Ви є тут

Соціокультурні аспекти маніпулятивного впливу

Автор: 
Мотузенко Богдан Ігорович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2003
Артикул:
0403U000707
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ КОНТЕКСТ ЗДІЙСНЕННЯ МАНІПУЛЯТИВНОГО ВПЛИВУ
Узагальнення соціологічного змісту понять “маніпуляція” та “маніпулятивний
вплив”, що позначають спосіб здійснення соціальної комунікації, вказує на
соціокультурну природу впливу, як комунікативного явища, що вимагає окреслення
соціокультурного контексту його здійснення – умов, у яких він триває, специфіки
механізму та наслідків маніпулятивної дії. В такому контексті прийоми та
технології маніпулятивного впливу мають розкриватись через систему категорій
культури, в межах і за посередництвом якої здійснюється соціальна комунікація,
тобто “крізь призму релігійних, національних, звичаєвих критеріїв, що загалом
становлять культурний шар стану суспільства” [255, с. 18].
2.1. Соціальна інформація як загальна умова здійснення маніпуляції
Сукупність маніпулятивних прийомів, висвітлених у цій частині роботи, становить
загальний механізм здійснення маніпулятивного впливу, принципом конструювання
інформаційного потоку. Можливості маніпуляції соціальною інформацією закладені
в самій природі соціально навантаженого повідомлення, що має певну пізнавальну
чи операціональну цінність для сприймача. Вузьке тлумачення маніпуляції
інформацією передбачає лише управління наявним інформаційним потоком, що
скерований на аудиторію. В широкому розумінні маніпуляція інформацією
передбачає маніпулятивне використання всього контексту комунікативного акту.
Обидва тлумачення передбачають майстерність оперування інформацією, від чого
залежить результат маніпулятивного впливу, скерований на зміну комунікативної
ситуації.
Комунікаторові для успішності впливу необхідно створити загальні умови
комунікації та умови перебігу конкретного комунікативного акту або групи актів,
у яких здійснюється вплив. Він має враховувати всю повноту соціокультурної
ситуації впливу, створюючи інформаційний потік у кодовій системі тієї культури,
яку поділяє реципієнт.
Показовими для розуміння механізму маніпулювання інформацією є міркування
Сергія Миронова, керівника медичного центру Управління справами Президента
Росії, котрий говорить про обережність вживання медичної інформації в
політичному дискурсі: “Повірте, річ не в тім, щоб щось приховати від
громадськості. Я говорив вам про вміння окремих товаришів маніпулювати
інформацією. Припустімо, ми оголосимо про інфаркт у президента. Опозиція
відразу ж підніме діагноз “на знамено” та перетворить його, по суті, на
смертельний вирок, хоча сьогодні інфаркт міокарда не настільки страшний” [192].
Ці слова демонструють специфіку здійснення маніпулятивного впливу та
відмінності його від обману: він часто не містить безпосередньої неправди
стосовно факту, що повідомляється, але задає свій спосіб інтерпретації його
змісту. Важливою для розкриття маніпуляції в даному випадку виступає
компетентна думка лікаря – не тільки безперечного фахівця з лікування серцевих
хвороб, але й людини, обізнаної у лікуванні самого президента: “Згоден, при,
так званому, “інфаркті на ходу”, котрий частково переноситься хворим на ногах,
можливі тяжкі наслідки. Але ж ми тримаємо президента під постійним медичним
контролем та при перших загрозливих симптомах вживаємо необхідних заходів”
[192]. У даному випадку не йдеться про приховування інформації, навпаки, у
повідомленні медцентру містилися відкриті відомості про стан здоров’я
президента, однак соціокультурні очікування, сформовані історією аналогічних
випадків зі здоров’ям Б.Єльцина, і цілісний контекст усіх подій, пов’язаних зі
станом здоров'я керівників держави протягом минулого сторіччя, безперечно,
сприяли намаганням опозиції створити навколо хвороби скандал.
Коли мова йде про специфічні прийоми маніпулювання інформацією, необхідно
чіткіше розводити поняття обман (дезінформація) та маніпуляція, які в побутовій
мові часто використвуються як синонімічні. Обман як феномен комунікації, що
розглядається в рамках структури і функції комунікативних актів, безперечно,
пов’язаний з маніпуляцією, однак він є лише частковим актом зміни
інформаційного потоку, що оцінюється з точки зору відповідності дійсності, тоді
як маніпулятивний вплив — це складна система здійснення соціальної
комунікації.
Стратегічне оперування інформаційним потоком супроводжується комплексним
використанням цілої низки тактичних прийомів, розподіл між якими досить
умовний, тому що кожний з них перетинається з іншими.
До прийомів маніпуляції інформацією можна віднести:
Викривлення інформації, яке дозволяє маніпулювати сприйняттям аудиторії,
скеровуючи його у потрібному напрямку. Власне, сам імідж, як зауважує
О.Доценко, є ні чим іншим як "викривленням інформації" [72, с. 109].
Вибіркову подачу інформації або ж її утаювання, які межують у соціальній
комунікації з обманом та полягають у спробах маніпулятора специфічним чином
організувати інформаційне поле навколо об’єкта маніпуляції.
Спосіб подачі інформації. Неструктурований або ж "порційний" вигляд інформації,
подача її як специфічно оформлених повідомлень дозволяє досягти певного впливу
на аудиторію.
Момент подачі інформації, ретельна увага до умов, у яких відбувається вплив,
зв’язування всіх обставин комунікації для отримання бажанного ефекту,
враховуючи як психологічні прийоми, так і соціальну ситуацію впливу [72, с.
108-112].
Сукупність названих прийомів маніпулятивного впливу забезпечує майстерність
здійснення маніпуляції через зміну інформаційного потоку, який скерований на
реципієнта. Складові образу, особистісні характеристики актора маніпуляції та
інша інформація про нього, інформація про ситуацію впливу подається в певний