РОЗДІЛ 2
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ФОРМУВАННЯ СЛУХО-МОТОРНИХ УЯВЛЕНЬ НА ПОЧАТКОВОМУ ЕТАПІ ФОРТЕПІАННОГО НАВЧАННЯ
2.1. Рівні розвитку слухо-моторних уявлень
молодших школярів
Теоретичний аналіз досліджуваної проблеми показав, що розвиток слухо-моторних уявлень, їх творчий прояв є важливим фактором розвитку учня-музиканта, формуванням його індивідуальності та здібностей. Разом з тим, сучасна ситуація розвитку музичної освіти, яка характеризується динамічними змінами, побічними впливами на вибір ціннісних орієнтацій учнів, їх життєвими умовами, варіативністю моделей навчання, ускладнює реалізацію зазначених підходів [206].
Щоб виявити педагогічні умови стану розвитку слухо-моторних уявлень учнів, була проведена дослідно - експериментальна робота, яка здійснювалась з 1993 по 2001 роки на базі дитячих музичних шкіл Сумської області: дитячої музичної школи с.Біловоди Роменського району, а також філії цієї школи в с.Перекопівка Роменського району, дитячої музичної студії при Будинку вчителів м. Ромни. Вона мала ряд стадій: констатуюча, формуюча, перевіряюча, узагальнююча. В цьому дослідженні брали участь учні та педагоги дитячих музичних шкіл Сумщини, а також батьки цих учнів.
Відповідно до наукових вимог операційна частина дослідження була підпорядкована принципам: імовірної детермінації (розгляду всіх можливих впливів і вибору з них найбільш оптимальних); об'єктивності; вивчення явищ у їх розвитку; концептуальної єдності; нерозривності дослідної і практичної роботи. Важливим для нашого дослідження став принцип розвитку творчої активності.
Особливий характер формування слухо-моторних уявлень зумовив спрямованість експериментального дослідження на виявлення їх індивідуально-неповторних особливостей, а також типових рис. Тому у завдання констатуючого етапу входило виявлення вихідних рівнів якісного стану і функціональної рухливості слухо-моторних уявлень учнів та їх самостійних творчих можливостей.
Плануючи експериментальне навчання, ми виходили з того, що першочерговою умовою успішності музичної діяльності є якісний розвиток в учнів слухо-моторних уявлень, а також педагогічно доцільна організація всієї навчальної роботи у фортепіанному класі, яка, зокрема, передбачає:
- визначення для кожного учня початкового рівня слухо-моторних уявлень ;
- визначення рівня музичної активності, який досягається після кожного етапу навчання;
- систематичне прогнозування музично-виконавської діяльності (з урахуванням можливостей учнів), планування близьких і далеких перспектив та удосконалення музичної діяльності;
- підбір спеціального навчально-педагогічного і художнього репертуару.
Відзначимо, що в музичній діяльності ці елементи постають в органічній єдності, і лише спеціальне дослідження дозволяє їх диференціювати.
Головним методом, який дозволив реалізувати зазначені принципи, виступив педагогічний експеримент, оскільки він, передбачаючи комплексне використання багатьох інших методів, концентрує науковий дослід, що здійснюється у сфері навчальної та виховної роботи і включає спостереження педагогічного явища у створених та підлеглих контролю дослідника умовах. [171, 762].
На першій стадії експериментальної роботи (1993 - 1995 рр.) визначення шляхів формування слухо-моторних уявлень здійснювалось за допомогою таких методів педагогічного дослідження:
- анкетування і бесіди з вчителями та батьками учнів дитячих музичних шкіл;
- діагностичні завдання;
- рейтинг;
- спостереження за учнями;
- узагальнення характеристик, що склали педагоги за основними структурними компонентами слухо-моторних уявлень.
Таким чином, різними формами констатуючого обстеження було охоплено 304 респонденти з семи дитячих музичних шкіл Сумщини. З них:
- учнів різних класів - 204;
- вчителів дитячих музичних шкіл - 46;
- батьків - 54.
Отже, виникла можливість зібрати й зафіксувати цікаві наукові факти, з'ясувати реальні досягнення молодших школярів в умовах спонтанного розвитку слухо-моторних уявлень, простежити динаміку їх розвитку, вивчити їх структурні компоненти. Тривалість спостережень, поєднання різних методів накопичення інформації дали можливість виділити складні, а іноді й суперечливі факти прояву слухо-моторних уявлень учнів. Це зумовило розробку й використання комплексної методики вивчення слухо-моторних уявлень учнів на початковому етапі навчання.
Враховуючи важливість визначених нами основних структурних компонентів слухо-моторних уявлень учнів, ми вважали за доцільне використати для діагностики їх змістові характеристики. До них відносимо:
- яскравість слухових образів (розвиненість музично-слухової сфери, навичок слухового орієнтування на клавіатурі, вміння оперувати музично-слуховими явищами і об'єднувати їх у цілісні художні образи);
- сформованість спеціальних рухових навичок, необхідних для фортепіанного виконавства;
- наявність певних емоційних реакцій особистості щодо звучання музичного твору;
- розвиненість творчої самостійності, яка визначається активною роботою у фортепіанному класі, самостійним творчим пошуком, здатністю до слухового самоконтролю.
У побудові загальної стратегії дослідження ми виходили з того, що в основу вибору методики має бути покладений критерій варіабельності, що передбачає можливість модифікації відповідно до завдань їх застосування у визначеному віковому діапазоні. Таким чином, з одного боку, ми враховували загальні ознаки прояву слухо-моторних уявлень, охарактеризовані в працях Л.А.Баренбойма, Б.Є.Міліча, С.І.Савшинського, Г.М.Ципіна, А.П.Щапова, а з іншого - їх специфічні характеристики, які допомогли скласти достатнє уявлення на основі пошукового експерименту.
Разом з тим, вивчення будь-яких параметрів слухо-моторних уявлень пов'язане, насамперед, з визначенням його діагностичних показників. Виходячи з даних спеціальної літератури, а також попередніх результатів пошукового експерименту, були виділені якісні та динамічні прояви слухо-моторн
- Київ+380960830922