РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Матеріали досліджень
Клінічний матеріал містив у собі розроблені карти вивчення наслідків травми
органів опори і руху та уроджених деформацій кісток, дві групи пацієнтів,
схожих як у клінічному плані, так і у віковому, з деформаціями довгих кісток
(21 та 24 хворих). Експериментальний матеріал - 15 безпорідних собак, яким
виконували черезкістковий остеосинтез з наступним виконанням відкритої
остеотомії та ШНП. Мета - вивчення та порівняння репаративної регенераціі при
цих двох видах порушення цілісності кістки. При моделюванні штучного
направленого перелому використано 12 трупів, у яких виконували ШНП на стегнах
та гомілках, при цьому вивчали зусилля, необхідні для виконання ШНП, при
згинанні та зкручуванні відповідно.
2.2. Методи досліджень
У роботі використаний комплекс різних методик : аналіз карт вивчення наслідків
травми, рентгенологічний, клінічного обстеження, вимірювання обсягу набряку,
термометрія, швидкість розповсюдження пульсової хвилі по артеріях (ШРПХ),
заливку артерій свинцевим суриком – скипідарним розчином, розрахунки
співвідношення ядерних елементів еритроїдного ряду кісткового мозку, фарбування
відбитків регенератів по Паппенгейму, фарбування гістологічних зрізів
гематоксиліном і эозином і по Маллорі-Слінченко [103].
Наливка артерій. Для характеристики стану внутрішньокісткових судин здійснювали
наливку артерій кінцівки контрастною масою - розчином свинцевого сурику у
скипидарі (25-50 % ) через одну з центральних судин (черевна аорта). Після
чого, на етапах пошарового видалення м'яких тканин, проводили
рентгеновазографію. Свинцевий сурик має дуже малі розміри часток, тому дуже
добре проникає в судини малого діаметру, є рентгенконтрастним.
Вивчення співвідношення ядерних елементів эритроїдного ряду в кістковому мозку.
З метою визначення динаміки розвитку репаративного процесу в кістковому мозку
визначали співвідношення ядер елементів еритроїдного ряду шляхом прижиттєвого
взяття пунктату з області проксимального метафізу плечової кісти голкою
Кассирського з дотриманням асептики при знеболюванні 0,25% розчином новокаїну.
Мазки пунктатів кісткового мозку офарблювали по Паппенгейму. Під мікроскопом
(зб.50-450) обчислювали парціальну еритробластограму на 200 ядер клітин
еритроїдного ряду. Дані виражали у відсотках і визначали індекс дозрівання
еритробластів [104].
Фарбування відбитків регенератів кістки по Паппенгйму. Для визначення
клітинного складу грануляційної тканини розпилювали оперовану кістку і з її
центральної частини (регенерату) робили відбитки шляхом прикладання до
предметного скла з наступним фарбуванням.
Фарбування гістологічних зрізів. Для оцінки гістологічної картини репаративного
процесу в оперованих кістках після попередньої декальцинації готували
гістологічні зрізи й офарблювали. Гістологічні зрізи готували за
загальноприйнятою методикою й офарблювали гематоксиліном і эозином для
оглядової характеристики і по Маллорі-Слінченко для виявлення судин
мікроциркуляторного русла кістки і процесів трансформації сполучної тканини
навколо відламків.
Термометрія. Проводилась електротермометром ТПЕМ-1 та безконтактним радиометром
”Thermopoint-80”фірми”АGА” з додатковим прицілом для визначення розмірів
обє’кту. Великошвидкістна цифрова пам’ять виміряних значень температур дозволяє
виконувати ручне сканування вздовж кінцівки, яка має термічно неоднорідну
поверхню шкіри. Час визначення середньої температури поверхні зменьшується у
випадках динамічного аналізу температур сегменту при перехіді від комфортних
температур до низьких і навпаки [21]. Можливість дослідження об’єктів з високою
термічною динамікою робить дуже зручним використання цього мікропроцессорного
прибору в умовах стаціонару.
Вимір швидкості розповсюдження пульсової хвилі по артеріях (ШРПХ). З метою
визначення твердості стінок артерій після подовження кінцівок і в интактному
стані визначали швидкість розповсюдження пульсової хвилі до і після оперативних
втручань за стандартною методикою.
Рентгенографія кісток кінцівок. Рентгенографія кінцівок проводилася для
контролю процесів формування кісткового мозолю після перелому, контролю площини
перелому і якості проведеного лікування в двох проекціях за загальноприйнятою
методикою.
Статистична обробка отриманих даних. Всі отримані кількісні дані отримані при
морфометрії гістологічних зрізів, відбитків, при термографії, ШРПХ і інших
методах були статистично оброблені з визначенням середньої арифметичний,
помилки середньої, помилки середньої квадратичної, критерію Стьюдента, критерію
Пірсона [105].
2.3. Моделювання штучного направленого перелому
Метою даного досліджння було вивчення механізму виконання
ШНП, причому зменшення міцності кістки у діафізарній частині, досягнуте
свердлинням кортикальних шарів, повинне бути таким, щоб, безпосередньо у момент
перелому, не виникало поперечних зміщень, які б порушували цілість
внутрішньокісткових структур та надкісниці. Моделювання ШНП з вимірюванням
зусиль, необхідних для виконання ШНП, виконували на стегнових та
великогомілкових кістках у 12 трупів (24-стегнових.24- великогомілкових
кісток). З них у 6 трупів вимірювали зусилля, необхідні для виконання ШНП при
згинанні, у 6-при зкручуванні – ротаціі - сегменту кінцівки. На погляд автора,
моделювання ШНП допоможе визначити необхідні зусилля для виконання перелому,
які не викличуть значних зміщень відламків в зоні ШНП (тобто перелом повинен
бути типу “зеленої гілки”), визначити, як переважно бажано виконувати ШНП -
згинати