РОЗДІЛ 2
КОГНІТИВНІ МЕТАФОРИ В ПРОЦЕСІ МЕТАФОРИЗАЦІЇ
2.1. Універсальність і специфічність способів метафоризації
Когнітивний підхід до вивчення метафори сприяє тому, що будь-яке абстрактне
явище можна уявити як образ чуттєвого пізнання світу, яке існує в досвіді
мовця. Цей процес супроводжується аксіологічним оцінюванням. Як правило, при
цьому репрезентація абстрактного явища здійснюється через більш конкретну
ситуацію. Проте вчені говорять, що не завжди метафоризація супроводжується
оцінкою. У сучасній лінгвістиці виділяють чотири способи метафоризації:
1) від конкретного до абстрактного;
2) антропоморфізм;
3) синестезія;
4) перенос найменування з особливо актуальною для певного часу сфери в інші
галузі.
Іноді метафоризація відбувається в межах того ж самого рівня.
Як уже зазначалося, метафора є одним із способів створення полісемії. Коли
метафора утворюється за схемою від конкретного до абстрактного, то виникає один
із найменш аксіологічних способів метафоризації. Наприклад, у виразі
сформувались на ґрунті народної мови метафоризація відбувається за рахунок
розвитку значень багатозначного слова ґрунт, яке в даному випадку позначає
основу, засаду, підставу. Це вторинне значення. Воно більш абстрактне ніж
первинне, що позначає землю або наділ, ділянку, садибу. Це значення не має
аксіологічної маркованості, проте воно сформоване за асоціацією з головним
значенням.
До такого способу метафоризації можна віднести наступні метафоризовані вислови:
вузьке розуміння лексичних взаємозв’язків; генетично зумовленої тотожності;
дати народові наукові знання; досвід мовного існування, пов’язаний із новітньою
історією; з великодержавницьких позицій критикує відому статтю; засобом
конструювання лексичних сукупностей; збагачення засобів передачі своєї думки;
зближення мов може відбуватися.
Те ж саме явище спостерігається і в російській мові. Наприклад, закрытые группы
графем. Метафоричність виникає внаслідок актуалізації головного значення –
“недоступність для інших”. Актуалізоване значення, яке містить семи не тільки
обмеженості, але й однорідності. Таким же чином метафоричне значення виникає й
у висловах: аналогичным фонетическим окружением; богатыми традициями; более
детальный набор классов и контрастов; большой отрезок речи; в более глубоком
знании; в этой статье можно найти звучание; влияние графических элементов.
Для англійської мови цей спосіб також характерний. Особливо властиво це для
дієслівних конструкцій. Наприклад: to put them into a situation. У даному
випадку багатозначність дієслова обумовлює метафоричність, оскільки кожне
наступне слово в системі ЛСВ багатозначних слів, як правило, абстрактніше
попереднього. To put означає в цьому вислові to plunge.
На подібних принципах ґрунтується утворення метафор: sweetness of his
disposition; he didn’t know how to be open; a flash of gaiety; she would miss
her market; there was no reason for her to put on airs; she was expected to
make the brilliant match; information can be stored; a distribution can be
perfectly reconstructed; complex nature of the problem; new field of artificial
intelligence; theoretical tool; the connections within a barrel are much
richer.
Серед зазначених типів найбільш аксіологічними є антропоморфізм та синестезія.
Як зазначається багатьма вченими, антропоморфізм є провідним способом створення
чуттєвого пізнання світу. Людина виступає мірою всіх речей. У даному випадку
простір для метафоризації може бути розмежованим за складовими так званої
давньої схеми Великого Ланцюга Буття: річ – рослина – тварина – людина – Бог.
Серед знайдених нами шляхом суцільної вибірки когнітивних метафор у
публіцистичних, наукових та художніх текстах українською, російською,
англійською мовами найбільш представлений перший рівень: “річ – людина”.
Специфіка такого способу метафоризації обумовлюється тим, що вона відбувається
безпосередньо у предикативному центрі – на рівні підмета і присудка.
Предикація, відображаючи більш глибокий рівень свідомості, актуалізує
метафоричний засіб репрезентації нової номінації. Особливо це характерно для
художнього мовлення.
Наприклад, у творах М.Стельмаха вживаються такі антропоморфічні метафори:
стрепенулась чутка; чи не зітхає вода в татарському броді; шаленіла хмільна
вода; слово на прив’язь припнули; його обдало росяне зітхання молодого вишняку;
вмовкло його слово; у творах Ф.Достоєвського: время терпит; дисциплина и в
почерке вышла; у Б.Пастернака: тихий парк обступал вас; их вновь и вновь
охватывали леса; кусты облетелой акации метались; продолжали петь ноги лошади;
висел призрак маминого голоса; в облаках горячей пыли, выбеленная солнцем, как
известью, летела Россия, поля и степи, города и села.
У художніх текстах Великий Ланцюг Буття значно менше репрезентований в аспекті
“рослина–людина”: розцвів самотній вогник, або “тварина – людина”: моє око
пасеться на твоєму личку.
Подібна метафоризація спостерігається в українських, російських та англійських
наукових текстах: досвід увінчався спільним виробництвом; проблема турбує;
річниця спонукає до роздумів; змагаються між собою сонце та грози; повітряні
машини потребують ремонту; речь идет; передают сразу две морфемы; сигнограмма
обычно передает языковые знаки; эти проблемы привлекли внимание; несколько
оживили интерес; сигнограммы могут выступать; исключительно важную роль играла
десемантизация сигнограммы; реализующих данные типы; изменения положения губ
распространяются; точка или запятая чаще всего свидетельствуют о его некотором
понижении; the article which shows clearly; a neuron that sends its signal; the
impulse moving; it may be difficult fo
- Київ+380960830922