РОЗДІЛ 2
УМОВИ ТА ФАКТОРИ РОЗВИТКУ ГЕОЛОГІЧНОГО СЕРЕДОВИЩА В МЕЖАХ ДОЛиНського РАЙОНУ
2.1. Характеристика природних комплексів
Одними з основних факторів, які визначають екологічний стан геологічного
середовища є, власне, геологічні фактори: склад та властивості гірських порід
та тектонічні умови території досліджень.
Геологічні умови території Долинського району визначаються знаходженням її в
межах двох геоструктурних зон Українських Карпат – Передкарпатського прогину та
зони Скибових Карпат [26, 37]. Тектонічні умови характеризуються
різноманітністю структур південно-східного (карпатського) простягання. В
геологічній будові територій приймають участь осадові утворення, які
представлені мезозойською та кайнозойською групами. Відклади крейдового періоду
мають повсюдне поширення. Складені пісковиками, алевролітами та аргілітами з
лінзами вапняків та мергелів. Палеогенові відклади літологічно представлені
вище перерахованими породами, а в верхніх товщах — глинами. Міоцен
представлений глинами, які місцями мають прошарки і лінзи калійної і кухонної
солі, гіпсу, пісковиків, вапняків. Товщина відкладів від 1000 до 3300 м.
Палеоцен представлений валунно-галечниковими утвореннями із карпатських порід
(пісковики, аргіліти, кремінь). Товщина від 5-10 до 40 м.
Четвертинні відклади мають суцільне поширення. Їх потужність найменша в горах.
Вершини хребтів та привершинні схили майже повністю позбавлені четвертинного
покриву, але його потужність зростає до 10-15 м в підніжжях. Четвертинні
відклади виявлені строкатим комплексом континентальних утворень, в якому
виділяють породи елювіального, делювіального, алювіального, колювіального та
пролювіального типів [27, 45, 136]. Названі генетичні типи порід поширені в
межах району нерівномірно: у Карпатах найбільші площі займають осипні,
обвальні, а також пролювіальні утворення. У Передкарпатті переважають
алювіальні відклади. Крім того, на окремих ділянках трапляються торфи,
флювіогляціальні та інші породи.
За геоструктурними особливостями на території Долинського району виділяють два
гідрогеологічні райони, в залежності від водовмісних порід, глибини залягання
водоносних горизонтів, умов живлення, формування та розвантаження підземних вод
[24, 90, 91, 140].
Гідрогеологічний район Передкарпатського прогину розташований в межах річкових
долин Передкарпаття. Водовмісними породами є галечники, валуни, піски, що
складають терасові комплекси річкових долин. Товщина водоносного горизонту 3-10
м. Глибини залягання його змінюються від 0.3 до 13 м. Водоносний горизонт
водонапірний, дебіт свердловин 1-2 л/с.
Гідрогеологічний район Складчастих Карпат розташований в межах Скибових Карпат.
Головна роль у водопостачанні належить водам четвертинних алювіальних
пісковиково-галечникових утворень. Поширені вони по вузьких долинах гірських
рік і струмків. Товщина водоносних порід змінюється від 1.2 до 21 м. Води
безнапірні, дебіт свердловин коливається від 0.84 до 1.4 л/с.
Використовуються води верхньої тріщинуватої зони флішових утворень. Товщина
зони від 1 до 15 м. Це мінеральні води типу “Нафтуся”, лікувальні властивості
яких визначаються наявністю розчинених у воді органічних речовин, головним
чином високомолекулярних органічних кислот. При узагальнені фактичних
матеріалів в Долинському районі виявлено 6 проявів вод типу “Нафтуся”,
приурочених до відкладів менілітової світи. Виявлені також води миргородського
типу, обухівського, типу “ричел-су” а також хлоридно-натрієві розсоли, які
мають широкі спектри показання щодо лікувального використання. В межах
Передкарпатської частини території району на незначних глибинах (до 100 м)
вздовж лінз кам’яної солі зустрічаються високомінералізовані розсоли
хлорнатрієвого складу, які використовуються для виварювання кухонної солі
(солеварні заводи Долини, Болехова).
Поверхневі води Долинського району представлені ріками басейну Дністра.
Найбільша з них ріка Свіча з її притоками Мізунька та Сукіль. Річкова мережа
добре виражена. Долини рік слабо звивисті V-подібні з випуклими, крутими
схилами (рис.2.1). Заплави зустрічаються на обидвох берегах рік, середня
глибина річок від 0.5 до 1.5 м, середня швидкість течії — 0.1-2.5 м/с. Живлення
річок змішане з переважанням дощового. Річний хід рівня характеризується
паводковим режимом, але в окремі роки спостерігається добре виражена весняна
повінь, яке спричинене сніготаненням. Найбільша кількість річкового стоку
спостерігається в літньо-осінній період (75%), на весну припадає 15%, на зиму —
10%.Таким чином, Долинський район належить до району забезпеченого поверхневими
та підземними водами.
На території району виділяють два типи рельєфу: флювіальний в зоні
Передкарпаття та гірсько-складчастий в зоні Карпат [112,113]. Флювіальний тип
рельєфу, що поширений у Передкарпатті, ускладнений долинно-балковими формами,
серією терас, алювіальними відкладами ріки Свіча з її притоками. Рельєф
гірської частини належить до складчастих гір низької і середньої висоти.
Південна частина району належить до горганських гір, центральна — до Східних
Бескидів. Найвища точка — г.Магура (1363 м). Найбільш поширеними
геоморфологічними процесами в районі є утворення розсипищ в горах, площинний
змив на незаліснених ділянках, а також утворення алювіальних та пролювіальних
відкладів в результаті дії постійних та тимчасових водостоків.
Клімат району помірно-континентальний. Характерною особливістю є висотна
зональність в горах і різноманітність мікрокліматичних умов. За умовами
тепловологозабезпеченості і особливостями розподілу метеорологічних елеме
- Київ+380960830922