Ви є тут

Організаційно-правові засади державного особистого обов"язкового страхування співробітників органів внутрішніх справ в Україні

Автор: 
Кінащук Лариса Леонідівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2003
Артикул:
0403U000927
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
Аналіз діючої системи державного обов’язкового особистого страхування
співробітників органів внутрішніх справ в Україні
та визначення напрямів її вдосконалення
2.1. Проблеми соціального та правового забезпечення співробітників органів
внутрішніх справ в Україні
В період радикальних перетворень, які охопили найважливіші сфери нашого
суспільства – політику, економіку, розмаїтий і складний комплекс етичних
відносин, зросла роль соціального та правового захисту. Від його якості і
ефективності залежить рівень матеріального добробуту громадян у державі.
Історичні перетворення в Україні тісно пов’язані з підвищенням якості правового
та соціального захисту громадян, забезпеченням злагодженого, безперебійного
функціонування соціального організму. Складні та суперечливі процеси
суспільного життя породжують і негативні наслідки для країни. В наш час
перехідної економіки основні засади соціальної політики в цілому сформовані.
Проте їх корегування здійснюється емпірично, шляхом проб і помилок.
Самодостатнім показником рівня розвитку будь-якої держави в правовому та
соціальному плані є рівень захищеності прав і свобод громадян. При цьому
держава не може виконувати тільки роль споглядача. Вона покликана слугувати
суспільству, відстоювати законні інтереси людини і громадянина.
Конституція України закріпила основи державної політики, спрямованої, перш за
все, на забезпечення прав і свобод людини. Через її зміст проводиться головна
ідея, яка полягає в тому, що саме держава функціонує для людини. Вона повинна
забезпечити своїм громадянам соціальний захист, особливо у випадках коли вони в
силу виконання своїх функціональних обов’язків зустрічаються з підвищеним
ступенем професійного ризику. (Див. Схема).
Навіть за відсутності бойових дій та збройних конфліктів, особовий склад
органів і підрозділів внутрішніх справ частіше, ніж інші категорії державних
службовців, наражає своє життя на небезпеку. Так, за період з 1991р. по 2000р.
при виконанні службових обов’язків загинуло 646 співробітників та поранено –
4207, в тому числі при охороні громадського порядку, громадської безпеки і
боротьбі зі злочинністю загинуло 228 чоловік, дістали поранення – 2795. З
кожним роком ці жахливі цифри збільшуються, лише в минулому році при виконанні
службових обов’язків, пов’язаних з охороною громадського порядку, громадської
безпеки і боротьбі зі злочинністю загинуло 40 співробітників органів внутрішніх
справ, дістали поранення – 366, а за 6 місяців поточного року, при цих же
обставинах, загинуло – 16, дістали поранення – 115 співробітників органів
внутрішніх справ.
Ріст злочинності, погіршення криміногенної ситуації є причиною підвищення
ризику втрати життя, здоров’я, працездатності співробітником органів внутрішніх
справ, що в свою чергу призводить до погіршення їх матеріального становища.
Тому існує необхідність постійного підвищення рівня соціального і правового
захисту в системі МВС України.
На ефективність службової діяльності співробітників міліції впливає досить
багато факторів, проте підвищення оперативно-службового рівня без вирішення
низки проблем соціального характеру не можливе. Потребують наукового
обґрунтування організаційно-правові питання, що виникли в результаті скасування
державного особистого обов’язкового страхування співробітників органів і
підрозділів внутрішніх справ, згідно із новою редакцією закону “Про
страхування”. Тому необхідно розробити механізм реалізації соціальних прав та
гарантій працівникам ОВС із використанням як економічних, так і юридичних
засобів.
Побудова правової, демократичної держави вимагає наявності сильної,
соціально-захищеної влади, до якої належать органи, що ведуть боротьбу зі
злочинністю, охороняють права і свободи людини. Головна роль у здійсненні
правоохоронної діяльності належить органам внутрішніх справ. Діяльність ОВС
будується у відповідності з діючим законодавством країни та загальновизнаними
міжнародно-правовими нормами. Працівник міліції керується лише законами України
і діє в їх межах при виконанні покладених на нього обов’язків. Ефективність
правоохоронної діяльності безпосередньо пов’язана з якістю діючого у державі
законодавства та всієї правової системи, а також з рівнем професійної
підготовки співробітників органів внутрішніх справ.
Основними завданнями, які покладені на правоохоронців є забезпечення
громадського порядку, своєчасне попередження злочинів, швидке і повне їх
розкриття і розслідування, підтримка високого рівня службової та бойової
підготовки. Основні функції по охороні громадського порядку і боротьбі зі
злочинністю здійснює міліція України – державний озброєний орган виконавчої
влади. [92 Тимченко А.Г. Основные организационно-функциональные характеристики
милиции как составной части механизма государства: Учеб. пособие / Луганский
ин-т внутренних дел. – Луганск, 1998. – С.19. ] Організація діяльності міліції
будується на засадах притаманних державному апарату, оскільки вона є складовою
частиною останнього. Під час проходження служби і виконання функціональних
обов’язків працівник міліції, відповідно до діючого Дисциплінарного статуту
органів внутрішніх справ України, затвердженого Указом Президії Верховної Ради
України від 29 липня 1991 року № 1368 –ХІІ, підпорядковується прямому
безпосередньому начальнику. Невиконання правомірного наказу тягне за собою
відповідальність згідно з Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ
України. [93 Науково-практичний коментар до Закону України “Про міліцію” /
Відп. ред. Кондратьєв Я.Ю., Голосніченко І.П.; УАВС.– К., 1996. – С.123.]