Ви є тут

Методи дослідження кількісних даних предмета посягання злочинів у сфері економіки.

Автор: 
Мочкош Ян Васильович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2002
Артикул:
0402U003382
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ КІЛЬКІСНИХ ДАНИХ
ПРЕДМЕТА ПОСЯГАННЯ В РОЗСЛІДУВАННІ
ЗЛОЧИНІВ У СФЕРІ ЕКОНОМІКИ
2.1. Загальнонаукові методи в криміналістичній методиці
дослідження кількісних даних предмета посягання 71
2.2. Окремонаукові методи виявлення злочину у сфері економіки
і дослідження кількісних даних предмета посягання 90
2.3. Спеціальні засоби встановлення і дослідження кількісних даних
злочинної економічної діяльності 128
Висновки до 2 розділу 156
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ 160
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 163
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

К-Д - кількісні дані, показники
КХЗ - криміналістична характеристика злочину
НМДГ - неоподатковуваний мінімум доходів громадян
ЦІТ - цифрова інформаційна таблиця

ВСТУП

Актуальність теми. Криміногенна ситуація в Україні залишається напруженою і характеризується тенденціями до посилення організованості вчинюваних злочинів. Основні фактори, що впливають на розвиток криміногенних процесів, мають своє коріння в сфері економіки, податковій, фінансовій та інших складових економічної частини політики нашої держави. З точки зору окремих науковців ідеологія сучасних реформ в Україні виправдовує все заради багатства [1; 2], а новоявлені бізнесмени прагнуть якомога грунтовніше використати "перший час молодого кохання" [3].
На грунті економічних перетворень відбується привласнення державного майна і коштів, вивіз за кордон стратегічної сировини і виробів, неповернення виручки в іноземній валюті, оширені ухилення від сплати податків. Вчиняються зловживання в кредитно-фінансовій і банківській сферах та інші злочни у підприємництві [4;5]. Причиною тінізації економічної діяльності, зазначають економісти, є неефективність регулювання економічних відносин і вказують, що породила тіньову економіку сама держава [6-8].
Невипадково в Концепції національної безпеки України і в наукових джерелах відзначається, що злочинність в економіці, діяльність тіньових структур, поряд з іншими чинниками, є однією з можливих загроз національній безпеці України в економічній сфері [9; 10], а економіка - це виробництво, товарообмін, тобто, рух матеріальних цінностей і коштів в певній кількості та вартості, в цифрах, які є засобом управління господарством. На важливість кількісних показників в суспільстві свого часу звернув увагу поет Гете і зауважив, що люди за допомогою цифр можуть світом управляти [11].
Кількісні дані (цифрові показники) відтворюють фізичні і вартісні ознаки предметів посягання злочинів у сфері економіки в просторово-часових межах, на них грунтується доказування злочину і його кваліфікуючих розмірів, проте в літературі наводяться лише формалізованими визначеннями на зразок "суммарное выражение ущерба", або ще більш узагальнено "данные бухгалтерского учёта" і т.д. [12; 13]. Крім того, в останні роки в кримінально-правову практику увійшли нові економічні категорії - конкуренція, інфляція, інвестиції, податки, банкрутство, вільні ціни та ін. і пов'язані з ними злочинні діяння [14].
Статистична зітність про роботу оперативних підрозділів системи МВС відображає загальне кількісне зростання виявлених злочинів у сфері економіки за останні роки. Тижневик "Іменем закону" від 26.01.2001 року № 4 в звіті МВС "Про оперативно-службову діяльність ОВС України в 2000 році" наводить дані про викриті 51,7 тис. злочинів економічної спрямованості, серед яких 13,3 тисячі - привласнення державного майна, ресурсів та завдані ними збитки державі на 347 млн. грн. Із загальної кількості, вказуються в тижневику, в паливно-енергетичному комплексі викрито 5,6 тис. злочинів; в аграрному секторі - понад 7 тис. корисливих посягань; в банківській і фінансово-кредитній системах - майже 9 тисяч та в ін. [15].
З метою з`ясування стану розслідування злочинів у сфері економіки, протягом і 1998-2000 рр. в слідчих підрозділах і судах вивчено 215 кримінальних справ, які дають підсави для висновку, що незважаючи на значні успіхи в боротьбі із злочинністю в цьому напрямку діяльність слідчого апарату та оперативних підрозділів не позбавлена недоліків. Зокрема, значна частина кримінальних справ даної категорії порушується за неякісними матеріалами перевірок, а
в процесі їх розслідування дослідження руху матеріальних цінностей і коштів, як предметів посягання в кількісних і вартісних показниках, провадиться безсистемно і не послідовно.
Розслідування злочинів, вчинюваних у сфері економіки,процес, як відомо, трудоміський, пов'язаний з проведенням ревізій, судово-економічних експертиз і обмежений процесуальними строками, проходить в умовах протидії
слідству з боку зацікавлених осіб. Та найбільшою проблемою виявляється обробка документів, що містять в собі значний обсяг кількісних(цифрових) показників про рух матеріальних і грошових ресурсів. Саме тому перед слідчими підрозділами постають завдання, вирішення яких потребує нових підходів, зорієнтованих на вдосконалення методик розслідування злочинів в різних ланках економіки. Одним з визначальних напрямів в методиці розсліду-
вання злочинів даної категорії, з погляду автора, є дослідження руху матеріальних цінностей і коштів (документального і нелегального), як предметів посягання в їх кількісних, якісних та вартісних показниках з позицій системного підходу. Виходимо з того, що кожен злочин в економіці грунтується на обігу матеріальних цінностей і коштів в кількісних показниках, та за своїми структурними властивостями є певна система, яка включає відповідні взаємодіючі і тісно пов'язані між собою елементи тієї системи (суб'єкт, пр