РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Клінічна характеристика хворих
В основу роботи покладено ретельний аналіз результатів обстеження та лікування
129 хворих на виразкову хворобу дуоденальної локалізації, які знаходились на
стаціонарному лікуванні в гастроентерологічному відділенні КМКЛ № 8 та КМКЛ №
11 м. Києва за направленням райвійськкомату. Дослідження проводились протягом
1998-2001 років.
Діагноз виразкової хвороби дванадцятипалої кишки встановлювався на основі
комплексного клінічного, лабораторного та інструментального досліджень.
Докладно аналізувалися скарги пацієнтів, їхня динаміка протягом лікування,
анамнез хвороби та життя, спадковий анамнез, проводилося об’єктивне обстеження,
вивчалась медична документація, оцінювалась частота виникнення рецидивів в
різних групах шляхом заповнення індивідуальних карт.
Всі пацієнти були чоловічої статі віком від 17 до 26 років. Залежно від
тривалості захворювання, тяжкості проявів ВХ та її перебігу пацієнти були
поділені на дві групи, кожна з груп за даними ознаками була статистично
однорідна (р>0,05). Розподіл хворих залежно від тривалості ВХ та її тяжкості
відображено в табл. 2.1 та в табл. 2.2.
Таблиця 2.1
Розподіл хворих на ВХДПК
залежно від тривалості захворювання (%, Р±mр)
Тривалість захворювання
1 група
(n=70)
2 група
(n=59)
Вперше виявлене
60,0±5,9
Від 1 до 3 років
37,1±5,7
5,1±2,9
<0,05
Від 3 до 5 років
2,9±2,0
45,8±6,4
<0,05
Від 5 до 8 років
49,1±6,5
Таким чином, хворі 1 та 2 груп мали достовірну відмінність (р<0,05) за ознакою
тривалість ВХ. У 1 групі в 60,0±5,9% випадків виразку цибулини дванадцятипалої
кишки було діагностовано вперше, а в другій групі найбільший відсоток хворих
(49,1±6,5%) на ВХ мав тривалість захворювання від 3 до 8 років.
Таблиця 2.2
Розподіл хворих на ВХДПК
залежно від тяжкості захворювання (%, Р±mр)
Групи
Критерії тяжкості захворювання
Кількість загострень протягом року
Обтяжений спадковий анамнез
Вираженість клінічних проявів
Наявність ускладнень
одне
два і більше
Не виражені
Виражені
1 (n=70)
72,9±5,3
27,1±5,3
15,7±4,3
64,9±5,7
35,1±5,7
2 (n=59)
100
79,7±5,2
15,3±4,7
84,7±4,7
11,9±4,2
Р1-2
<0,001
<0,001
<0,05
<0,05
Як видно з табл. 2.2 хворі 1 та 2 груп статистично різнилися за кількістю
загострень протягом року, вираженістю клінічних проявів, наявністю ускладнень
та обтяженістю спадкового анамнезу (р<0,05). В 2 групі у 7 хворих (11,9%) ВХ
була ускладнена в анамнезі перфорацією (обсяг оперативного втручання у всіх
хворих – ушивання виразки) за два роки до нашого обстеження.
Фізичний стан здоров’я пацієнтів оцінювався за методикою Г.В.Апанасенко
“Експрес-оцінка рівня соматичного здоров’я чоловіків”, що розроблена на кафедрі
спортивної медицини і санології.
Експрес-оцінка рівня соматичного здоров’я чоловіків (за Апанасенко Г.В.)
Рівень
Показник
Низький
Нижче середнього
Середній
Вище середнього
Високий
Вага тіла
Зріст (кг/м3)
?18,9
19-20
20,1-25,0
25,1-28,0
?28,1
Бали
-2
-1
-1
-2
ЖЄЛ
Вага тіла (кг/м3)
?50
51-55
56-60
61-65
?66
Бали
-1
ЧСС x АД сист.
100
?111
95-110
85-94
70-84
?69
Бали
-2
-1
Час відновлення ЧСС після 20 присідань за 30 сек.
?3`
2`-3`
1,30`-1,59`
1,0`-1,29`
?59``
Бали
-2
Загальна оцінка
рівня здоров’я
Сума балів
?3
4-6
7-11
12-15
16-18
В табл. 2.3 представлені дані, які дозволили оцінити фізичний стан здоров’я у
обстежених пацієнтів.
Таблиця 2.3
Рівень фізичного стану здоров’я у осіб призовного віку,
хворих на ВХДПК (%, Р±mр)
Групи
Низький
Нижче середнього
Середній
Вище середнього
Високий
1 (n=70)
21,4±4,9
28,6±5,4
42,9±5,9
7,1±3,1
2 (n=59)
52,5±6,5
25,4±5,7
18,6±5,1
3,5±2,4
Р1-2
р<0,001
р>0,05
р<0,001
р>0,05
Як видно з табл. 2.3 низький рівень фізичного стану достовірно частіше
(р<0,001) спостерігався у хворих 2 групи, у хворих 1 групи достовірно частіше
(р<0,001) фізичний стан здоров’я оцінювався як середній.
Тривалість захворювання, тяжкість перебігу ВХ, наявність в анамнезі невдалих
попередніх курсів ерадикаційної терапії стало підставою для призначення першої
або другої лінії протигелікобактерної терапії.
Для дослідження впливу різних протигеліеобактерних схем на клініко-
ендоскопічні прояви ВХ та рівень ерадикації Нр у хворих на ВХ дуоденальної
локалізації кожна з груп була поділена на три однорідні підгрупи. 1 група, для
лікування якої призначалася перша лінія протигелікобактерної терапії, була
поділена на I, II та Va підгрупи, а 2 група, в лікуванні якої застосовувалася
друга лінія протигелікобактерної терапії, включала в себе III, IV та Vb
підгрупи (далі групи).
В роботі використовувались наступні лікувальні комплекси :
I група (22 хворих) отримувала лікувальний комплекс, до складу якого входили
омепразол (Київмедпрепарат), амоксицилін (Lechiva), кларитроміцин (клацид –
Sanofi) (ОАК) :
амоксицилін (А) в дозі 1000 мг 2 рази на добу протягом 7 днів,
кларитроміцин (К) в дозі 500 мг 2 рази на добу протягом 7 днів,
омепразол (О) в дозі 20 мг 2 рази на добу протягом 7 днів,
далі 20 мг на ніч протягом 10-12 днів.
II група (28 хворих) приймала лікувальний комплекс, до складу якого входили
омепразол, амоксицилін, метронідазол (Лубнифарм) (ОАМ) або замість
метронідазолу – фуразолідон (Борщагівський ХФЗ) (ОАФ):
амоксицилін в дозі 1000 мг 2 рази на добу протягом 7 днів,
метронідазол (М) в дозі 500 мг 3 рази на добу протягом 7 днів, або
фуразолідон (Ф) в дозі 100 мг 4 рази на добу протягом 7 днів,
омепразол в дозі 20 мг 2 раз
- Київ+380960830922