РОЗДІЛ 2
ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ МІСЦЕВОГО ОПОДАТКУВАННЯ В УКРАЇНІ
2.1. Поняття і зміст місцевого оподаткування
В економічній та юридичній літературі термін "місцеве оподаткування" вживався неодноразово, але пряме визначення його сьогодні відсутнє. Однак поняття місцевого оподаткування не зводиться до поняття місцевих податків і зборів, оскільки вони є лише його формами. В історії відомі й інші форми місцевого оподаткування, зокрема, повинності, самообкладання (останнє можна віднести до числа форм місцевого оподаткування з деякою долею умовності, оскільки податки є волею держави, а самообкладання - місцевого населення). Про те, що збори є формою оподаткування, свідчить і те, що стаття 2 Закону України "Про систему оподаткування" визначає систему оподаткування як "сукупність податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку", тобто як податки, так і збори та обов'язкові платежі є податковими категоріями. Розгляд видів місцевих платежів в іноземних країнах свідчить, що зборів там може і не бути взагалі, але це не змінює суті відносин, що розглядаються. Виходячи з цього, можна вважати, що терміни "податки" і "збори" є видовими поняттями одного і того ж родового поняття, яким цілком може слугувати термін "місцеве оподаткування", що відображає зміст даних відносин, а "податки" і "збори" є видовими поняттями, формами оподаткування. В зв'язку з цим пропонується замінити їх у відповідних нормативних актах, які регулюють відносини у сфері місцевого оподаткування, саме на цей термін, називаючи ці акти або їх структурні підрозділи "про місцеве оподаткування", яке є сукупністю власних доходних джерел місцевого самоврядування, переданих йому державою, по відношенню до яких органи місцевого самоврядування мають права його встановлення, запровадження, введення і справляння на певній території з метою забезпечення доходної бази бюджету місцевого самоврядування.
Місцеві податки і збори є складовою частиною системи оподаткування та податкової системи держави49 в цілому, сутність якої, на думку практиків, полягає в тому, що держава з метою свого функціонування повинна мати певні фінансові ресурси ?118, 6?; відповідно цьому, фінансове призначення місцевих податків і зборів полягає, швидше за все, в тому, щоб забезпечити за їх рахунок всі власні потреби місцевого самоврядування.
Особливої уваги заслуговує питання про співвідношення в системі доходів місцевих бюджетів повністю відокремлених від державних, самостійних доходів і надбавок до державних доходів, які в деяких країнах світу встановлюються місцевими органами влади як місцеві податки чи збори. Питання це досить давнє і було детально розглянуте, ще В. Лебедєвим та В. Твердохлєбовим, хоча однозначного його трактування так і не вдалось досягти, оскільки і той, і інший способи оподаткування мають як свої переваги, так і недоліки. Так, система надбавок досить проста і дешева, вона не потребує введення нових податків і зборів, лише встановлення у відсотках надбавок на користь місцевої влади до числа існуючих платежів, їх справляння не потребує нової чи якоїсь особливої системи, достатньо лише використати існуючу в державі; при системі надбавок немає потреби вводити нові об'єкти оподаткування, досягається певна пропорційність у розвитку державних і місцевих доходів та ін. Можна вважати, що істина в даному питанні знаходиться десь посередині. В межах України нині можна запропонувати ввести як місцеві податки і збори надбавки до встановлених ставок прибуткового податку з громадян та плати за землю з встановленням їх місцевими радами і зарахуванням сум надходжень від надбавок до місцевих бюджетів. Звичайно, введення їх в межах України відразу видається досить складним, а тому пропонується провести такий експеримент в одній-двох областях.
2.1.1. Поняття місцевого податку, збору, його сутність і особливості. Місцеві податки і збори, як вже зазначалося, введені як необхідний атрибут місцевого самоврядування. В той же час вони є частиною системи оподаткування і тому на них поширюються загальні закономірності, властиві всім податкам і зборам, а також загальнотеоретичні положення щодо природи податків і зборів.
Стаття 2 Закону України "Про систему оподаткування" встановлює, що "під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування" ?151?.50
Проект Податкового кодексу України визначає місцеві податки і збори як "податки і збори, які встановлюються органами місцевого самоврядування згідно з положеннями цього Кодексу, є обов'язковими до сплати в межах відповідних адміністративно-територіальних одиниць і зараховуються до їх бюджетів". Таким чином, проект відобразив як найбільш суттєві такі риси місцевих податків і зборів: 1) це податки і збори, які за природою такі ж, як і загальнодержавні; 2) вони встановлюються органами місцевого самоврядування; 3) вони встановлюються згідно з положеннями Податкового кодексу; 4) вони обов'язкові до сплати в межах відповідних адміністративно-територіальних одиниць; 5) вони зараховуються до місцевих бюджетів.
Перш за все, місцевий податок, збір за своєю суттю є податком з усіма необхідними атрибутами цієї категорії. Водночас в теорії фінансів і права існують різні підходи до його розуміння.
1. Поняття податку одним із перших дав А. Сміт у роботі "Про багатство народів" (1770 р.). За його словами, "податок - це тягар, що накладається державою у формі закону, який передбачає і його розмір, і порядок сплати".51
2. За визначенням І. Тургенєва, "налоги суть средства к достижению цели общества или государства, т.е. той цели, которую люди себе предполагают при соединении своем в общество или при оставлении государств. На сем основывается и пр