Ви є тут

Агроекологічне обґрунтування ефективності внесення біогумусу під гречку в умовах південно-західної частини Лісостепу України

Автор: 
Воронецький Слов\'ян Ількович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2003
Артикул:
0403U000324
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
УМОВИ, МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1 Місце досліджень. Дослідження проводилися в 1991 – 1999 роках в
Науково-дослідному інституті круп’яних культур Подільської державної
аграрно-технічної академії. Досліди закладались в селекційній сівозміні
дослідного поля, розміщеного в південній Лісостеповій частині Хмельницької
області, яка за теплозабезпеченістю і ступенем зволоження в період вегетації
відноситься до теплого агрокліматичного району.
2.2 Ґрунтово-кліматичні умови. Південно-західна частина Лісостепу України
розміщена на площі 46000 км2 (Тернопільська, Хмельницька, Вінницька,
Чернівецька області), що складає 10,1 % території України. Тут знаходиться
близько 14,3 % потенційних земельних, 7,9 % лісових, 7,7 % водних, 8,4 %
сукупних природних ресурсів.
Ґрунти південно-західної частини Лісостепу України, особливо
Волино-Подільського плато сформувалися в основному на карбонатних лесовидних
відкладеннях. На рівнинних ділянках під покривом степової рослинності
утворились чорноземи глибокі, а на пересічних ділянках під лісовою рослинністю
– лісові опідзолені грунти від ясно-сірих до чорноземів опідзолених.
Основним типом ґрунтів дослідного поля Подільської державної аграрно-технічної
академії, де проводились дослідження, є чорнозем глибокий малогумусний на
карбонатних лесовидних суглинках. Генетичний профіль його слабодиференційований
на генетичні горизонти. До глибини 45 – 50 см залягає темно-сірий
гумусоакумулятивний горизонт з порівняно водостійкою зернистою структурою,
порушеною в орному горизонті. Нижче залягає перехідний горизонт АВ –
слабогумусований, грудкувато-зернистий, часто пронизаний кротовинами і ходами
черв’яків. Лінія скипання від соляної кислоти знаходиться на глибині 20 – 38
см. По гранулометричному складу ґрунти відносяться до середньосуглинистих
різновидностей. Щільність складання на глибині 0 – 40 см – 1,14 – 1,23 г/см3,
щільність твердої фази – 2,55 – 2,62 г/см3 і загальна пористість досягає 51,8 –
56,5 % [84]. Забезпеченість рухомими сполуками поживних речовин, в основному,
середня. Відносно неглибоке залягання карбонатів кальцію і магнію забезпечує в
гумусовому горизонті і орному шарі нейтральну реакцію грунтового розчину.
Гідролітична кислотність складає 2,3 – 2,8 мг/екв. на 100 г грунту, а степінь
насичення основами 92 – 94 %, вміст гумусу 4,2 – 4,5 %, по Чірікову Р2О5 – 9,0
– 12,0 мг, К2О – 19,0 – 23,0 мг на 100 г грунту.
Клімат південно-західної частини Лісостепу України знаходиться під постійним
впливом вологих атлантичних повітряних мас, завдяки чому амплітуда коливання
температур незначна, сума опадів достатня (550 – 650 мм), переважають західні
вітри. Середньорічна багаторічна температура повітря складає +7,6 ОС. Найбільш
холодним місяцем року є січень з середньомісячною температурою повітря -5,3ОС
(абсолютний мінімум –
-31ОС). Найбільш теплим місяцем є липень (абсолютний максимум +38ОС). Перехід
середньодобової температури повітря через +5ОС в сторону підвищення проходить
весною в перших числах квітня (початок вегетації), в сторону пониження –
восени, на початку листопада, коли вегетація рослин практично припиняється.
Тривалість вегетаційного періоду складає близько 200 – 210 днів. Весняні
заморозки в повітрі спостерігаються в середньому до 19 квітня (найпізнішi – 21
травня). Осінні заморозки починаються, в середньому, 16 жовтня, а ранні – 21
вересня. Заморозки на поверхні ґрунту спостерігаються: останні – весною 30
травня, перші осінні – 11 вересня.
Сума фотосинтетичної активної радіації змінюється з південногозаходу на
південний схід від 95 до 105 Ккал/см2 при зміні сонячного сяйва в такому ж
напрямку від 1700 до 2000 годин на рік.
Опади протягом року розподіляються нерівномірно. Значна частина їх випадає в
період з травня до вересня, а мінімальна сума опадів – в січні-лютому. В
середньому за рік випадає 572 мм опадів, з яких 70 – 80% припадає на теплий
період року.
Сума середньодобових температур вище 10ОС складає в південних районах регіону
2600 – 2700ОС, гідротермічний коефіцієнт становить відповідно 1,53 – 1,72.
Абсолютна вологість повітря найбільш висока в літні місяці (14,1 – 15,0
мілібар), а низька – в середині березня. Середня висота снігового покриву
взимку сягає 12 – 14 см.
Гідрорежим південно-західної частини Лісостепу України формується трьома
річковими басейнами: Дністром, Південним Бугом, Західним Бугом, які в різних
напрямках розчленили територію, сформували річні долини і луки, утворили
оригінальну останцеву форму рельєфу. В живленні рік велика роль належить
ґрунтовим і підземним водам, які забезпечують від 35 до 50% річного стоку
[29].
З літературних джерел відомо, що гречка ставить високі вимоги до умов
вирощування: тепла, вологи, родючості ґрунту, освітлення. Вона досить
теплолюбна, проростання насіння починається при температурі 7 – 8ОС, але
енергійне проростання відбувається при прогріванні ґрунту до 13 –15ОС [13, 83,
86, 141]. У фазi сходів гречка чутлива до заморозків: при температурі –2ОС
рослини пошкоджуються, а при –4ОС – гинуть. Мінімальні температури
("біологічний нуль") для появи сходів гречки становлять 7 – 8ОС [54], що за
період проростання насінин визначає ріст і розвиток рослин гречки [117]. Від
сходів до бутонізації гречка росте повільно, у цей період вона менш вимоглива
до температурного режиму, вологості ґрунту і повітря. Але ріст і розвиток
рослин підсилюється з початком цвітіння, і з цього моменту гречка вимагає
сприятливих погодних умов. За спостереженнями П.А.Сiрика [133], похолодання,
особливо нічне, що накладається н