу є дуже важливими для суспільства [82, с.25].
Таким чином, роздержавлення власності, запровадження комунальної та приватної форм власності є одними із чинників становлення системи міжбюджетних відносин в Україні.
Формування власних бюджетної та податкової систем. Важливою передумовою виникнення міжбюджетних відносин було формування власної бюджетної системи України. Вона почала формуватися на основі бюджетної системи, що існувала в Радянській Україні у 1990 р. і була складовою частиною єдиної бюджетної системи колишнього СРСР. Основні принципи її функціонування передбачали централізований перерозподіл бюджетних видатків та формування фінансових ресурсів [96; 114; 47]. В УРСР було закріплено управління коштами, процедуру