РОЗДІЛ 2
ДІАГНОСТИКА РИЗИКУ ТА АНАЛІЗ МЕТОДИК ВИЗНАЧЕННЯ КРЕДИТОСПРОМОЖНОСТІ ПОЗИЧАЛЬНИКА
2.1. Ретроспективні та сучасні підходи до оцінки банківських ризиків і кредитоспроможності позичальників.
На думку Пітера С. Роуза ризик для банкіра означає невизначеність, яка пов'язана з деякою подією [138].
Н.В. Гаретовський розглядає банківські ризики як небезпеку втрати, що випливає із специфіки банківських операцій [152].
Основні ризики, які характерні для банківської діяльності, представлені на рисунку 2.1.
Рис. 2.1 Систематизація ризиків банківської діяльності
Підприємницька діяльність суб'єктів господарювання здійснюється як за рахунок власних коштів, так і за рахунок залучених коштів, основу яких складають банківські кредити.
Досвід кредитування на основі угод свідчить про позитивний його вплив на кредитно-розрахункові відносини банку з господарством - встановлюються більш тісні ділові контакти банку з господарюючими суб'єктами, підвищується їх відповідальність за виконання взаємних зобов'язань і, в кінцевому рахунку, покращуються виробничі показники.
Така форма кредитних відносин дозволяє виявити резерви виробництва, конкретизує відносини банку та господарства, виключає автоматизм в кредитуванні [26].
М.Р. Болдирєв стверджує, що будь-яка угода, виходячи із правовідносин, вміщує в себе парі "боргове зобов'язання - кредиторська вимога". В кожному поки що невиконаному зобов'язанні є ймовірність як його виконання, так і його невиконання. "Будемо називати ризиком ймовірність невиконання боргового зобов'язання" [29, c.1].
На думку Е.А. Павлодського розвиток ринкової економіки передбачає одну з найважливіших умов успішної підприємницької діяльності - можливість своєчасного отримання банківського кредиту. "Але забезпечення повернення банківського кредиту є найголовнішою проблемою комерційних банків" [114, c.4]. Пропонуючи стратегію управління кредитними ризиками В.М. Попович, А.І. Степаненко розглядають питання безпеки підприємництва, яке тісно пов'язано з підприємницькими, фінансовими, кредитними, страховими та іншими ризиками, що супроводжують фінансово-господарську діяльність. Оскільки підприємництво на сучасному рівні розвитку практично не може існувати без кредитів, то на основі розробки систем і методів управління кредитними ризиками найбільш наглядно можна вибудувати інфраструктуру економічної безпеки не тільки в сфері банківської діяльності, а і підприємництва в цілому. Власне кажучи, кредитні ризики найчастіше займають центральне місце серед інших видів ризиків, які впливають на економічну безпеку підприємництва. Якщо кредитний оборот набуває стихійного характеру, кризи в економіці не запобігти. "Від ефективності та безперебійності функціонування кредитно-фінансового механізму залежить не тільки своєчасне отримання коштів окремими підприємницькими структурами, але і економічний розвиток країни" [126, c.11].
Діяльності банків властива ризиковість здійснення активних операцій, що вирішальною мірою впливає не лише на прибутковість банківської установи, але й на її ліквідність, а іноді і на можливість продовження діяльності [56].
Діана Мак Нотон та Клайтон Таунсед Дітц радять особливу увагу приділяти процесу управління кредитами, так як від якості управління залежить успіх роботи банку. Дослідження банкрутств банків всього світу свідчать про те, що основною причиною банкрутств є низька якість активів (звичайно кредитів) [21].
"Кредитний ризик - це ризик неповернення у встановлений строк наданої банком позички" [142, c.184]. Кредитні і процентні ризики належать до фінансових ризиків. Важко погодитись з думкою, що "фінансові ризики - це спекулятивні ризики" [9, c.202] і по відношенню до кредитних операцій практично не підходять, так як на ризики кредитні та процентні впливає об'єктивна економічна ситуація, що склалась в державі .
Залежність розмірів банку та ставки відсотків по вкладах та кредитах пояснюється тим, що надання великими банками відносно більших кредитів підприємницьким структурам пов'язано з меншим ризиком і вимагає менше управлінських витрат, ніж надання малих кредитів невеликими банками. Таким чином, ефективність операцій банку прямо пов'язана з його розміром. В зв'язку з цим, великі банки мають можливість поглибити спеціалізацію, диверсифікувати активи та у такий спосіб розподілити ризик. "Розподіл кредитного портфеля за класами ризику і співвідношення з дійсними збитками визначають ступінь кредитного ризику, що приймається кредитним портфелем" [68, c.83]. Кожна кредитна операція має специфічні причини та фактори, що визначають ступінь ризику. Причинами виникнення ризику по здійснених кредитних операціях можна назвати: незадовільний фінансовий стан позичальника; непрофесіоналізм керівництва підприємства та менеджерів; недостатність вивчення кон'юнктури ринку; недооцінка конкурентів; форс-мажорні обставини. Для врахування ризиків у банківській стратегії важливо оцінити їх і обрати ефективні форми та способи, якими можна їм запобігти, так як кредитний ризик найбільш руйніваний [62]. Форми та способи запобігання кредитному ризику банків показані на рисунку 2.2.
Рис.2.2 Форми та способи управління банківським ризиком
Законодавчі та нормативні обмеження не дають у кожний конкретний момент юридичних підстав для певних дій банку щодо врахування ризику, а тому використовуються можливості прийняття Правлінням банку рішень про припинення кредитних операцій (до такої міри вдаються банки в кінці року за браком ресурсів - Промінвестбанк, Укрсоцбанк).
Ризикам притаманні обмеження строком банківських операцій. З урахуванням розрахованого ступеня ризику визначаються операції щодо кредитного портфеля банку. Зарубіжна банківська практика використовує такі методи оцінки величини ризиків: с