РОЗДІЛ 2
ГЕОЛОГIЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РАЙОНIВ ДОСЛІДЖЕНЬ
При написаннi роздiлу використовувались матерiали робiт [53–63]. Особлива увага
при аналiзi геологiчної будови дослiджуваних районiв придiлялася характеристиці
тектонiки, оскiльки тектонiчнi рухи активно впливають на процеси лiтогенезу,
обумовлюючи невiдповiднiсть метаморфiзму вугiлля i катагенезу порiд [50].
2.1. Донецький басейн
Донецький басейн в структурному вiдношеннi є крупним синклiнорiєм, який
розмiщений в пiвденно-схiднiй частинi Доно-Днiпровського прогину мiж
Воронезьким масивом на пiвночi та Українським щитом на пiвднi. В межах басейну
видiлено ряд крупних лiнiйних складчастих структур, що видовженi в субширотному
напрямку. В геологiчнiй будовi Донецького басейну приймають участь породи
палеозойського, мезозойського i кайнозойського вiку. Продуктивними є вiдклади
середнього i нижнього карбону, що представленi комплексом теригенних порiд,
серед яких у виглядi малопотужних, добре витриманих прошаркiв знаходяться
пласти вапнякiв i вугiлля. Теригеннi породи складають, як правило, 90-95% всiєї
товщi. Це пiсковики, алевролiти, аргiлiти рiзної фацiальної приналежностi
(морськi, континентальнi, перехiднi вiд морських до континентальних).
Районування басейну проводилося по площах пов'язаних спільністю геологічних
умов. Виділені райони приурочені до великих структурних одиниць чи груп дрібних
структур [54].
Безпосереднi об’єкти дослiджень Донецького басейну знаходяться в
Красноармiйському i Донецько-Макiївському вугленосних районах пiвденно-захiдної
частини Донецького басейну (рис. 2.1).
2.1.1. Донецько-Макiївський геолого-промисловий район.
Донецько-Макiївський геолого-промисловий район розмiщений на східному крилi
широкої Кальмiус-Торецької улоговини, яка займає пiвденно-захiдну частину
Донецького басейну. Специфіка формування і розвитку структур району
визначається його геоструктурною позицією проміжної ланки між зоною потужних
лінійних складок в області зчленування донецького басейну з Приазовським
кристалічним масивом. Це і обумовлює формування району , як ядра дислокаційних
процесів з високою інтенсивністю [55]. В захiднiй, вiдносно спокiйнiй в
тектонiчному планi, частинi району падiння порiд пiвнiчне чи пiвнiчно-захiдне,
переважно з кутами 10-15°. На сходi тектонiчнi умови бiльш складнi, iнтенсивно
розвинутi складчастi i розривнi порушення субширотного i субмеридiального
напрямку. До крупних складчастих структур субширотного напрямку вiдноситься
Макiївсько-Ряснянська синклiналь. До субмеридiональних вiдносяться крупнi
флексури: Вітківська, Чайкiнська, Калинiвська, Ясинiвська. Цi структури є
вiдображенням паралельних сходинок фундаменту i мають конседиментацiйне
закладання [56, 57]. В усiх випадках вiдносно пiднятими є схiднi блоки по
вiдношенню до захiдних. Вертикальні амплiтуди флексур досягають вiд 500м
(Вітківська, Чайківська) до 1000м (Калинівська, Ясинівська) [58]. Похиле
залягання вугiльних пластiв ускладнюють дрібнi складки, що утворилися внаслідок
поздовжнього тиску. Крупнi- i середньоамплiтуднi розривнi порушення, головним
чином, представленi насувами трьох основних систем. До першої вiдносяться
насуви субширотного простягання з пiвнiчно-схiдним падiнням змiщувача:
Мушкетівський i iншi. До другої системи вiдносяться насуви субмеридiональго
простягання з пiвнiчно-захiдним змiщенням: Французький, Калiнiнський та iншi.
До третьої – також насуви з субмеридiональним простяганням, але
зпiвденно-захiдним падiнням: Первомайський, Iталiйський, Смолянський,
Пролетарський та iншi.
Макiївська параметрична свердловина Щ-1027 (глибина 2500 м) була пробурена в
крутому блоцi змикаючого крила Калинівської флексури з пологим падiнням на
пiвнiч (кут падiння 10-12°), що обмежений з заходу Чайкiнською флексурою.
Калинiвська флексура проходить в субмеридiональному напрямку в 1 км на схiд вiд
дослiджуваної свердловини. Загальна її амплiтуда становить 1000 м. Вона
ускладнюється системою Первомайського i Захiдного насувiв та їх апофiзами.
Падiння порiд 60-80°, мiсцями до перекинутого.
Чайкiнська флексура проходить в 0,5 км на захiд вiд опорної свердловини. Її
амплiтуда 300 м. Вона характеризується менш крутими кутами падiння порiд
(30-50°). Амплiтуда i iнтенсивнiсть порушеностi Чайкiнської флексури
збiльшується в пiвденному напрямку.
Ширина змикаючого крила флексури, на якiй пробурена Макiївська свердловина
складає 5,5 км. В його границях на горизонтах світи дислокацiї практично
вiдсутнi. В той же час на цiй площi в світах i бурiнням виявлено декiлька
слiпих насувiв амплітудою вiд 5 до 20 метрiв. Один з них пересiкається опорною
свердловиною на глибинi 1230 м. Вiн фiксується збiльшенням потужностi товщi мiж
вугiльним пластом l7 i вапняком L7 та зоною iнтенсивної трiщинуватостi.
Вугленоснi вiдклади, що розкритi даною параметричною свердловиною, представленi
свiтами: , , , , , . Вугiлля вiдноситься до груп метаморфізму 2Г, 3Г, 4Ж, 5К,
6ПС, 7П.
2.1.2. Красноармiйський геолого-промисловий район.
Тектонiчна будова Красноармiйського геолого-промислового району визначається
положенням його в границях великої моноклiналi пiвденно-захiдного крила
Кальмiус-Торецької улоговини. Основне простягання порiд пiвнiчно-захiдне. Кути
падіння порід до 15о. Моноклiналь Красноармiйського району вiдноситься до
найбiльш спокiйних крупних структурних елементiв Донбасу. За останніми
дослідженнями практично всі вугільні пласти, росташовані в межах району,
ускладнені локальною складчатістю. Зустрічаються анти- та синкліналі з
амплітудою до 100м відносно моноклінальної повер