РОЗДІЛ 2
КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННЯ ВИБОРІВ ПРЕЗИДЕНТА
УКРАЇНИ
2.1. Поняття виборчого процесу по виборах Президента України та його основні
суб'єкти.
Вибори як форма безпосередньої демократії за своєю суттю є досить багатогранним
явищем. Одним з головних елементів цього явища є форма його реалізації, яку
правова наука називає виборчим процесом.
Виборче право та виборчий процес тісно пов'язані з політичною сферою
функціонування держави і суспільства. Якщо виборче право предметно регламентує
певні аспекти суспільно-політичної діяльності, які стосуються набуття та
передачі владних повноважень виборним представникам, то виборчий процес як
форма реалізації суб''єктивного політичного права відображає технологію участі
народу в здійсненні влади.
У виборчому процесі, як ні в жодній іншій сфері суспільно-політичної діяльності
і відносин, суттєвим компонентом є довір'я основного суб'єкта виборів -
виборців - до державних і громадських інститутів, виборчим комісіям, що
забезпечують організацію і проведення виборів. Громадянське довір'я, що є
невід'ємним елементом правової культури громадян і суспільства, визначає зміст
сучасного виборчого процесу як політичного механізму поновлення представницьких
та виборних інститутів публічної влади.
Нове в сучасному виборчому процесі та виборчому праві міститься не тільки в
змісті матеріальних, процедурних та процесуальних норм і юридичних інститутів,
але й розумінні політико-правовової природи виборчого процесу як способу
забезпечення реалізації і захисту активного і пасивного виборчого права
грамадян України.
Виборчий процес в цьому сенсі - це не тільки і не стільки переважно
адміністративний технологічий процес, скільки публічний конкурентний політичний
процес, в рамках якого розгортається політична правосуб'єктність
громадян-виборців і через їх волевиявлення відновлюється і легітимізується
діяльність виборних інститутів влади.
Термін "виборчий процес" не є синонімом для визначення становлення або
формування нової самостійної галузі права або підгалузі процесуального
законодавства. Процесуальна (через систему судів загальної юрисдикції) і
процедурна (через систему виборчих комісій) форми реалізації і захисту виборчих
прав громадян відображають різні аспекти виборчого процесу в цілому. Через
процедурну форму здійснення діяльності виборчих комісій і здійснюється основний
обсяг виборчих дій, які складають зміст виборчої кампанії, тоді як через
процесуальну форму здійснюється діяльність судів з питань захисту виборчих прав
громадян та, ширше,- основ конституційного ладу.
Виборчий процес як політико-правова категорія і одночасно категорія виборчого
законодавства і практики його застосування, у тому числі судової,
використовується в широкому та вузькому значенні та його конкретне використання
визначається часовими рамками його структурного розкриття у вигляді
послідовності стадій виборчого процесу. В широкому значенні термін "виборчий
процес" поглинає зміст терміну "виборча кампанія" як періоду з дня прийняття
рішення про початок виборів до дня офіційного опублікування результатів
виборів. У вузькому значенні "виборчий процес" як формалізовне явище включає в
себе встановлену сукупність стадій, які забезпечують їх цілісність та
легітимність результатів виборів, а стадії, у свою чергу, включають в себе
сукупність конкретних виборчих процедур та виборчих дій.
Поняття "виборчий процес", включаючи в себе поняття "виборча кампанія", не
зводиться до нього, оскільки охоплює ряд стадій, дій та процедур за формально
часовими рамками останньої.
Демократичний виборчий процес - це частина політичного процесу та режиму, який
встановлений в країні, і безпосередньо пов'язаний з загальними умовами розвитку
інститутів демократії, що утворюють соціально-політичну та соціально-культурну
інфраструктуру реалізації виборчих прав громадян. Крім того, до початку
конкретної виборчої кампанії необхідно здійснити низку важливих дій та
процедур, дякуючи яким виборчий процес є не тільки юридичною технікою
організації голосування, але й інститутом, який забезпечує політичну
стабільність та демократичність і легальність влади.
Російські та українські вчені ведучи паралельно дослідження у галузі виборчого
права, дійшли думки, що вибори потрібно розглядати насамперед через виборчий
процес. Так російський вчений д.ю.н., професор Ю.А. Вєдєнєєв слушно зауважив,
що в сучасних умовах в демократично організованих державах вибори - це інститут
і процес прийняття політико-правових рішень, суб'єктом якого є суспільство в
особі його дієздатних громадян, а об'єктом - політико-державна влада /148/1
[/148/1) Представительная демократия и электорльно-правовая культура / Под
общей ред. Ю.А.Веденеева и В.В.Смирнова. - М.: Весь мир, 1997. - С.25.
]).
Аналогічне розуміння виборів було сприйняте також законодавцем, зокрема, термін
"виборчий процес" вживається в базових законах Росії і України.
Особливо важливим моментом у сучасних умовах, коли вибори набули характеру
дійсно політичної боротьби за владу, є утвердження положення про те, що вибори
- це юридичний процес, такий самий, як і кримінальний чи цивільний, що
безумовно забезпечуватиме шанобливе ставлення до закону з боку тих, хто
проводить вибори, і тих, хто бере в них участь, як це спостерігається в
класичному правосудді.
Види виборчого процесу, як відомо, визначаються за предметною ознакою, коли за
основу класифікації взято певні галузі матеріального права: кримінальний,
цивільний, адміністративний процес тощо. Насправді ж підстав для класифікації
різновидів юриди
- Київ+380960830922