Ви є тут

Економічні важелі посилення конкурентоспроможності економіки України

Автор: 
Шнипко Олександр Сергійович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2002
Артикул:
3402U002890
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
Механізми підвищення конкурентоспроможності
та їх використання в перехідній економіці
2.1. Модернізація виробничого апарату та формування високоефективної структури економіки
Серед складових, які визначають напрямки реалізації національних конкурентних переваг згідно обгрунтувань, зроблених в параграфі 1.3 даної роботи, особливе місце відведене економічному потенціалу країни.
В Україні у минулому було створено досить потужний виробничий потенціал і розвинуту виробничу інфраструктуру, але внаслідок особливостей функціонування народного господарства в системі колишнього союзного поділу праці негативні процеси, що мали місце у відтворенні виробничого апарату, спричинили невідповідність національного промислового комплексу потребам розбудови економіки в умовах незалежної української держави.
Це має місце, насамперед тому, що економіка не інтегрована в необхідній мірі в світогосподарські процеси технологічного і науково-технічного розвитку. Причина цього в низькому технологічному ступені переробки сировини, застарілість виробничих фондів, несприйняття нововведень та низька інноваційна активність національної індустрії. В результаті, продукція українських підприємців неконкурентоздатна на світових ринках значною мірою через її недостатньо високу якість, яка доповнюється відсутністю розгалуженої системи вивчення кон'юнктури ринку і незадовільною маркетинговою діяльністю. Як наслідок, до останнього часу структурні зрушення в економіці відбувались стихійно, за рахунок вимушених змін у цінових співвідношеннях та під впливом неузгоджених і суперечливих макроекономічних регуляторів. Це сприяло поглибленню кризи, різкому зростанню частки галузей проміжного продукту й істотному зменшенню частки галузей, що виробляють кінцевий продукт (Див.: табл. 2.1.).

Таблиця 2. 1.
Розподіл продукції промисловості за галузями *,%
Промисловість 19851990199519961997199819992000Всього100,0100,0100,0100,0100,0100,0100,0100,0 В тому числі: Електроенергетика3,23,211,012,612,616,516,212,1 Паливна 7,25,713,212,111,111,611,210,1 Чорна металургія12,611,021,821,622,722,923,827,4 Кольорова металургія1,21,11,61,41,51,62,22,4Хімічна і нафтохімічна 5,75,57,06,75,95,75,45,9Машинобудування і металообробка28,330,516,014,915,815,114,113,4Деревообробна і целюлозно-паперова **2,82,92,22,22,01,72,22,4 Будівельних матеріалів3,63,43,93,33,33,33,12,7Скляна і фарфоро-фаянсова 0,40,40,60,60,60,50,60,6Легка11,610,82,82,11,81,61,61,6Харчова 18,718,615,116,316,914,915,116,8Борошномельно-круп'яна і комбікормова 3,04,02,73,63,02,01,61,5Медична0,50,70,50,70,80,80,91,1* Джерело: Статистичний щорічник України за 2000рік.-К.:Техніка, 2001.-С. 104.
** за 1985-1997рр.- включаючи лісову.
Найбільші деформації структури промисловості виявилися у зростанні частки проміжного продукту, зокрема електроенергетики - у 3,78 раза, чорної металургії - 2,13 раза, скорочення частки кінцевого продукту, зокрема, машинобудування у 2,11 раза, легкої промисловості - у 7,25 раза.
В економіці посилилася тенденція виробництва для виробництва, домінування проміжного продукту, що призвело до критичного стану пропорцій сукупного попиту та пропозиції. Глибоку деформацію у розвитку виробничого апарату України спричинили такі фактори:
- знецінення основного капіталу порівняно з вартістю готових виробів;
- кризове скорочення заощаджень фізичних та юридичних осіб;
- збільшення розриву між ціною праці та ціною товарів широкого вжитку;
- переміщення центру грошово-кредитних та податкових важелів із сфери виробництва в сферу обігу;
- несумісність макроекономічних регуляторів зі структурно-технологічними особливостями української промисловості;
- різке випередження у зростанні цін на енергоносії відносно цін на більшість інших товарів.
Одна з основних особливостей виробничого апарату України полягає в його технологічній неоднорідності, диференціації технічного рівня взаємодіючих ресурсів і технологій, низькому ступені поєднання взаємодіючих технологій. У 1990-2000 рр. стан справ у цій сфері різко погіршився. При цьому ріст технологічної розбалансованості виробництва різко підвищив і економічну неоднорідність галузей економіки, створивши тим самим перепони на шляху підвищення конкурентоспроможності національної економіки (Див.: табл. 2.2.).

Таблиця 2.2.
Показники розподілу вартості товарів і послуг промисловості в
галузевому розрізі в 1987 і 1999 роках*
Промисловість
Проміжне споживання
Кінцеве споживання витрати
Валове нагромадження
Експорт
1987
1999
1987
1999
1987
1999
1987
1999
Всьго
46,8
51,5
25,6
19,5
9,14
4,11
18,5
24,9
Електроенергетика
67,1
85,0
23,2
12,9
0,0
0,0
9,7
2,1
Чорна металургія
66,0
44,5
0,4
0,1
-0,5
-3,4
34,1
58,8
Машинобудування та металообробка
35,3
34,0
8,9
0,1
31,2
29,8
24,6
36,1
Легка промисловість
39,7
33,0
48,8
46,3
2,1
-5,6
9,4
26,3
Харчова
26,2
18,6
57,4
63,7
0,8
3,7
15,6
14,0
* Складено на основі даних МГБ за відповідні роки.
Ця таблиця свідчить про накопичення структурних диспропорцій у розподілі вартості товарів і послуг за зазначеними компонентами. Насамперед, в цілому по промисловості збільшилося проміжне споживання (витрати виробництва), у 1,3 раза зменшилися кінцеві витрати, у 2,2 раза - валове накопичення, при цьому експорт товарів і послуг зріс у 1,34 раза. Деякі галузі, зокрема електроенергетика і машинобудування істотно скоротили постачання товарів і послуг на внутрішній ринок- відповідно у 1,8 та 8,9 раза. Єдиним винятком з цього ряду є харчова промисловість.
Різко скоротилося валове нагромадження, яке є головним ресурсом розширеного виробництва. Навіть у чорній металургії, що забезпечила в основному економічне з