РОЗДІЛ 2
СПІВВІДНОШЕННЯ КОНЦЕПТУАЛЬНОЇ І МОВНОЇ КАРТИНИ СВІТУ В УКРАЇНСЬКІЙ ФРАЗЕОЛОГІЇ
2.1. Попередні зауваження
Існує загальновизнана думка про те, що фразеологічний склад є найбільш прозорим для втілювання лінгвістичними засобами життєвих понять, оскільки у внутрішній формі фразеологічної одиниці знаходять своє відображення характерологічні риси світобачення.
Феномен, що іменується "картиною світу", є таким давнім, як і сама людина, однак реалія, що називається терміном "картина світу", стала предметом науково-філософського розгляду лише нещодавно.
Поняття картини світу в даний час знаходиться в стадії свого формування: продовжуються спроби побудови його розгорнутого визначення і розкриття смислу, дискутуються питання про те, як розумно теоретично відмежувати картину світу від близьких феноменів, як категоріально схарактеризувати властивості і форми її існування (див. праці Брутян Г.А. Язык и картина мира // НДВШ. - Философские науки. - 1973. - №1; Караулов Ю. Н. Общая и русская идеография. М., 1976; Серебренеников Б.А. Как происходит отражение картины мира в языке? // Роль человеческого фактора в языке (Язык и картина мира). - М.: Наука, 1988. - С.87 - 108). В Україні відома праця Л.А.Лисиченко "Концептуальная и языковая картины мира в их взаимодействии" [72, 4 - 6]. У даній розвідці йдеться не тільки про співвідношення концептуальної і мовної картин світу, а й висловлено слушні думки про можливу спільну чи близьку концептуальну картину світу в народів з однаковим рівнем розвитку пізнавальної діяльності; розкривається механізм появи нових слів і значень, словосполук; з'ясовується складний процес вдосконалення мовної картини світу; йдеться про ускладнення концептуальної і мовної картини світу при запозиченнях.
Проблема ролі ФО у відтворенні картини світу була у полі зору таких дослідників, як П.О.Редін. Фразеологизмы в пространственном и временном значении в современном украинском языке: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01/ Харків, 1989; Лазарович О.М. Теоретичні проблеми опису фрагментів мовної картини світу: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Одеса, 1995; Ляшенко Н.С. Внутрішня форма фразеологічних одиниць: онтологічний і культурологічний аспекти: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Київ, 1997; Прадід Ю.Ф. Проблеми фразеологічної ідеографії (на матер. української і російської мов): Автореф. дис... д-ра філол.. наук / Дніпропетровськ, 1997; Мельник Л.В. Культурно-національна конотація українських фразеологізмів: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Донецьк, 2001; Назаренко О.В. Українська фразеологія як виразник національного менталітету: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Дніпропетровськ, 2001.
Поняття картини світу належить до числа фундаментальних понять, що виражають специфіку людини і її буття, взаємовідношення її зі світом, найважливіші умови її існування в світі. Основу концептуальної системи створює вся чуттєва, вся предметно-пізнавальна діяльність людини. Розрізняють дві картини світу-концептуальну (ККС) і мовну (МКС).
Картина світу - це те, яким собі малює світ людина в своєму уявленні, - фенoмен більш складний, ніж мовна картина світу, тобто та частина концептуального світу людини, яка "прив'язана" до мови і відтворена через мовні форми. Не все сприйняте і пізнане людиною, не все, що пройшло і проходить через різні органи чуття, і те, що надходить різними каналами в голову людини, має або набуває вербальну форму. Не все відображається за допомогою мови і не вся інформація, що надходить ззовні, повинна бути пропущена через мовні форми. Відповідно можна припустити, що концептуальна система - це динамічне творення в свідомості людини, що служить обробці інформації про світ і одночасно накопичує цю інформацію в узагальненому вигляді, - воно складніше за своїм субстратом і за своїм влаштуванням, ніж система значень відомих людині мовних одиниць (див.: Серебренников Б.А. Общее языкознание.- М.: Наука, 1970. - с.419-492).
Фразеологія виконує важливу роль у відображенні картини світу.
Справа в тому, що картина світу лежить в основі всіх актів світосприйняття, дозволяючи осмислювати локальні ситуації в світі, події, що відбуваються в ньому, допомагаючи здійснити побудову суб'єктивних образів об'єктивних локальних ситуацій.
Картина світу складається з уявлень, понять, установок і оцінок - концептів, - і яка існує як у самій предметній і пізнавальній діяльності людини, так і в ході ознайомлення людини з усіма численними описами світу, запропонованими їй іншими людьми у вигляді різноманітних мовленнєвих творів, тобто письмових і усних текстів.
Говорячи про картину світу, мають на увазі характер відображення в мові концептуальної картини світу і мовні методи вираження знань про неї.
Саме "у мовній картині світу відображає своєрідність членування ККС від народу до народу. ККС являє собою значення про навколишній світ, а МКС - фіксацію цих знань системою мовних знаків. ККС є тим підґрунтям, на якому виникає МКС". Ми поділяємо думку Л.А. Лисиченко про те, що ККС більш універсальна.
Концептуальна картина світу багатша за мовну картину, оскільки в її творенні, з усією очевидністю, беруть участь різні типи мислення, у тому числі й невербальні.
Отже, мова безпосередньо бере участь у двох процесах, пов'язаних з картиною світу. Як бачимо, саме в її надрах формується мовна картина світу, один з найбільш глибинних шарів картини світу в людини. А ще й сама мова виражає і пояснює інші картини світу людини, які через посередництво спеціальної лексики входять у мову, привносячи в неї риси людини, риси її культури. За допомогою мови знання, отримані окремими індивідами, перетворюються на колективний набуток, колективний досвід.
Проте звуковий комплекс, що утворює слово, не здатен сам по собі відображати дійсність. Фактично результатом відображення є концепти, або поняття. Мова пов'язана з дійсністю через мовну співвіднесеність. Мова не відбиває дій